розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" на рішення Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2013 року,-

12 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" про стягнення 41698 грн. матеріальної шкоди, 600 грн. за оплату послуг з експертної оцінки вартості транспортного засобу та 10000 грн. моральної шкоди, а всього 52298 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" (ідентифікаційний номер 35277442) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 41698 грн. матеріальної шкоди, 600 грн. за оплату послуг з експертної оцінки вартості транспортного засобу та 2000 грн. моральної шкоди, а всього 44298 грн. Також стягнуто з Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" (ідентифікаційний номер 35277442) в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 442 грн. 98 коп. судового збору. В решті вимог позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" (надалі КП "ЄРЦ") подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на необ'єктивне та неповне дослідження всіх обставин по справі.

Зокрема апелянт зазначає, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого комітету міської ради.

Також не враховано і того, що позивач поставив на стоянку свій автомобіль на забороненому для паркування місці. Окрім того доказами встановлено, що дерево впало внаслідок поганих погодніх умов та стихійного лиха, а не з вини апелянта.

В зв'язку з цим апелянт просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники апелянта Гнатюк Т.Б. і Кузь А.П. доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів та просили скаргу задовольнити.

Позивач вимоги скарги не визнав із-за її безпідставності, просив скаргу відхилити, а рішення, як законне та обґрунтоване, залишити в силі.

Вислухавши доповідача, пояснення представників апелянта і позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем КП "ЄРЦ" не здійснено благоустрій м. Івано-Франківська поблизу будинку АДРЕСА_1 в м. Івано- Франківську та не вжито дій щодо усунення небезпеки падіння дерев. Саме така бездіяльність, за переконанням суду, призвела до падіння дерева на автомобіль позивача ОСОБА_3, що заподіяло йому в результаті цього матеріальної і моральної шкоди.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Так, відповідно до статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.07.2012 року внаслідок падіння дерева було пошкоджено автомобіль "Ауді-80", державний номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу ОСОБА_3, який знаходився на стоянці біля будинку АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську, чим спричинено позивачу матеріальної шкоди в розмірі 41698 грн.

Згідно повідомлення від 25.09.2012 року №16989 та висновку №1082 від 29.08.2012 року Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області встановлено факт падіння 29.07.2013 року дерева на належний ОСОБА_3 легковий автомобіль марки "Ауді-80", державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті чого автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень (а.с.12-13).

Пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно відповіді №708/01-07/02 від 19.04.12 року Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на звернення депутата Івано-Франківської міської ради слідує, що комісією проведено обстеження дерев на АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську та встановлено, що дві тополі підлягають зрізуванню (а.с.35).

Із заяви від 17.12.2007 року за № КО 347 вбачається, що мешканці будинку АДРЕСА_1 звертались до ЖЕО-2 з приводу необхідності зрізування дерев біля даного будинку, однак ніяких заходів вжито не було (а.с.38).

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної їх майну чи здоров'ю, внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Пунктом 5.5 "Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України" від 10.04.2006р. №105 (z0880-06) передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Крім того, відповідно до розділу 12 зазначених Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Згідно пункту 9.1.11 Правил під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зламане буревієм дерево впало на належний ОСОБА_3 автомобіль у дворі будинку АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську, де балансоутримувачем відповідного об'єкту благоустрою є відповідач КП "Єдиний розрахунковий центр", який згідно п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України є відповідальним за збереження зелених насаджень і зобов'язаний проводити належний догляд за ними.

Матеріальна шкода підтверджується висновком № 323 від 23 листопада 2012 року судового експерта-автотоварознавця Романюка В.К., згідно якого вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля "Audi 80 1.6", реєстраційний № НОМЕР_3, на час дослідження складає 41698,00 грн. (а.с.14-31). Також копією квитанції №009760 підтверджується, що позивач поніс витрати в розмірі 600 грн. за оплату послуг з експертної оцінки вартості транспортного засобу (а.с.33).

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже і висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення моральної шкоди у сумі 2000 грн., встановлений у відповідності до положень чинного законодавства, зокрема у відповідності до ст. 23 ЦК України, з урахуванням розумності та справедливості.

Відповідно до п.9 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року (v0004700-95) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суд визначає розмір моральної шкоди в залежності від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач.

За таких обставин твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції всіх обставин по справі та про невірне застосування норм матеріального і процесуального права є безпідставними, які заперечуються матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено правовідносини, яким дана належана юридична оцінка на підставі діючого законодавства і досліджених доказів, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.