Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Пшонки М.П.

суддів: Гончара В.П., Євграфової Є.П.,

Дербенцевої Т.П., Кузнєцова В.О.

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції, заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онтаріос" (далі ТОВ "Фірма "Онтаріос"), акціонерне товариство "Банк Велес" (далі АТ "Велес"), про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, за касаційною скаргою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року,

У червні 2010 року Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду із зазначеною заявою та просила прийняти рішення, яким зобов'язати АТ "Банк Велес" розкрити інформацію, що містить банківську таємницю відносно ТОВ "Фірма "Онтаріос" шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по рахунках № 260030011101 (валюта-долар США), № 260030011101 (валюта - ЄВРО); № 260030011101 (валюта - українська гривня), № 260030011101 (валюта - Російський рубль) з вказівкою призначення платежу, дати, коду ЄДРПОУ та назви контрагентів за період з 1 квітня 2007 по 31 березня 2010 року. Заявник посилався на те, що з метою вивчення фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Онтаріос" необхідно отримати зазначену вище інформацію про рух коштів на банківських рахунках підприємця; з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідно до графіку проведення перевірки було здійснено планову виїзну перевірку в період з 31 травня 2010 року по 25 червня 2010 року, проте, згідно з довідкою від 25 травня 2010 року, повідомлення про проведення планової перевірки не вручено зазначеному товариству в зв'язку з тим, що поштовим відділенням лист було повернуто з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" в зв'язку з чим виникла потреба в розкритті інформації, що містить банківську таємницю. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, відомості про місцезнаходження даного товариства відсутні.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 липня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року, в задоволенні заяви відмовлено .

У касаційній скарзі Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція порушує питання про скасування зазначених судових рішень, постановлення рішення про задоволення вимог заявника, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що заявник вимагав розкрити інформацію, що містить банківську таємницю щодо юридичної особи без підстав, визначених законом, термін проведення перевірки сплив, рішення про продовження строку перевірки не ставилось.

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 290 ЦПК України якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.

Пунктом 1 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачене право органу державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Пунктом 5 частини першої статті 11 зазначеного Закону орган державної податкової служби також має право одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

Необхідність розкриття банківської таємниці щодо ТОВ "Фірма "Онтаріос", податкова інспекція обґрунтовувала неможливістю всебічного, повного та об`єктивного вивчення фінансово-господарської діяльності товариства іншим шляхом, оскільки, згідно з даними Єдиного державного реєстру, відомості про місцезнаходження даного товариства відсутні і провести виїзну перевірку неможливо.

Однак суд, в порушення вимог статей 213, 214, 290 ЦПК України, зазначені заявником обставини залишив поза увагою, а виходив лише з того, що у заявника відсутнє рішення про проведення перевірки.

За таких обставин судові рішення у справі підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 липня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.