розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої її представником ОСОБА_2, на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 31 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про витребування заставного майна та звернення стягнення на предмет застави, -

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 31 серпня 2012 року позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 21.06.2012 року складає 51075,51 грн., зокрема, заборгованість за кредитом в сумі 43498,41 грн., за процентами за користування кредитом в розмірі 2846,48 грн., за комісією за користування кредитом в розмірі 401,33 грн., пеня в розмірі 1658,64 грн., штраф в розмірі 250 грн. (фіксована частина), штраф в розмірі 2420,24 грн. (процентна складова), - автомобіль MAPLE C51, модель: SMA7151, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та передано ПАТ КБ "Приватбанк" предмет застави автомобіль MAPLE C51, модель: SMA7151, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, а також комплект ключів до вказаного автомобілю та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №КТНЗАN91000089 від 15.01.2008 року звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль MAPLE C51, модель: SMA7151, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, шляхом продажу майна публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу буд-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також надання публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судові витрати в сумі 510,75 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з кредитно-заставним договором №КТНЗА1Ч9 1000089 від 15.01.2008 року відповідачці ОСОБА_1 був наданий кредит у сум 50836,50 грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 14.01.2015 року. На виконання кредитних зобов'язань позичальник ОСОБА_1 відповідно до вказаного договору надала в банківську заставу належний їй на праві власності автомобіль МАРLE С51, модель 8МА7151, реєстраційний номер НОМЕР_1. Дана застава автотранспорту зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачкою ОСОБА_1 станом на 21.06.2012 року утворилася загальна заборгованість в розмірі 51075,51 грн., яка складається зі заборгованості за кредитом - 43498,41 грн., за процентами за користування кредитом 2846,48 грн., за комісією за користування кредитом - 401,33 грн., з пені - 1658,64 грн., штрафу в розмірі 250 грн. (фіксована частина) та 2420,24 грн. (процентна складова).

В апеляційний скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про витребування заставного майна та звернення стягнення на предмет застави, визнавши належним виконання умов кредитного договору з боку ОСОБА_1

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом порушено вимоги матеріального та процесуального права, а саме, позивачем не було надано суду жодних доказів наявності заборгованості, сплати банком страхових платежів, відсутні страхові договори, на які посилається позивач. Відповідачка від свого імені укладала договори страхування, за якими сплачувала страхові внески та надавала договори банку. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, має чисельні помилки, здійснений з використанням відсоткової ставки 15,71 річних замість 15,48, що суперечить договору. Протягом всього часу слухання справи суд розглядав справу упереджено з чисельними порушеннями процесуальним норм.

Сторони в судове засідання не з'явилися, позивач повідомлений про дату та час розгляду справи телефонограмою, відповідачка повідомлена про дату та час розгляду справи через представника, який був повідомлений особисто під розпис.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, заочне рішення суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачкою, що згідно кредитного договору №КТНЗА1Ч9 1000089 від 15 січня 2008 року позивач надав, а відповідачка отримала кредит у розмірі 50836,50 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.01.2015 року (а.с.9-12,13). У забезпечення виконання зобов'язання за договором 15 січня 2008 року між позивачем та відповідачкою укладений договір застави рухомого майна. Згідно з кредитно-заставним договором відповідачка надала в заставу автомобіль MAPLE C51, модель: SMA7151, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на їй на праві власності. Дана застава автотранспорту зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.14). Проте, як обґрунтовано встановлено судом, відповідачка не виконує умови кредитного договору у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання Має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Згідно ст. 20 цього Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно п.13 кредитно-заставного договору від 15.01.2008 року (а.с.9-12), укладеного між сторонами, позивач має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави, зокрема, із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

За встановлених обставин та наведених підстав суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з невиконанням кредитних зобов'язань позичальником ОСОБА_1, треба звернути стягнення на предмет застави - автомобіль МАРLЕ С51, модель 8МА7151, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Банком з укладанням від імені відповідачки договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Враховуючи те, що автомобіль не перебуває у володінні Банка, оскільки знаходиться у відповідачки, то його, а також комплект ключів до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), слід витребувати у відповідачки з передачею ПАТ КБ "Приватбанк" як предмету застави.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності з нормами матеріального і цивільно-процесуального законодавства. Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Довід апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не було надано суду жодних доказів наявності заборгованості, є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом доказами по справі. На підтвердження своїх доводів позивачем надано розрахунок заборгованості, довідку про рух коштів та інші документи, які підтверджують наявність заборгованості (а.с. 56-61, 75-83).

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідачка від свого імені укладала договори страхування, за якими сплачувала страхові внески та надавала договори банку. Згідно п. 3.1.3. кредитно-заставного договору від 15.01.2008 року (а.с.9-12) банк погоджує вибір страховика, перелік страхових ризиків, які підлягають страхуванню. Відповідачкою не надано суду доказів того, що нею були укладені погоджені з позивачем договори страхування, за якими вона сплачувала страхові внески.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, має чисельні помилки, здійснений з використанням відсоткової ставки 15,71 річних замість 15,48, спростовується дослідженими судом обставинами справи, наданим позивачем розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що було застосовано процентну ставку 15,48%.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних правових висновків суду та задоволенню не підлягають.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

За наведених підстав та встановлених обставин апеляційній суд відхиляє апеляційну скаргу на заочне рішення суду як необґрунтовану та залишає без змін рішення суду першої інстанції як ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.