розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення страхового відшкодування,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Градвіс», ПП «Футлейбл», ОСОБА_4,

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про виплату страхового відшкодування в сумі 19 669,75 грн., витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 450 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 28.02.2007 року о 10 год. 50 хв. в результаті ДТП з вини водія автомобіля ГАЗ 32021 ОСОБА_4 був пошкоджений його автомобілем марки «Опель». Цивільно-правова відповідальність ПП «Фудлейбл», власника автомобіля ГАЗ 32021, на підставі полісу №ВВ/0372929 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з 29.12.2006 р. була застрахована у відповідача ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна». Остання до цього часу завдану йому шкоду не відшкодувала.

рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.11.2012 р. позовні вимоги задоволені, стягнуто з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 19 669,75 грн. страхового відшкодування, 450 грн. витрат за проведення авто товарознавчого дослідження та судові витрати 214,6 грн. Зобов'язано ОСОБА_1 після виплати страхового відшкодування передати ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» пошкоджений автомобіль марки OPEL VECTRA SEDAN 2.01, 1989 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, поклавши на ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» всі витрати, пов'язані з переоформленням права власності.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин по справі, що призвело до невірного вирішення справи по суті.

Так, апелянт вказує, що суд першої інстанції приймаючи рішення щодо передання пошкодженого автомобіля в порядку визначеному ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», не зазначив якою нормою Закону передбачено покладення витрат, пов'язаних з переоформленням права власності на страхову компанію. Також, апелянт зазначає, що суд не звернув увагу на той факт, що позивачем пропущений строк звернення до суду. Апелянт наполягає на застосуванні саме загального строку позовної давності через те, що відповідно до ст. 1.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» позивач по відношенню до відповідача є потерпілою особою, а не страхувальником (застрахованою особою). Крім того, апелянт вважає, що підставою у відмові у страховій виплаті є пропущення повивачем річного строку з моменту ДТП на звернення із заявою про страхове відшкодування.

На думку апелянта, судом першої інстанції на порушення вимог ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» стягнуто 450,00 грн. на відшкодування витрат позивача на проведення автотоварознавчого дослідження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 28.02.2007 року о 10 год. 50 хв. по вул. Спортивній в м. Чернігові сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої автомобіль ГАЗ 32021 державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ПП «Футлейбл» під керуванням водія ОСОБА_4, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Опель», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачеві, був пошкоджений.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської обл. від 02.04.2007 року водія ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Транспортний засіб ГАЗ 32021 державний номерний знак НОМЕР_2, був застрахований в ПАТ «СК Грандвіс» по договору добровільного страхування транспортних засобів № 01-71/07 від 03 липня 2006 року. Крім договору добровільного страхування, цивільно-правова відповідальність ПП «Фудлейбл», власника автомобіля ГАЗ 32021, на підставі полісу №ВВ/0372929 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з 29.12.2006 р. була застрахована у відповідача ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

28.02.2007 р. позивач звернувся із заявою про настання страхової події до голови правління СЗАТ «Грандвіс» (а.с.27). Як пояснив позивач, подаючи заяву до СЗАТ «Грандвіс», він вважав її тією страховою компанією, яка повинна виплатити йому страхове відшкодування. В подальшому, через тяжку хворобу його малолітньої дитини, в нього тривалий час не було можливості детально з'ясовувати дане питання. На підтвердження даних обставин надав копії медичних документів (а.с.136-155). Щодо ненадання відповідачеві належно засвідченої копії постанови про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності пояснив, що він звернувся із відповідною заявою до суду, проте копію йому не видали.

21.07.2010 року пакет документів по факту ДТП (в т.ч. копія постанови суду щодо ОСОБА_4.) та заява ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування (а.с.28) були направлені СЗАТ «Грандвіс» до ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (а.с. 24). В супровідному листі СЗАТ«Грандвіс» від 21.07.2010 р. №338 було зазначено, що після отримання 28.02.2007 р. інформації про ДТП вони негайно повідомили в телефонному режимі асистуючу компанію «Eklis» (28.02.2007 р. о 16-45) та ВАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у факсовому режимі з дублюванням засобом поштового зв'язку.

На порушення ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції на час ДТП) та ст. 26 Закону України «Про страхування» відповідач не виконав свого обов'язку та не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків та не витребував всі необхідні йому документи від компетентних органів, зокрема належно засвідченої копії постанови суду про притягнення водія ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.

За поясненнями представника відповідача, рішення про виплату або відмову у виплаті позивачеві страхового відшкодування відповідачем не приймалося.

Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 19669,75 грн., суд першої інстанції виходив з того, що сталася страхова подія, в результаті якої постраждав автомобіль позивача і відповідач повинен виплатити позивачеві страхове відшкодування. Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції, пославшись на ст. 268 ЦК України, вказав, що на дані вимоги строк позовної давності не поширюється.

Колегія суддів апеляційного суду в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції на час ДТП), у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до висновку № Т-7254 автотоварознавчого дослідження від 10.03.2007 року проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля визнано економічно недоцільним і розмір шкоди, завданої власнику внаслідок пошкодження автомобіля еквівалентний вартості автомобіля станом на момент, що передував ДТП, становить 19 669,75 грн.

На виконання ч.4 ст. 10 ЦПК України судом з'ясовувалася думка відповідача щодо можливості оцінки завданої шкоди за участю обох сторін. Відповідач проти повторної оцінки завданої шкоди відмовився, посилаючись на тривалий термін, що сплинув з часу ДТП.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції на час ДТП), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Під час розгляду справи позивач не заперечував проти визнання його транспортного засобу фізично знищеним та передачі його залишків страховій компанії після проведення йому страхового відшкодування.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив та стягнув суму відшкодування з відповідача, зобов'язавши позивача передати відповідачеві пошкоджений автомобіль.

Доводи апелянта щодо пропущення позивачем річного строку для звернення до страхової компанії до уваги не приймаються. Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (1961-15) (в редакції що діяла на час ДТП) обмеження строку звернення із заявою про виплату страхового не встановлювалося. Річний строк звернення до страхової компанії був встановлений ст. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в редакції від 17.02.2011 року.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовуються до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

рішенням Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року встановлено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Безпідставними є і доводи апелянта щодо невірного застосування судом першої інстанції п.5 ч.1ст. 268 ЦК України. За змістом ст. 999 ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (1961-15) (в редакції що діяла на час ДТП), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Страхувальники укладають із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності фактично в інтересах третіх осіб, які за певних підстав, мають право на страхове відшкодування. При настанні страхового випадку саме до цих третіх осіб переходить право на страхову виплату, яке є похідним від права страхувальника. З огляду на це, суд першої інстанції вірно зазначив, що вимога позивача щодо виплати страхового відшкодування є вимогою, на яку позовна давність не поширюється.

Доводи апелянта щодо безпідставно покладення на нього витрат, пов'язаних з переоформленням права власності на пошкоджений автомобіль та стягнення 450 грн. у відшкодування витрат позивача на проведення автотоварознавчого дослідження є обґрунтованими. В цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

Як зазначалося вище, статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» визначені витрати, які відшкодовуються страховою компанією у випадку визнання транспортного засобу фізично знищеним. Покладення на відповідача витрат пов'язаних з переоформленням права власності на автомобіль даним законом не передбачено.

Є невірним і висновок суду щодо стягнення на користь позивача 450 грн. у відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження. На таке відшкодування позивач мав права тільки у випадку, передбаченому ч.2 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів». Позивач не заперечував того факту, що оцінку завданої йому шкоди він здійснив через експертну фірму з власної ініціативи.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені факти та обставини, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 5, 629, 999 ЦК України, ст. 30, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» задовольнити частково.

рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2012 року скасувати в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» 450 грн. витрат з проведення автотоварознавчого дослідження, відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Виключити з абзацу третього резолютивної частини рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2012 року фразу «поклавши на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» всі витрати, пов'язані з переоформленням права власності».