Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Заводян К.І., Литвинюк І.М.

секретар: Лисак О.А.

за участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05 листопада 2012 року, -

У січня 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Посилалася на те, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 грудня 2011 року шлюб між нею та відповідачем був розірваний. Під час їхнього спільного проживання в зареєстрованому шлюбі вони придбали автомобіль марки «ЗАЗ-110307» моделі 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 приблизна вартість якого 40000,00 грн., який зареєстрований на ім'я відповідача, і який на даний час він утримує у себе.

Просить суд визнати за нею право власності на 1|2 ідеальної частки автомобіля марки «ЗАЗ-110307», моделі 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 та стягнути з відповідача на її користь 1|2 вартості спірного автомобіля.

рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1|2 ідеальної частки автомобіля марки «ЗАЗ-110307», моделі 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1|2 вартості автомобіля в сумі 10990,50 грн.

На рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким у позові ОСОБА_1 до нього про поділ майна подружжя -відмовити. Посилався на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі з 1 грудня 2000 року, який розірвано рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 грудня 2011 року.

Підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду була її вимога про поділ спільного майна подружжя -автомобіля «ЗАЗ-110307», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у користуванні відповідача. Просила визнати за нею право власності на 1|2 ідеальну астку автомобіля та стягнути з відповідача на її користь 1|2 вартості спірного автомобіля.

У відповідності до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до вимог ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з положень вимог ст. ст. 69-71 СК України, а також з тієї обставини, що вартість майна, що підлягає поділу визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Стягнувши на користь останньої з відповідача грошову компенсацію вартості належної йому 1/2 частини спірного автомобіля, суд обгрунтовано виходив з вартості спірного майна -21981 грн., визначеної судовою автотоварознавчою експертизою ( а.с.41-44).

Є безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що спірний автомобіль в період шлюбу був проданий, а гроші від його продажу використані на потреби сім"ї, оскільки жодними доказами не стверджені та повністю спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на день розгляду справи в суді власником спірного автомобіля є ОСОБА_2 (а.с.4).

Надана відповідачем довіреність не замінює договір купівлі-продажу автомобіля і не свідчить про його відчуження.

За таких обставин, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.

Згідно із ч.2 ст. 367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

На ці положення закону суд першої інстанції уваги не звернув, визначив ідеальні частки автомобіля та розділив його, не застосувавши при цьому норми ч. 2 ст. 367 ЦК України, тому колегія суддів вважає за необхідне доповнити резолютивну частину рішення висновком про необхідність припинення права власності ОСОБА_1 на указаний вище автомобіль.

У зв"язку з наведеним, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Доповнити рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05 листопада 2012 року абзацом наступного змісту.

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1|2 ідеальної частки автомобіля марки «ЗАЗ-110307», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В решті рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 05 листопада 2012 року залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.