розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Український інноваційний банк», треті особи приватний нотаріус ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та за позовом третьої особи ОСОБА_5 до ПАТ «Український інноваційний банк», третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за апеляційною скаргою ПАТ «Український інноваційний банк» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2012 року,-

ОСОБА_1 звернувся до Глибоцького районного суду Чернівецької області з позовом до ПАТ «Український інноваційний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на наступне.

06.08.2007 року він уклав з відповідачем договір №371 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого він отримав кредит в розмірі 55 000,00 доларів США зі сплатою 12,5% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом. Згідно укладеної 15.09.2008 року додаткової угоди №2 до договору, розмір відсоткової ставки був збільшений до 14,0% річних. У відповідності до умов іпотечного договору від 07.08.2007 року, укладеного в забезпечення зобов'язань за кредитним договором, позивач передав в заставу банку нерухоме майно, а саме, житловий будинок по вулиці АДРЕСА_1 03 березня 2011 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 за заявою ПАТ «Український інноваційний банк» вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на зазначене майно.

Вважав виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки між сторонами існує спір про право вимоги щодо стягнення заборгованості за виконавчим написом, оскільки відповідач невірно розрахував суму заборгованості, що підлягає сплаті відповідно до договору про надання споживчого кредиту. Так, ПАТ «Український інноваційний банк» виходив з розрахунку 14% річних від суми фактичної заборгованості, при тому, що розмір відсотків, визначений договором становить 12,5% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом. Таким чином, на момент вчинення виконавчого напису, нотаріусом не було враховано зміну відсоткової ставки по кредитному договору та відсутність таких змін в іпотечному договорі.

№22ц-135/2013р. Головуючий в 1 інстанції : Цуренко В.А.

Категорія : 19/27 Доповідач: Винту Ю.М.

Також після підписання додаткової угоди №2 до договору №371 не було внесено зміни до п.1.1 іпотечного договору, згідно якого ставка відсотків складає 12,5% річних, тому розрахунок суми боргу за ставкою 14,0% підлягає перегляду і не може бути застосовано під час безспірного стягнення заборгованості. Крім того, позивач посилається на розбіжності між положеннями іпотечного договору від 07.08.2007 року та додаткової угоди №2 до договору про надання споживчого кредиту від №371 від 06 серпня 2007 року, що зумовило неоднозначне визначення суми боргових зобов'язань.

Просив визнати виконавчий напис нотаріуса ОСОБА_7 від 03.03.2011 pоку про звернення стягнення в сумі 574 642,26 грн. на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.09.2012 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ОСОБА_5

07.11.2012 року ОСОБА_5 надала суду позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи позов тим, що вона, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1, набула з позивачем у власність спірний житловий будинок. Оскільки дане нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя вважала, що виконавчий напис був винесений з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами.

рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса ОСОБА_4 від 03 березня 2011 року про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 574 64 грн. на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок, що знаходиться в с.Коровія Глибоцького району Чернівецької області по вул. Квітковій,3 та земельні ділянки, що розташовані на території Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області та належать на праві приватної власності ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ПАТ «Український інноваційний банк», третя особа приватний нотаріус ОСОБА_8 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Український інноваційний банк» просить рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Укрінбанк" в особі Чернівецької філії ПАТ "Укрінбанк", третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Укрінбанк" в особі Чернівецької філії ПАТ "Укрінбанк", третя особа приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в решті рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04.12.2012 р. залишити без змін.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 судом першої інстанції не у повному об'ємі з'ясовано обставини справи, не вірно застосовано до правовідносин, що склалися, норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню з постановленням нового.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на існування між сторонами спору щодо розміру відсотків та розміру пені, що виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Проте, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2011 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за відповідною заявою відповідача був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення в сумі 574 642,26 грн. на предмет іпотеки - житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельні ділянки площею 0,12 га, розташовані на території Коровійської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку.

Згідно вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (1172-99-п) «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами», для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (1172-99-п) зі змінами є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Подання документів та одержання виконавчого напису здійснюється безпосередньо стягувачем (кредитором) або уповноваженим ним представником.

В даному випадку, відповідачем були надані нотаріусу нотаріально посвідчений іпотечний договір та розрахунок заборгованості, а також кредитна справа позичальника, яка також містить документи на підтвердження факту видачі та погашення, якщо таке відбувалось, кредиту. Вказані дані були перевірені нотаріусом в повному обсязі.

Відповідно до п.7.1 договору іпотеки, укладеного між сторонами, звернення стягнення на предмет іпотеки можливе шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Необґрунтованими є доводи позивача про порушення приватним нотаріусом, який вчинив спірний виконавчий напис, вимог п.283, 284 Інструкції.

Діючим законодавством не передбачено обов'язок нотаріуса викликати боржника для з'ясовування наявності чи відсутності його заперечень проти вимог стягувача (кредитора).

Право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому банком повідомлення про порушення умов кредитного договору, розмір заборгованості, необхідність її погашення та можливих наслідків.

У разі отримання від боржника обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису, нотаріус повинен відкласти вчинення цієї нотаріальної дії на строк до одного місяця та роз'яснити боржнику про необхідність надання ухвали суду про заборону вчинення зазначеної нотаріальної дії до вирішення спору у судовому порядку.

З наявних у матеріалах справи листів Чернівецької філії АТ «Укрінбанк» №399 від 12 травня 2010 року та №823 від 30 серпня 2010 року з відповідними до них повідомленнями про вручення поштового відправлення, відповідачем були виконані всі передбачені законодавством вимоги щодо попереднього повідомлення відповідача про невиконання ним умов кредитного договору та можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Однак, жодних заперечень на адресу ПАТ «Укрінбанку» та нотаріуса з часу отримання повідомлень банку до вчинення виконавчого напису нотаріуса від боржника не надходило.

Боржником за цей час також не було здійснено жодної проплати боргових зобов'язань за кредитним договором, що підтвердив представник позивача під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про порушення вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України під час вчинення виконавчого напису в зв'язку з відмінністю розміру боргу, вказаному в листі-повідомленні, що направлявся на адресу боржника та зазначеному в самому виконавчому написі, оскільки у відповідності до абзацу 11 пункту 283 Інструкції виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включає також сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання.

В даному випадку, умовами іпотечного договору від 07.08.2007 року, зокрема п.3.2.3, передбачене право іпотекодержателя задовольнити за рахунок предмета іпотеки і повному обсязі свою вимогу, що визначена саме на момент фактичного задоволення, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки відповідно до умов кредитного договору та інших витрат.

За цих обставин відсутні будь-які правові підстави для тверджень про невідповідність виконавчого напису вимогам чинного законодавства України.

Не є обґрунтованими також доводи позивача про зміну відсоткової ставки по кредитному договору та відсутність таких змін в іпотечному договорі.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, в договорі про надання споживчого кредиту сторони передбачили можливість зміни відсоткової ставки за користування кредитом та погодили порядок такої зміни, який полягає в укладенні додаткової угоди.

Уклавши 15.09.2008 року додаткову угоду № 2 позивач та відповідач досягли згоди про її зміну з 12,5% на 14%, а відтак у позивача, починаючи з 15.09.2008 року, виникали передбачені договором №371 про надання споживчого кредиту зобов'язання по його поверненню зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних.

Вказані зобов'язання в повному обсязі забезпечені іпотекою нерухомого майна позивача за умовами іпотечного договору від 07.08.2007 року, оскільки при укладені такого договору сторони досягли згоди про забезпечення іпотекою за вказаним договором всіх зобов'язань позивача, що передбачені умовами кредитного договору, в тому числі й тих, що виникатимуть з урахуванням змісту додаткових угод, якою є, зокрема, додаткова угода №2 від 15.09.2008 року.

Доводи позивача про те, що нотаріусом не враховано фактичну суму повернутого відповідачеві кредиту спростовується наданим банком розрахунком заборгованості по кредиту станом на 02.03.2011 року, з якого вбачаться, що боржником відбувалось лише часткове погашення відсотків за кредитом, а не сума кредиту.

Таким чином, твердження позивача про нікчемність виконавчого напису, який вчинений щодо стягнення суми боргу, в тому числі зі зміненою відсотковою ставкою за користування кредитом у випадку, якщо така зміна відсоткової ставки не була внесена в реєстр обтяжень майна, є безпідставними, зважаючи на вище вказані норми законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Необґрунтованими також є доводи представника позивача щодо неправильного визначення банком розміру штрафних санкцій, оскільки вони виходять за межі заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 60, 131 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення банком та нотаріусом вимог діючого законодавства, які регулюють порядок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог позивача постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

В іншій частині рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2012 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ПАТ «Український інноваційний банк» - задовольнити.

рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ Український інноваційний банк» про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_8 від 03 березня 2011 року таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

В іншій частині рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 грудня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на суму 53,65 грн. (п'ятдесят три гривні шістдесят п'ять копійок).

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.