розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2012 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки недійсним,-

У червні 2010 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»(надалі Банк), звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів та просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу її як предмету іпотеки з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в тому числі зняття з реєстрації ОСОБА_6 в даному житловому приміщенні та стягнути з відповідачів на користь Банку витрат, пов'язаних з оплатою судового збору в розмірі 1700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до укладеного договору №МК 106-07 від 17.04.2007 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 17.04.2012 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_2 укладено 18.04.2007 року договір іпотеки згідно якого вони надавали в іпотеку власну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,94 кв.м. вартістю 303 000 грн.

Проте в порушення норм закону та умов договору зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_4 належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 11.03.2010 року заборгованість становить 49657,25 доларів США і складається з 40764,16 доларів США - заборгованість за кредитом, 6521,72 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 509,50 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 1861,87 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У серпні 2010 р. ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом та просила визнати договір іпотеки недійсним.

В обгрунтування позову зазначала, що під час укладання договору вона не усвідомлювала значення своїх дій і не орієнтувалася в нормах чинного законодавства. З його умовами не ознайомлювалася.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості у розмірі 49657,25 доларів США за кредитним договором №МК 106-07 від 17 квітня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу її ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_6, ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Встановлено початкову ціну реалізації квартири АДРЕСА_1, передбачену п. 12 договору іпотеки від 18 квітня 2007 року у розмірі 303 000 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» по 566,66 грн. судового збору з кожного та по 40 грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2012 року.

Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права і не досліджені всі обставини справи в їх сукупності.

Зазначає, що районним судом не дано юридичну оцінку правовідносинам сторін, що склалися, не надано оцінки доказам залученим до матеріалів справи, а також не було підстав для заочного розгляду справи, оскільки відповідно до змісту ст. 169 ЦПК України неявка відповідача у судове засідання, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, не є перешкодою для розгляду справи в загальному порядку.

Крім того судом не прийнятий до уваги той факт, що під час нотаріального посвідчення договору приватний нотаріус ОСОБА_5 особисто взагалі не був присутній, а підписання договору іпотеки проводилося у присутності помічника цього нотаріуса, що є порушенням законодавства України.

При підписанні договору іпотеки ОСОБА_6 не усвідомлювала значення своїх дій та з умовами його не ознайомлювалася, а тому даний правочин слід визнати недійсним.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк" 17 квітня 2007 року був укладений договір кредиту, за яким Банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 60 тис. доларів США зі сплатою відсотків за користування ними у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 17 квітня 2012 року(а.с.14-16).

У забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 18 квітня 2007 року ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали договір іпотеки, за умовами якого останні передали в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної сумісної власності(а.с. 11-13).

Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_4 умови договору виконав частково, внаслідок чого станом на 11 березня 2010 року заборгованість становить 49657,25 дол. США, що підтверджується розрахунком суми боргу, складений Банком(а.с.8-10).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк

або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача, вірно встановив характер правовідносин, що виник між сторонами, правильно визначив правові норми для їх вирішення та ухвалив законне і обгрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_6 не усвідомлювала значення своїх дій при укладенні договору іпотеки та з умовами його не ознайомлювалася є безпідставні.

Зі змісту договору іпотеки видно, що у зв'язку з поганим зором ОСОБА_6 та на її особисте прохання і в її присутності нотаріусом прочитано договір іпотеки.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність його рішення не впливають. Відтак підстави для скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, і кримінальних справ протягом двадцяти днів.