розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (правонаступником якого є департамент праці та соціального захисту населення облдержадміністрації) до ОСОБА_1 про примусове вилучення (повернення) автомобіля, отриманого як гуманітарна допомога, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2012 року, -

У квітні 2012 року прокурор Шевченківського району м. Чернівці, в інтересах головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (правонаступником якого є департамент праці та соціального захисту населення облдержадміністрації) подав позов до ОСОБА_1 про примусове вилучення (повернення) автомобіля, отриманого як гуманітарна допомога.

Посилався на такі обставини.

05 вересня 2006 року наказом №124 головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації видало ОСОБА_4, інваліду П групи Великої Вітчизняної війни, який проживав у АДРЕСА_1, безкоштовно автомобіль марки "Фольксваген Пасат", кузов НОМЕР_1, 1998 року випуску, як гуманітарну допомогу відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" та Порядку забезпечення інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (999-2006-п) .

При отриманні автомобіля ОСОБА_4 підписав зобов'язання про те, що він отримав автомобіль без права продажу, дарування або успадкування та передачі керування іншій особі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Згідно п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління праці та соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті

Справа №22ц - 161 /2013 р. Головуючий у першій інстанції Федіна А.В.

Категорія: 2/9 Доповідач: Заводян К.І.

Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. У разі несплати членом сім'ї інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) головному управлінню праці та соціального захисту у повному комплекті. Повернутий автомобіль головне управління праці та соціального захисту здає підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видає у порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

Однак, вказаним автомобілем користується ОСОБА_1 і відмовляється повернути його головному управлінню праці та соціального захисту, про що складено акта 14 серпня 2008 року.

Посилаючись на ст.ст. 387, 1212 ЦК України, прокурор, в інтересах держави в особі головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, просив примусово вилучити у ОСОБА_1 автомобіль марки "Фольксваген Пасат", кузов НОМЕР_1, виданий безкоштовно як гуманітарна допомога ОСОБА_4, і повернути його головному управлінню праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2012 року позов прокурора в інтересах держави в особі управлінню праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, задоволено.

Автомобіль марки "Фольксваген Пасат" у ОСОБА_1 вилучено примусово.

Додатковим рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 28 грудня 2012 року ОСОБА_1 зобов'язано повернути автомобіль головному управлінню праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації.

ОСОБА_1 подав на рішення суду апеляційну скаргу. Вважає його незаконним і необґрунтованим. Прокурор безпідставно послався на Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (999-2006-п) .

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про гуманітарну допомогу" зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземним донором за рішенням відповідної комісії з питань гуманітарної допомоги. Управління праці не є власником автомобіля і без згоди донора автомобіль йому не може бути переданий. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (999-2006-п) суперечить ст.3 ЗУ "Про гуманітарну допомогу" та ст.38 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

До абзацу сьомого п.41 Порядку забезпечення автомобілями інвалідів внесені зміни постановами Кабінету Міністрів України №826 від 08.09.2010 р. (826-2010-п) та № 1057 від 31.10.2012 р. (1057-2012-п) , після смерті інваліда ОСОБА_4 і в даному випадку не повинні застосовуватися.

Позивач пропустив трирічний строк на звернення до суду. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а позов прокурор подав до суду в середині 2012 року.

Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові прокурора відмовити за безпідставністю.

Прокурор Шевченківського району м.Чернівці подав на апеляційну скаргу заперечення.

Рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Автомобіль ОСОБА_4 був виданий безкоштовно, без права продажу, дарування і успадкування.

Згідно Порядку забезпечення інвалідів автомобілями спірний автомобіль можливо залишити ОСОБА_1 за умови сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів). Проте їх він не сплатив.

Правові відносини по даному спору виникли з моменту відмови ОСОБА_1 добровільно повернути автомобіль. Тому позовна давність не пропущена.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

Задовольняючи позов прокурора Шевченківського району м.Чернівці, в інтересах головного управління праці та соціального захисту населення в Чернівецькій області, правонаступником якого є департамент праці та соціального захисту населення Чернівецької облдержадміністрації, про вилучення у ОСОБА_1 автомобіля, отриманого інвалідом як гуманітарна допомога, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль покійний ОСОБА_4 отримав згідно наказу головного управління праці та соціального захисту населення в Чернівецькій області від 05 вересня 2006 року №124, на підставі Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету України від 19 липня 2006 року №999 (999-2006-п) яка набрала чинності з 09 серпня 2006 року ( в редакції, що діяла на той час), без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю ) іншій особі (абз. перший п.41).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Пунктом 16 вказаного вище Порядку… ( в редакції, що діяла на час смерті інваліда) передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений через головне управління соціального захисту, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку;

проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації;

не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Перереєстрація автомобіля на ім'я інваліда з числа членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС на підставі письмової довідки, форма якої затверджується Мінпраці. Довідка видається інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда головним управлінням соціального захисту, в якому інвалід перебував на обліку, а інваліду внаслідок трудового каліцтва - управлінням виконавчої дирекції.

Член сім'ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на спеціальні реєстраційні рахунки відділень Фонду соціального захисту інвалідів, відкриті в органах Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.

З такими умовами отримання автомобіля ОСОБА_4 погодився, що видно із змісту його зобов'язання ( а.с.5).

Згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля ОСОБА_1 надано право керування автомобілем ( а.с.5 зв).

Автомобіль марки "Фольксваген Пасат", який був виданий ОСОБА_4, 1998 року випуску, тобто, на день його смерті експлуатувався менше 10 років.

Комісія управління праці двічі повідомляла ОСОБА_1 з приводу повернення автомобіля, однак повернути автомобіль він відмовився, про що 14 серпня 2009 року було складено акта (а.с.3). З цього часу, відповідно до правил ст. 261 ЦК України, розпочався перебіг позовної давності. Тому доводи апелянта про пропуск позовної давності є безпідставним.

Безпідставними є і доводи апелянта про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (999-2006-п) суперечить ст.3 ЗУ "Про гуманітарну допомогу" та ст.38 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки вказаними нормами права передбачено, що питання забезпечення інвалідів автомобілями вирішуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин висновок суду про вилучення у автомобіля марки Фольксваген Пасат", 1998 року випуску, є правильним

Рішення суду і додаткове рішення відповідають встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2012 року і додаткове рішення цього ж суду від 28 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.