( Додатково див. рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя (rs19249082) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs25391295) )

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Птіціної В.І.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Сундукова В.М.,

за участю секретаря - Соменко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах Комунального закладу "Міська лікарня №1 ім. М.І.Пірогова" на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах Комунального закладу "Міська лікарня №1 ім. М.І.Пірогова" до ОСОБА_3, третя особа Севастопольська філія Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення шкоди, -

Прокурор, діючи в інтересах КЗ "Міська лікарня №1 ім. М.І.Пірогова", звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 704грн. 76коп., яку поніс медичний заклад внаслідок лікування потерпілої ОСОБА_4 від злочинних дій ОСОБА_3

Вимоги мотивовані тим, що 17.02.2009 року відповідач здійснив ДТП, під час якого потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, внаслідок чого проходила лікування у КЗ "Міська лікарня №1 ім. М.І.Пірогова". ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинну, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що цивільна правова відповідальність відповідача застрахована АТ "Страхова група "ТАС".

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 23 лютого 2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, доведено, що 17.02.2009 року він, керуючи автомобілем ГАЗ-24, порушив Правила дорожнього руху (1306-2001-п) , внаслідок чого пасажир ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої степені тяжкості. (а.с.6).

Як вбачається з довідки головного лікаря Комунального закладу "Міська лікарня №1 ім. М.І.Пірогова", витрати на лікування ОСОБА_4 склали 704грн. 76коп. (а.с.7).

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (далі - Закон), оскільки цивільна відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, а застрахованим ТЗ був вищезазначений автомобіль ГАЗ-24.

Відповідно до вказаного полісу, страховик, яким є АТ "Страхова група "ТАС", забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого ТЗ, і внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю (на одного потерпілого) у розмірі 51000грн. (а.с.34).

Відповідно до ст. 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто виходячи із суті такого страхування Закон (1961-15) має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від встановленого ліміту відповідальності страховика, у разі недостатності якого до субсидіарної відповідальності залучається винна у ДТП особа.

Як вбачається з довідки головного лікаря Комунального закладу "Міська лікарня №1 ім. М.І.Пірогова", витрати на лікування ОСОБА_4 склали 704грн. 76коп. (а.с.7), тобто у межах ліміту відповідальності страховика (51000 грн.).

Крім того, пунктом 22.1 ст.22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а ст.23 того ж Закону передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана з лікуванням потерпілого.

Враховуючи викладене, суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах Комунального закладу "Міська лікарня №1 ім. М.І.Пірогова" - відхилити.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.