розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 6 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У лютому 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування позову вказував, що 28.05.2011 року на 20-му кілометрі автодороги Київ-Одеса сталася ДТП за участю автомобіля "KIA Carens" держ. № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Skoda Fabia" держ. № НОМЕР_2 під керуванням позивача. В результаті даної ДТП автомобілю ОСОБА_5 було заподіяно механічні пошкодження. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.07.2011 року, яку постановою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2011 року залишено без змін, відповідача визнано винним у вчиненні вказаного ДТП. Відповідно до експертного дослідження сума завданих матеріальних збитків становить 64 352 грн. 44 коп. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована, в грудні 2011 року позивачу була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн. Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 14 352 грн. 44 коп., що становить різницю між фактично завданою шкодою та страховим відшкодуванням, моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., 200 грн. 00 коп. компенсації на послуги адвоката, судові витрати.

рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 6 листопада 2012 року позов задоволенний частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 14 352 грн. 44 коп., 3000 грн. моральної шкоди та витрати по сплаті судового збору в сумі 175 грн. 72 коп. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Вказує, що позивачем не надано жодних доказів щодо наявності у особи, яка склала протокол огляду транспортного засобу - Захарченка О.М. кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Також зазначає, що позивачем не надано жодних документів, що підтверджують фактично понесені ним витрати. Крім цього, вказує на порушення ОСОБА_5 правил дорожнього руху при ДТП, що сталася за участі автомобілів сторін у справі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_5 заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з вини відповідача в спричиненні матеріальної і моральної шкоди позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи в наступного.

Відповідно зі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.05.2011 року приблизно о 8 годині 15 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем "KIA Carens" держ. № НОМЕР_1, рухався по автодорозі "Київ-Одеса" в напрямку м. Києва. В зустрічному напрямку по вказаній автодорозі рухався автомобіль Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 На 20 км. вказаної автодороги автомобіль Skoda Fabia в дозволеному місці почав здійснювати маневр розвороту в протилежному напрямку, і в цей час з ним зіткнувся автомобіль KIA Carens, який для випередження попутного транспортного засобу в порушення п.п. 2.3.б, 10.1 та 1.10 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) виїхав на узбіччя, що не призначене для руху транспортних засобів, в результаті було пошкоджено автомобіль Skoda Fabia, а власнику нанесено матеріальний збиток.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.07.2011 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2011 року, водія ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 7-8).

Відповідно до протоколу (акту) огляду транспортного засобу від 02.06.2011 року та доданої до нього ремонтної калькуляції № НОМЕР_2 від 03.06.2011 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, становить 64 352 грн. 44 коп. (а.с. 19-22, 23-27).

Оскільки цивільно-правова відповідність ОСОБА_3 була застрахована у СК "Оранта", страховик виплатив позивачу страхову суму в розмірі 50 000 грн. в межах ліміту відповідальності, що підтверджується страховим актом, розрахунком страхового відшкодування та переказом суми, які прийняті колегією суддів відповідно до ст. 303 ЦПК України як нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (а.с. 124-127).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 14 352 грн. 44 коп., що становить різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Суд дійшов також вірного висновку про завдану моральну шкоду діями відповідача та обґрунтовано, з врахуванням вимог розумності і справедливості, глибини душевних страждань та ступеню вини відповідача, стягнув з нього на користь ОСОБА_5 3000 грн.

Доводи апеляційної скарги про проведення оцінки вартості матеріального збитку спеціалістом відділу аварійних комісарів ТОВ "Гарант-АСІСТАНС" Захарченком О.М. з порушенням норм законодавства, спростовуються наданим актом дослідження № НОМЕР_2-06.06/2 від 06.06.2011 року про вартість матеріальної шкоди, завданої власникові автомобіля "Skoda Fabia" в результаті його пошкодження, який прийнятий колегією суддів відповідно до ст. 303 ЦПК України як нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (а.с.128-130).

Доводи апеляційної скарги про наявність вини позивача в ДТП, що сталася 28.05.2011 року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на підтвердження цього апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу. Натомість винуватість відповідача в зазначеній ДТП підтверджена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25.07.2011 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2011 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Однак, рішення суду в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат ухвалене судом з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України дає суду апеляційної інстанції підстави для скасування рішення в цій частині та вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" (3674-17) .

В даному випадку належний розмір судових витрат пропорційно від задоволених позовних вимог становить: 214 грн. 60 коп. в частині задоволення позову майнового характеру та 107 грн. 30 коп. в частині задоволення позову немайнового характеру, а всього 321 грн. 90 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

рішення Дарницького районного суду м. Києва від 6 листопада 2012 року в частині вирішення питання про стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_5 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) 321 (триста двадцять одну) грн. 90 коп. на відшкодування витрат на оплату судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.