колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого –судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Верланова С.М., з участю секретаря Хворостяної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Київській області на рішення Таращанського районного суду Київської області від 16 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Київській області про стягнення сум за період затримки виплат, належних при розрахунку,

27 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, де просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виплати належних їй розрахункових коштів у сумі 6 815,63 грн. та покласти судові витрати на відповідача.

На обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 01.02.2011 року вона звільнена за власним бажанням з посади оператора комп'ютерного набору у відділі Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції.

Відповідачем у справі, який є розпорядником коштів, своєчасно не був проведений розрахунок при звільненні її з займаної посади.

І лише 03.06.2011 року, після її неодноразових телефонних звернень до відповідача, на її банківський рахунок було перераховано 1 224,45 грн., належних за листками непрацездатності.

рішенням Таращанського районного суду Київської області від 16 серпня 2011 року заявлені позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Головного управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_2 невиплачені суми, що належали їй при звільненні, у розмірі 3 823,75 грн. та на користь держави - судовий збір у розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн.

Обґрунтовуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції зазначив, що з вини відповідача з 01.04.2011 року ( з моменту надходження коштів від виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ) до 03.06.2011 року позивачці не були виплачені належні їй кошти при розрахунку.

Головне управління юстиції у Київській області, не погоджуючись із ухваленим рішенням, подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права при його ухваленні. Просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову у позові.

Суд, закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне задовольнити заявлені апеляційні вимоги, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, позивачка з 06.12.2005 року по 01.02.2011 року працювала у відділі Державної виконавчої служби Тарашанського районного управління юстиції Київської області.

Наказом начальника Тарашанського районного управління юстиції № 2/03 від 31.01.2011 року її було звільнено із займаної посади з 01.02.2011 року, відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Цього ж дня на адресу відповідача був направлений вище зазначений наказ про звільнення та листок непрацездатності позивачки про знаходження на амбулаторному лікуванні з 5 по 29 січня 2011 року, які відповідач отримав 16.02.2011 року.

22.02.2011 року на засіданні комісії із соціального страхування було вирішено призначити позивачці допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100%.

25.03.2011 року відповідачем направлено до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву- розрахунок з проханням здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок його коштів у розмірі 65 796,78 грн.

01.04.2011 року на розрахунковий рахунок відповідача надійшли дані кошти, у т.ч. призначені до виплати ОСОБА_2. у розмірі 1 224,45 грн., які надійшли на розрахунковий рахунок адресата 3 червня 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Головне управління юстиції у Київській області не мало заборгованості, у т.ч. по заробітній платі, перед ОСОБА_2, а зазначені нею кошти підлягали виплаті не відповідачем, а Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За таких обставин, суд неправильно застосував положення ст.ст. 116, 117 КЗпП України, які не підлягали застосуванню у даному випадку, а тому, помилково дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і, у порушення вимог ст.ст. 212- 213 ЦПК України, ухвалив оскаржуване рішення.

А тому, доводи Головного управління юстиції у Київській області про незаконність рішення, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє повне підтвердження при розгляді справи, унаслідок чого зазначений процесуальний документ підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову, який заявлено необгрунтовано.

При цьому, ОСОБА_2 не позбавлена можливості захистити свої права та інтереси, з приводу отримання належних їй виплат у зазначений строк, на підставах та у спосіб, визначених цивільним законодавством.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313- 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Київській області задовольнити. рішення Таращанського районного суду Київської області від 16 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Київській області про стягнення сум за період затримки виплат, належних при розрахунку, скасувати і ухвалити по заявленим вимогам нове про відмову у задоволенні позову.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.