розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ПАТ "Укрсоцбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Орвіс", ПАТ "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Тернопільського нотаріального округу ОСОБА_2 з участю третьої особи ТзОВ "Магазин "Київ" про визнання іпотечного договору припиненим, про внесення даних до державного реєстру обтяжень та зустрічним позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 з участю третіх осіб ТзОВ "Орвіс", ТзОВ "Магазин "Київ" про звернення стягнення шляхом визнання за банком права власності на нерухоме майно та припинення право власності на нерухоме майно,-

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано іпотечний договір від 17 липня 2008 року, який укладено між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТзОВ магазин "Київ", предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 1285,1 кв.м., що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10, та посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром № 5578, таким, що припинив свою дію.

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1

Відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк".

Стягнуто з ПАТ "Укрсоцбанк" в користь ОСОБА_1 100,40 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк" просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1, та задовольнити їхні вимоги. Апелянт посилається на те, що рішення прийняте за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки не враховано що невідбулось повне погашення заборгованості за кредитним договором і відповідно нерухомість ОСОБА_1 перебуває під обтяженням на яке може бути звернено стягнення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаргу слід відхилити.

В грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТзОВ"Орвіс", ПАТ "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з участю третьої особи ТзОВ "Магазин "Київ" про визнання іпотечного договору припиненим, зобов'язання внести до державного реєстру дані щодо припинення дії іпотечного договору та зняти усі обтяження, які накладені вказаним іпотечним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що хоча належне їй нежитлове приміщення загальною площею 1285,1 кв.м на вул Київська 10 м.Тернополя і перебуває в іпотеці на забезпечення кредитного договору № 770/9-698 від 15.07.2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та TзOB "Орвіс", однак рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 року в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором звернено стягнення на інше іпотечне майно. При вказаних обставинах вважає, що припинилось обтяження на належну їй нерухомість, яке Банк відмовляється знімати в добровільному порядку.

В січні 2012 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та третіх осіб: ТзОВ "Орвіс", ТзОВ "Магазин "Київ" про звернення стягнення шляхом визнання за банком права власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 1285,1 кв.м на вул Київська 10 м.Тернополя, та за рахунок визнаного права власності на вказане майно погасити заборгованість ТзОВ "Орвіс" за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 року пропорційно вартості нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" вказало, що 15.07.08 року укладено між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТзОВ "Орвіс" Генеральний договір про надання кредитних послуг №770/9-698 в межах загального ліміту 2200000 доларів США. 17.07.08 року було укладено з майновим поручителем - ТзОВ "Магазин "Київ" іпотечний договір за реєстром №5578 на нежитлове приміщення загальною площею 1285,1 кв.м на вул Київська 10 м.Тернополя, власником якого в майбутньому стала ОСОБА_1

При цьому, позивач посилається на те, що станом на 13 липня 2011 року заборгованість за вказаним генеральним договором з додатковими угодами становила в загальному 21 433 367,06 ( 20762202,51 + 671164,55) грн, а визнання права власності на інші приміщення, які перебували в іпотеці, за рішенням господарського суду не погасило в повному обсязі заборгованість за вказаним генеральним договором (т.1 а.с.63).

В листопаді 2012 року Банк в процесі розгляду справи уточнив суму заборгованості за вказаним договором сумою 25 722 075,09 ( 25025 070,34 + 697 004,75 грн) -(а.с.188 т.1).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.11.2011 року, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, в рахунок суми заборгованості за спірним кредитним договором №770/9-698 від 15.08.2008р., яка визначена позивачем при зверненні з позовом до суду, звернено стягнення на належні боржнику - ТзОВ "Орвіс" приміщення, які перебували в іпотеці, шляхом визнання за Банком права власності. Оскільки відсутня заборгованість за основним договором, то відповідно припинилась майнова порука.

Даний висновок суду є обгрунтованим за логікою та системним зв'язком правових норм.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ТзОВ "Магазин "Київ" було укладено іпотечний договір, який посвідчений 17 липня 2008 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром №5578, предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 1285,1 кв.м., що знаходиться в м. Тернополі на вул. Київська 10. Даний іпотечний договір було укладено в якості забезпечення (гарантії) виконання ТзОВ "Орвіс" (надалі по тексту Позичальник) своїх зобов'язань перед ПАТ "Укрсоцбанк" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15 липня 2008р.

10 серпня 2011р. рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради визнано право власності на вищезазначене приміщення за позивачкою ОСОБА_1 з підстав виходу її з засновників ТзОВ "Орвіс" та виділом в натурі вказаного приміщення. Попередньо, дане приміщення їй було виділено при виході з засновників ТзОВ "Магазин "Київ", виходячи з її частки в 77.2% в статному капіталі товариства.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15 грудня 2011 р. в справі №3/77/5022-1020/2011( т.1 а.с. 40-56) позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до ТзОВ "Орвіс", ТзОВ "Луміс", ТзОВ "Магазин "Київ" з ціною позову в 17 109 000 грн було задоволено частково та визнано за ним в рахунок погашення заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15 липня 2008р. та кредитним договором № 770/9-691 від 26 червня 2008р. право власності на належну на праві власності TOB "Орвіс" нерухомість: торговий комплекс, загальною площею 1649.7 кв.м.. що знаходиться за адресою : м.Тернопіль бул.Вишнівецького 9, вартістю 13 657 370 грн та приміщення вбудовано - прибудованого магазину з підвальними приміщеннями загальною площею 1028,6 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, пр. С.Бандери 47, вартістю 10 141 270 грн, на загальну суму 23798640 грн., що становить більше суми заборгованості по вищевказаних договорах: 23 738 914.76 грн, яка зназначена в описовій частині позову до господарського суду ( т.2 а.с.86,89).

Дане рішення є чинним, що вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 12 червня 2013 року (а.с.94-95 т.2).

Жодна судова інстанція господарської юрисдикції не поставила під сумнів оцінку вартості об'єктів нерухомості, право власності на які визнано за Банком.

З пояснень представників апелянта в суді апеляційної інстанції вбачається, що хоча є чинним рішення господарського суду, однак по кредитному договору № 770/9-698 від 15 липня 2008р вони продовжують нараховувати відсотки. Тому на день розгляду даної справи борг становить біля 35 000000 грн, оскільки своє право власності на вищевказані приміщення вони не реєструють. Належне ОСОБА_1 приміщення вони оцінюють в 5 277 000 грн ( станом на 20.10.2011 року).

Згідно ст.61 ЦПК-" Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини."

Оцінюючи в сукупності наведені обставини в контексті норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого та законного висновку про безпідставність вимог ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки є чинним судове рішення господарського суду, яким було задоволено витмоги Банку в межах заявленої ціни позову, способу звернення стягнення на іпотечне майно та в сумі, яка становить реально зазначену суму заборгованості.

Оскільки суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" слід відхилити.