Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
Справа №: 2/123/140/2013
Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О. 
Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарев Р. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2013 р.
колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Бондарева Р.В. Суддів Синельщікової О.В. Мясоєдової Т.М. При секретарі Галіч Ю.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Приватного підприємства "Прод універсал" до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та Приватного підприємства "Прод універсал" на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з відповідача 26412,40 - збитків, пов'язаних із витратами на знесення самочинної прибудови; 22808 грн. - збитків, пов'язаних із пошкодженням приміщення магазину і проведеного в ньому ремонту по АДРЕСА_1, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Вимоги мотивовані тим, що рішенням суду від 06 липня 2011 року на позивача покладено обов'язок по знесенню самовільної прибудови відповідача у випадку, якщо останній відмовиться від добровільного знесення. У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не виконував судове рішення, позивачем були проведені роботи по виконанню рішення суду, вартість яких просить стягнути на свою користь.
рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року позовні вимоги ПП "Прод універсал" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПП "Прод універсал" 25428 грн. збитків та 4515,88 грн. судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_6 та засновник ПП "Прод універсал" подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП "Прод універсал" у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалено незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції стягнув з нього договірну вартість робіт по зносу прибудови, яка не відповідає реально понесеним позивачем витратам та збиткам. Зазначає, що суд не звернув уваги на те, що кошторис до договору підряду включає також роботи і по знесенню гаража, побудованого іншою особою, а сміття, яка включено до переліку робіт, не вивозилося. Також вказує, що судом не враховано, що між позивачем та ВАТ "Прайд" відсутній акт прийому-передачі виконаних робіт та відсутній документ про сплату замовником ПП "Прод універсал" виконаних робіт.
В апеляційній скарзі засновник ПП "Прод універсал" просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частин нове рішення, про задоволення вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позовні вимоги до відповідача про стягнення вартості ремонтних робіт у приміщеннях магазину раніше не заявлялися. Крім того, вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що експертним шляхом неможливо підтвердити зв'язок між проведеними ремонтними роботами приміщень магазину та будівництвом самовільної прибудови, оскільки експерт такого висновку не надавав.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ПП "Прод універсал" задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 06.07.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 07.09.2011 року, зобов'язано ОСОБА_6 на протязі двох місяців з дня набуття чинності рішення суду, знести за власний рахунок самовільно побудовану ним двоповерхову прибудову розмірами 5х6 метрів до будинку АДРЕСА_1. У разі невиконання судового рішення у встановлений строк, обов'язок по знесенню споруди покладено на ПП "Прод універсал" з відшкодуванням витрат по виконанню рішення суду за рахунок ОСОБА_6
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 добровільно рішення суду від 06.07.2011 року не виконував, у зв'язку з чим виконання рішення суду було проведено ТОВ "Прайд", з яким ПП "Прод універсал" уклало договір підряду від 23.04.2012 р. на демонтаж прибудови.
Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ від 30.08.2012 р. виконавче провадження по виконанню рішення суду від 06.07.2011 р. закінчено у зв'язку з його виконанням, що підтверджується актами державного виконавця від 20.08.2013 р. та від 30.08.2012 р.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Тобто, матеріалами справи встановлено, що самочинно збудована споруда була знесена в передбаченому рішенням суду порядку, а відтак у позивача виникло право вимоги по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виконанням цього рішення, за рахунок відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 155 від 19.04.2013 р. убачається, що вартість виконаних робіт по демонтажу самовільної прибудови становить 25485 грн., тому судом стягнуто на користь позивача зазначену суму.
Разом з тим, не можна погодитися з розміром стягнутої судом суми в повному обсязі виходячи з наступного.
Як встановлено при апеляційному перегляді справи, експерт у своєму висновку послався на те, що роботи, вказані в локальному кошторису на демонтажні роботи, частково не відповідають фактично виконаним роботам, а встановити чи відповідає обсяг будівельного сміття, який було завантажено та вивезено, неможливо.
Те, що сміття не вивезено у повному обсязі, не заперечував в суді апеляційної інстанції і представник ПП "Прод універсал".
Відповідно до частини 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено виконання зазначеного виду робіт у повному обсязі, а доказів про фактичне їх виконання суду не надано, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині задоволення позову зі зменшенням стягнутої суми до 22961 грн. на вартість невиконаних робіт по завантаженню сміття у розмірі 1281 грн. та його перевозки на 1186 грн. (а. с. 118). Відповідно підлягає зменшенню і розмір судового збору, стягнутий з відповідача на користь позивача з вимог матеріального характеру від задоволеної суми з 254,28 грн. до 229,61 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 в тій частині, що до складу робіт по демонтажу прибудови було включено суму, яка витрачена на знесення приміщення ОСОБА_7, оскільки належних доказів цього суду не надано, а уточнена позовна заява підприємства від 04.06.2013 р. вже не містила вимог про стягнення витрат на проведення робіт по зносу гаражу ОСОБА_7 на 596 грн. (а. с. 178-179).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що ПП "Прод універсал" не понесло реальних витрат по демонтажу самовільної прибудови, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки п. 3.2 договору підряду від 23.04.2012 р., укладеним позивачем з ТОВ "Прайд", передбачено, що вартість будівельних робіт з демонтажу прибудови буде сплачена після стягнення грошових коштів з власника самовільної прибудови. Вказані умови господарського договору є чинними і ніким не оспорені.
Що стосується доводів апеляційної скарги ПП "Прод універсал", колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, спір з приводу відшкодування шкоди майну ПП "Прод універсал" внаслідок самочинної прибудови ОСОБА_6 вирішено судом ще у 2011 р. Відповідно до рішення Київського районного суду м. Сімферополь від 06.07.2011 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 07.09.2011 р., з ОСОБА_6 стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок самочинної прибудови, 4272 грн. В задоволенні решти позову про стягнення 22808 грн., які фактично були витрачені на ремонт приміщення магазину, судом відмовлено. В цій частині рішення суду також залишено без змін.
Враховуючи викладене, з урахуванням положень частини 3 ст. 61 ЦПК України, згідно з якою обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особа, або особа, щодо якої встановлені ці обставини, зазначені обставини мають преюдиціальне значення для вирішення цього спору.
Крім того, судова будівельно-технічна експертиза № 155 від 19.04.2013 р. не містить категоричного висновку про наявність пошкоджень приміщення ПП "Прод універсал" внаслідок самочинної прибудови, а згідно з п. 4 цього висновку експерт пов'язує наявність деяких пошкоджень з роботами, які проводилися у 2012 р. по демонтажу прибудови.
З огляду на положення ст. 22 ЦК для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою (збитками), вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
З матеріалів справи не убачається причинного зв'язку між шкодою та діями ОСОБА_6, а також його вини в цьому. Суду апеляційної інстанції ПП "Прод універсал" таких доказів не надало.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ПП "Прод універсал".
Інші доводи апеляційної скарги ПП "Прод універсал" не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Прод універсал" відхилити.
рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 червня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь Приватного підприємства "Прод універсал" збитків змінити, зменшивши їх розмір до 22961 грн. та розмір судового збору з вимог матеріального характеру до 229,61 грн.
Остаточно визначити загальну суму для стягнення з ОСОБА_6 на користь Приватного підприємства "Прод універсал" 24405,21 грн.
В решті рішення залишити без змін.
рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: