У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками. У своєму позові посилався на те, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в їх спільній власності та перейшов їм в порядку спадкування від їх померлої матері ОСОБА_3 Оскільки позивач не може домовитися з відповідачкою про порядок володіння та користування вказаним майном, просив провести розподіл між сторонами домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18.04.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 04.07.2011 року, визнано за кожним із сторін право власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, проведено реальний розподіл домоволодіння, встановлено порядок користування земельною ділянкою згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №127-10 від 31.01.2011 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1908 грн. різниці вартості домоволодіння, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто судові витрати на суму 1485 грн. та на користь держави 319, 23 грн. судового збору.

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18.04.2011 року, оскільки під час його виконання було виявлено невідповідність визначених розмірів меж земельної ділянки з фактичним розміщенням та розмірами земельної ділянки на місцевості, у зв'язку з чим рішення суду неможливо виконати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 вересня 2011 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18.04.2011 року, у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі між співвласникам - задоволено.

Розподілено домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 згідно першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №25-12 від 18 квітня 2012 року та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 його частину, виділено в житловому будинку літ. "А-1" квартиру №1 з приміщеннями: житлова кімната 1-3, площею 8,8 кв.м, кухня 1-4, площею 8 кв.м, загальною площею по внутрішньому обміру 16,8 кв.м на суму 20 759 грн.; у веранді літ. "а,а1" частину веранди 1-1, площею 3,8 кв.м, веранду І, площею 3,6 кв.м, площею по внутрішньому обміру 7,4 кв.м (3,8 + 3,6) на суму 7672 грн.; по іншим будівлям та спорудам: літню кухню-сарай літ "Б" - 27276 грн., вбиральню літ "Т" - 1144 грн., погріб літ "бп" - 3412 грн., 1/2 частину водогону літ "К" - 336,50 грн. (673х1/2), частину огорожі №1-2 - 340 грн., всього на суму 60 939, 50 грн., що більше на 4 817 грн. та становить ідеальну частку в домоволодінні 27/50, на плані зафарбовано червоним кольором.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 та виділено в житловому будинку літ. "А-1" квартиру №2 в складі будівель та споруд: в основній частині житлового будинку літ. "А-1" - приміщення - житлову кімнату 1-2, площею 18,4 кв.м на суму 22 736 грн., у веранді літ. "а,а1" приміщення: частину веранди 1-1, площею 7 кв.м на суму 7257 грн., сарай літ "В" - 6084 грн., гараж літ. "Д" - 8935 грн., 1/2 частину водогону літ. "К" - 336,50 грн., яму вигрібну ІІІ - 1482 грн., частину огорожі №1-2 - 4475 грн, а всього будівель і споруд на суму 51305 грн., що на 4817 грн. менше ніж 1/2 частина вартості домоволодіння та становить ідеальну частку в домоволодінні 23/50, на плані зафарбовано синім кольором.

Зобов'язано ОСОБА_2 закласти дверний отвір із кухні 1-4, площею 8 кв.м в житлову кімнату 1-2, площею 18,4 кв.м; розібрати перегородку з дверним отвіром між частиною веранди 1-1, площею 3,8 кв.м та верандою І, площею 3,6 кв.м, в об'єднаному приміщенні улаштувати житлову кімнату; обладнати квартиру самостійними інженерними мережами.

Зобов'язано ОСОБА_1 частину веранди 1-1, площею 7 кв.м переобладнати під кухню та улаштувати дверний отвір із частини веранди 1-1, площею 7 кв.м на вулицю з встановленням подвійних дверей та в кімнату 1-2, площею 18,4 кв.м.

Зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 улаштувати перегородку у веранді 1-1, площею 10,8 кв.м, розділивши дане приміщення на дві частини, площею 7,0 кв.м та 3,8 кв.м та обладнати квартири №1 і №2 самостійними інженерними мережами.

Усі пропоновані переобладнання необхідно робити відповідно до вимог ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" і "Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт". Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації, при наявності дозволу виконкому місцевої ради народних депутатів, санепідемстанцією та районним архітектором.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою, площею 554 кв.м з розмірами сторін: з боку вулиці Жовтневої - 19,9 м, з боку земельної ділянки домоволодіння №41 (лівої сторони) - 20,9 м та 9,5 м; з боку земельної ділянки сусіднього домоволодіння (тильної сторони) - 19,2 м; з боку домоволодіння №45 (правої сторони) розмір складає 29,5 кв.м.

ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння виділено в користування земельну ділянку, площею 249 кв.м (на плані зафарбовано в червоний колір), в тому числі під частиною житлового будинку літ "А-1", літньою кухнею літ. "Б", погребом літ. "бп", вбиральнею літ. "Т".

ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння виділено в користування земельну ділянку, площею 249 кв.м (на плані зафарбовано в синій колір), в тому числі під частиною житлового будинку літ. "А-1", сараєм літ. "В", гаражем літ. "Д", вигрібною ямою ІІІ.

В спільному користуванні залишено земельну ділянку площею 56 кв.м (на плані жовтого кольору) для проїзду, проходу, користування водогоном літ "К" та обслуговування будівель.

Межу розподілу земельних ділянок встановлено згідно плану наведеного відповідно до варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи №25-12 від 18 квітня 2012 року).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2909 грн. різниці у вартості домоволодіння (4817-1908=2909).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, вказуючи на недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення місцевим судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення апелянта та представника позивача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Як передбачено ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статті 363, 364 ЦК України регулюють правовідносини учасників спільної часткової власності щодо виділу частки майна або його поділу.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторонам на праві власності кожному належить по 1/2 частині житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по вул. Жовтневій, 43 в м. Кобеляки Полтавської області.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18.04.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 04.07.2011 року проведено реальний розподіл домоволодіння, встановлено порядок користування земельною ділянкою згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №127-10 від 31.01.2011 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1908 грн. різниці вартості домоволодіння.

Вказане судове рішення ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 вересня 2011 року скасоване, у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, колегією суддів встановлено, що право власності на вказаний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями у сторін виникло у порядку спадкування.

Зокрема, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 січня 2009 року, виданого ОСОБА_2, спадкове майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 складається в цілому з житлового будинку, глинобитного, обл. цеглою, загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м., зазначеного в плані під літерою "А,а,а1", літньої кухні сарая літери "Б", сарая літери "В", гаража літери "Д", вбиральні літери "Т", водогону літери "К", ями вигрібної літери "ІІІ", огорожі літери "№1,2", що належало померлій ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності.

Вказаний об'єкт нерухомого майна розташований на неприватизованій земельній ділянці.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.11.2008 року, виданого комунальним підприємством "Кобеляцьке бюро технічної інвентаризації" спадкодавцю ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1

Названий об'єкт нерухомого майна складався з житлового будинку літера "А,а,а1", вартістю 37 950 грн.; літньої кухні-сараю літера "Б", вартістю 17 716 грн.; сараю літера "В" вартістю 3 3951 грн.; гаража літера "Д" вартістю 5802 грн.; вбиральні літера "Т" вартістю 743 грн.; водогону літери "К", вартістю 436 грн.; ями вигрібної літера "ІІІ", вартістю 966 грн.; огорожі металевої літера "№ 1,2" вартістю 3125 грн. (вартість майна зазначена інвентаризаційна).

Площа земельної ділянки, відповідно до вказаного витягу становить 554 кв.м.

При цьому, місцевий суд вірно встановив, що спірна земельна ділянка, що обліковується за технічними документами на домоволодіння не відповідає фактичним обмірам, рішення про збільшення площі земельної ділянки для обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1 сторонами надано не було.

В ході перегляду справи за нововиявленими обставинами було проведено дві судові будівельно-технічні експертизи та відповідно отримано висновок експерта ОСОБА_4 №25-12 від 18.04.2012 року та висновок експерта ОСОБА_5 №145-12 від 08.02.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що, висновок судової будівельно-технічної експертизи №145-12 від 08.02.2013 року, складений експертом ОСОБА_5 з урахуванням загальної площі земельної ділянки 662 кв.м, проте, відповідне рішення органу місцевого самоврядування про збільшення розміру земельної ділянки сторонами надано не було, суд першої інстанції правильно встановив порядок користування тільки тією площею земельної ділянки, яка була виділена, без надлишків земельної ділянки, що вважається самозахопленням та прийшов до правильного висновку про необхідність проведення розподілу домоволодіння АДРЕСА_1 згідно першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №25-12 від 18.04.2012 року, складеного експертом ОСОБА_4, в якому була досліджена земельна ділянка площею 554 кв.м.

У апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не провів розподілу всіх наявних надвірних будівель: сараю прибудованого до літньої кухні та літнього душу.

Проте, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що вказані доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підтверджуються наявними доказами.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, майно на яке вказує ОСОБА_1 не входило до складу нерухомого майна, що було успадковане сторонами, а доказів виникнення у встановленому законом порядку у сторін права власності на сарай прибудований до літньої кухні та літній душ, як на об'єкти (частини об'єкта) нерухомого майна сторонами суду не надано.

Тобто, суд першої інстанції обґрунтовано провів розподіл нерухомого майна відповідно до правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно та згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №25-12 від 18.04.2012 року.

Не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції посилання апелянта про те, що суд провів розподіл не за розміром земельної ділянки 662 кв.м., а за розміром 554 кв.м.

Так, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та технічної документації, площа земельної ділянки, яка перебувала у користуванні спадкодавця та на якій знаходиться житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями становить 554 кв.м.

Таким чином, спадкодавець мала у користуванні земельну ділянку площею 554 кв.м. До спадкоємців, при переході права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, перейшло, відповідно, право користування земельною ділянкою площею 554 кв.м.

Оскільки сторонами не надано суду доказів виникнення, у порядку встановленому законом, права користування земельною ділянкою у розмірі 662 кв.м., висновок судової будівельно-технічної експертизи №25-12 від 18.04.2012 року, складений експертом ОСОБА_4, щодо розподілу нерухомого майна та визначення користування земельною ділянкою, виходячи із її розміру 554 кв.м. відповідає обставинам справи, а суд при ухваленні рішення правильно взяв до уваги цей висновок експертизи.

Відтак, суд першої інстанції, давши оцінку доказам по справі, прийшов до вірного висновку, що лист Кобеляцького міського голови, про те, що міська рада не заперечує проти розподілу земельної ділянки по фактичному користуванні 662 км.м. не може розцінюватися судом, як рішення компетентного органу місцевого самоврядування щодо передачі у користування земельної ділянки, що відповідає нормам ЗК України (2768-14) , зокрема ст. 12 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу, що згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися у момент його смерті.

Тобто, до спадкоємців не може перейти більше прав ніж мав сам спадкодавець.

Отже висновки суду відповідають обставинам справи, норми матеріального та процесуального права, судом застосовані правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.