розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Захід" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості зі сплатою відсотків за користування кредитом та кредиту шляхом звернення стягнення на заставне майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 року,-

У березні 2011 року Кредитна спілка "Захід" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості зі сплатою відсотків за користування кредитом та кредиту шляхом звернення стягнення на заставне майно. Вимоги мотивували тим, що відповідач ОСОБА_4 належно не виконує взяті на себе зобов’язання по укладеному кредитному договору, на направлені на її адресу неодноразові листи-попередженя не реагує. Просили стягнути з відповідачів заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 39578 грн. та суму кредиту в розмірі 82500 грн., а разом 122078 грн., звернувши стягнення на заставлене майно, а саме на житлову квартиру АДРЕСА_1, стягнути з відповідача з вартості заставленого майна вартість юридичних послуг в розмірі 300 грн. та судові витрати.

рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь кредитної спілки "Захід" 122078 грн. заборгованості за кредитним договором, звернувши стягнення на заставне майно: житлову квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності відповідачам. Стягнено солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь кредитної спілки "Захід" 1340,78 грн. судових витрат.

На дане рішення суду ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_4, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема, на її думку, суд безпідставно звернув стягнення на майно відповідача, оскільки ОСОБА_4 постійно погашала кредит та проценти за користування ним і вважала, що заборгованості перед позивачем немає. Кредитна спілка "Захід" уже неодноразово заявлялася до суду з вимогою про звернення стягнення на заставне майно. Крім того, суд прийняв рішення про задоволення позову до закінчення дії кредитного договору без вимоги про його розірвання. Також, апелянт стверджує про неналежне повідомлення відповідачів про розгляд справи, що позбавило їх можливості надати свої пояснення.

Тому просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні Апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив. Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилися, причини неявки не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з наданим КС "Захід" в обґрунтування позовних вимог розрахунком заборгованості (а.с. - 13) "Позичальник - ОСОБА_4" умови кредитного договору щодо щомісячної оплати заборгованості не виконує, у зв’язку з чим утворилася заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 39578 грн. та суми кредиту у розмірі 82500 грн., а разом 122078 грн., яка підлягає стягненню з боржника солідарно з поручителями шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Такий висновок місцевого суду є передчасним і погодитись з ним колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Встановлено, що 19.07.2006 року між Кредитною спілкою "Захід" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №31 на суму 100000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності та забезпеченості для розвитку бізнесу, зі сплатою за користування кредитом 2,5% за місяць від розміру кредиту. 15.12.2006 року між вказаними сторонами укладено додаткову угоду №1 на суму 115000 грн. на тих же умовах.

Зважаючи на те, що справа розглядалася за відсутності відповідачів, то останні були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права – подавати заперечення щодо заявленого до них позову.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 надала для огляду в судовому засіданні оригінали квитанцій з мокрими печатками на загальну суму понад 151170 грн. (а.с. 163 - 166), які представником КС "Захід" визнано достовірними та такими, що видавалися ОСОБА_4 на підставі внесених грошових сум на підтвердження погашення кредитної заборгованості.

При звірці представленого позивачем розрахунку з наданими оригіналами квитанцій, Апеляційним судом встановлено, що ряд квитанцій (зважаючи на суму та дату внесення коштів) у розрахунку (а.с. - 13) не зазначено.

Зокрема, ОСОБА_4 погасила заборгованість на суму 114600 грн., що підтверджується квитанцією від 10.12.2008 року. Зазначеної суми у розрахунку позивача немає, і будь-яких пояснень з цього приводу представник позивача надати не зміг.

Навіть після оголошення Апеляційним судом перерви та надання позивачем повторного розрахунку, який істотно відрізняється від первинного, сума, на яку вказує представник відповідача і яка підтверджується належними доказами, до такого розрахунку не включена.

Отже, достовірно встановити, яка сума боргу залишилася непогашеною при перегляді справи Апеляційним судом Івано-Франківської області, немає можливості.

Крім того, рішенням Снятинського районного суду від 23.07.2008 року (справа №2-690/2008 року) за позовом Кредитної спілки "Захід" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів солідарно стягнуто в користь Кредитної спілки "Захід" 44468,00 грн. шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. - 117).

Заочним рішенням Снятинського районного суду від 11.11.2010 року (справа №2-1582/2010 року) за участю тих самих сторін, одного і того ж предмету спору, стягнуто з ОСОБА_4 109703 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно - житлову квартиру АДРЕСА_1 (а.с. - 118).

Дані судові рішення не були взяті до уваги про вирішенні вказаної справи у суді першої інстанції.

Таким чином, судом не було встановлено, в якій частині кошти були направлені в рахунок погашення заборгованості за простроченими відсотками та в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, і яка саме сума основного боргу залишилася після погашення кредиту. А тому сума заборгованості по кредиту, з якої нараховані проценти, не обґрунтована розрахунком, і, як наслідок, розмір процентів не доведений.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №31 від 19.07.2006 року та додаткової угоди №1 від 15.12.2006 року позивач не надав.

Отже, суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права встановив, що заборгованість у розмірі 122078 грн. підлягає стягненню з боржника солідарно з поручителями.

З огляду на викладене, та враховуючи положення ст.ст. 5, 10, 60 ЦПК України щодо засад рівності та змагальності сторін, а також обов’язку, який покладається на позивача щодо доведення позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 року. По суті спору слід ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Кредитної спілки "Захід" – відмовити за недоведеністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60, 307, 309, 313 - 314, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.

рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06.07.2011 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову Кредитної спілки "Захід" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості зі сплатою відсотків за користування кредитом та кредиту шляхом звернення стягнення на заставне майно – відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.