розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 6 липня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державного департаменту інтелектуальної власності, Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталінк Україна" про визнання недійсним свідоцтва України на знаки для товарів і послуг, зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності,

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсними повністю свідоцтв України на знаки для товарів і послуг НОМЕР_1 та НОМЕР_2. Також позивач просив зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання недійсними повністю Свідоцтв України на знаки для товарів і послуг НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

В подальшому позивач доповнив позовні вимоги і просив визнати недійсним Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), укладеного 08.12.2009 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ «Даталінк Україна».

Відповідачі заперечували проти позову в повному обсязі.

рішенням Московського районного суду м.Харкова від 6 липня 2011 року позов задоволений. Визнані недійсними Свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 та Свідоцтво України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2.

Державний департамент інтелектуальної власності зобов'язаний внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання Свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 недійсним повністю і відомості про визнання Свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2 недійсним повністю.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів та послуг), укладений 08.12.2009 р. між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даталінк Україна» визнаний недійсним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду і закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Державний департамент інтелектуальної власності за заявками позивача зареєстрував наступні знаки для товарів і послуг:

ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_3, опублікованим в Бюлетені промислової власності №2 від 16.02.2004 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_4, опублікованим в Бюлетені промислової власності №2 від 16.02.2004 р.

Згодом Державний департамент інтелектуальної власності за заявками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрував в Україні наступні знаки для товарів і послуг:

ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1, опублікованим в Бюлетені промислової власності №1 від 12.01.2009 р.

ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_2, опублікованим в Бюлетені промислової власності №24 від 25.12.2008 р.

08.12.2009 р. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали з ТОВ «Даталінк Україна» договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг). Згідно з умовами вказаного договору, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передали ТОВ «Даталінк Україна» всі права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво НОМЕР_1) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво НОМЕР_2).

Дослідивши всі надані докази, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про порушення прав позивача як власника виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг) і задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

На час розгляду даної справи набрало чинності рішення Господарського суду м.Києва від 26.01.2012 року, яким визнані недійсними свідоцтва України НОМЕР_3 та НОМЕР_4 на знак для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1".

На підставі зазначеного рішення суду Державна служба інтелектуальної власності України внесла зміни до Державного реєстру свідоцтв України про припинення дії свідоцтва на підставі рішення суду, про що опубліковано в Бюлетені № 13/2001 від 10.07.2012 року.

Таким чином, апеляційна інстанція встановила, що на час розгляду даної справи в апеляційному суді позивач ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" не є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг) "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Згідно ч. 1 ст.3 кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.

Оскільки в апеляційному суді встановлено, що наявністю торговельного знаку "ІНФОРМАЦІЯ_2" у ТОВ "Даталінк Україна" права позивача не порушуються, т.я. він вже не має прав інтелектуальної власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), підстав для задоволення позовних вимог про захист права інтелектуальної власності не має

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні позову необхідно відмовити.

Що стосується клопотання про закриття провадження по справі, то таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відсутність права власності, яке підлягає захисту, не є підставою закриття провадження по справі.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 309, 319, 314 ЦПК України, судова колегія

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

рішення Московського районного суду м.Харкова від 6 липня 2011 року скасувати.

В задоволенні позову ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" відмовити в повному обсязі.

рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.