розглянувши в судовому засіданні справу справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба", третя особа – Коростишіська міська рада Житомирської області, про зобов’язання укласти договір, відшкодування моральної шкоди та за позовом комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня

2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 5 жовтня 2010 року,

У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба" (далі – КП "Коростишівська комунальна служба"), в якому просив зобов’язати відповідача укласти з ним договір про надання комунальних послуг та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1 тис. грн.

Зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_2 Договір про надання

послуг із обслуговування зазначеного будинку та прибудинкової території він укладав із Коростишівським ВЖРЕП, однак на день звернення до суду створено КП "Коростишівська комунальна служба", з яким у нього договір не укладено, оскільки, на його думку, надісланий комунальним підприємством на його адресу договір із надання послуг є незаконним та не відповідає вимогам чинного законодавства. Вважав, що даним підприємством послуги не надавались, тому оплату на них не проводив.

КП "Коростишівська комунальна служба" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з останнього на користь підприємства 419 грн. 52 коп. заборгованості із оплати на утримання будинку та прибудинкової території, яка утворилась станом на 1 квітня 2009 року, посилаючись на те, що відповідач є власником квартири в багатоповерховому будинку та відповідно до "Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) зобов’язаний вносити таку плату, але цього не виконує.

Указані позови об’єднано в одне провадження.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 5 жовтня 2010 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов’язано КП "Коростишівська комунальна служба" укласти з позивачем договір про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території. У задоволенні решти позову ОСОБА_3 відмовлено.

Позов КП "Коростишівська комунальна служба" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП "Коростишівська комунальна служба" суму заборгованості за надані послуги в розмірі 419 грн. 52 коп., вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 5 жовтня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в позові КП "Коростишівська комунальна служба" відмовити.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов’язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов’язком – оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, який обслуговується КП "Коростишівська комунальна служба".

Задовольняючи позовні вимоги КП "Коростишівська комунальна служба" та стягуючи з ОСОБА_3 суму заборгованості за надані послуги в розмірі 419 грн. 52 коп. суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що останній, будучи власником вищезазначеної квартири, в порушення вимог ст. 162 Житлового кодексу України (далі – ЖК України (5464-10) ), ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) , несвоєчасно вносив щомісячні платежі на утримання будинку та прибудинкової території в зв’язку з чим у нього перед підприємством утворилась зазначена заборгованість.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, то касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення – залишити без змін.

Керуючись ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ