розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до фізичної особи-підприємця (далі-ФОП) ОСОБА_3 про стягнення коштів, посилаючись на те, що в порушення договору від 11.09.2010 року, відповідачем було встановлено у його будинку неякісні метало-пластикові вікна. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про усунення недоліків вікон, котра залишена без реагування. 03.05.2011 року відповідачем було повністю повернуто сплачені кошти в сумі 12000 грн. В уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача різницю вартості вікон (вересень 2010 року у порівнянні з квітнем 2011 року) в сумі 3600 грн., згідно із ч.4 ст. 710 ЦК України; пеню за прострочення доставки виробу у строки, визначені договором, у сумі 2980 грн; неустойку за прострочення усунення недоліків товару, відповідно до п.3 ч.9 cт.8 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , із розрахунку 162 днів в сумі 19440 грн.; збитки за додатково спожитий газ, бензин, зняття ксерокопій та відправлення рекомендованого листа, в сумі 1257,59 грн. Також вказав, що відповідачем йому було заподіяно моральну шкоду за порушення його прав споживача у сумі 50000 грн.

рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 вересня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача апеляційної скарги не визнав, рішення суду вважає законним та обгрунтованим. Пояснив, що не визнає виявлені недоліки віконних конструкцій істотними, а кошти позивачу повернуті ФОП ОСОБА_3 виключно у добровільному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників розгляду справи в апеляційному суді, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду —до часткового скасування.

За нормою ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача різниці вартості вікон (вересень 2010 року у порівнянні з квітнем 2011 року) в сумі 3600 грн., згідно із ч.4 ст. 710 ЦК України; пені за прострочення доставки виробу у строки, визначені договором, у сумі 2980 грн; збитки за додатково спожитий газ у зв’язку з неякісними вікнами та інших витрат, пов’язаним із розглядом його вимог, у сумі 1257,59 грн. суд першої інстації виходив з тих обставин, що позивач не довів своїх вимог допустимими доказами.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо зазначених позовних вимог.

Однак, відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача неустойки за прострочення усунення недоліків метало-пластикових вікон та моральної шкоди, суд помилково виходив з того, що договірні правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання робіт, а не придбання товару, а тому на них не поширюються норми ст.8 (права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості) Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , ст. 709, 710 ЦК України; а також, що позивачем не доведено спричинення йому відповідачем моральної шкоди внаслідок порушення прав споживача.

Висновки суду щодо зазначених позовних вимог не відповідають обставинам справи та вимогам закону, у зв’язку з чим рішення суду у цій частині підлягає до скасування, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих вимог.

Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що 11.09.2011 року між ними було укладено договір №42-190, згідно з умовами якого ФОП ОСОБА_3 (виконавець) зобов’язувалась виконати для ОСОБА_1 роботи по заміру віконних отворів, доставити та встановити метало-пластикові конструкції з ПВХ профілю Deceuninck у термін 14 календарних днів з моменту передоплати, виконати роботи зі своїх матеріалів, в порядку та на умовах, вказаних в комерційній пропозиції.

Позивачем сплачено відповідачу кошти за метало-пластикові вікна та їх монтаж в сумі 12000грн., що стверджується квитанціями від 11.09.2010 року та від 02.10.2010 року.

02.10.2010 року відповідач доставив метало-пластикові конструкції позивачу. При огляді замовлення виявлено один пошкоджений скло-пакет, невідповідність замовленню кольору ручок вікон (фірми Норре) і накладок на завіси. Працівниками відповідача проведено монтаж вікон у будинку позивача по АДРЕСА_1, при цьому складено акт прийому-передачі з претензіями ОСОБА_1

06.10.2010 року, тобто протягом гарантійного строку, позивач виявив недоліки вікон, що полягали у самовільному закритті стулок. Про ці недоліки ОСОБА_1 негайно повідомив відповідача, заявивши вимогу про їх усунення.

22 листопада 2010 року відповідачем запропоновано позивачу провести повторний монтаж цих самих віконних конструкцій, на що позивач не погодився, мотивуючи, що причина недоліків вікон полягає у недоліках конструкції вікон, а не у недоліках їх монтажу.

Актом випробувальної лабораторії ТзОВ "Агробуд-Є" від 10.03.2011 року проведено визначення відхилення від прямолінійності кромок деталей спірних вікон та встановлено невідповідність нормативній документації, зокрема ДСТУ Б В.2.6-15-99, п.4.2.32, стулок і коробок кожного із встановлених вікон.

Відповідачем проведено демонтаж спірних вікон та 03.05.2011 року повернуто позивачу сплачені за договором кошти. Відповідач не визнав, що виявлені недоліки товару є істотними, пояснивши, що кошти за вікна позивачу повернуті виключно у добровільному порядку.

За вимогами ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2)безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3)відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін у інший строк.

За кожен день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Позовні вимоги про стягнення неустойки за прострочення усунення недоліків товару підлягають до часткового задоволення.

Відповідачем в установлений законом 14-денний строк, тобто з 06.10.2010 року до 20 жовтня 2010 року не було усунуто недоліків віконних конструкцій. З 20.10.2010 року по 30.03.2011 року (в межах позову), прострочення усунення недоліків товару становить 162 дні х 120 грн (неустойка за один день, з розрахунку 12000 грн вартості вікон х 1%=120 грн) = 19440 грн.

Неустойка за прострочення усунення недоліків віконних конструкцій становить суму 19440,00 грн, яка, на думку колегії суддів, підлягає зменшенню до 10000 грн - суми, котра, з урахуванням вимог ч.3 ст. 551 ЦК України, є наближеною до вартості спірних віконних конструкцій.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення. На користь позивача слід стягнути моральну шкоду, спричинену у зв’язку із придбанням та встановленням вікон з недоліками, визначивши розмір її відшкодування у сумі 1000 грн. При цьому колегія суддів враховує, що позивач, внаслідок порушення його прав споживача у зв’язку з придбанням та установкою неякісних вікон, зазнав значних втрат немайнового характеру, зокрема, відбулись зміни у звичному ритмі його життя, на тривалий час з жовтня 2010 по травень 2011 року зупинились ремонтні роботи в його будинку; для врегулювання спору він затратив велику кількість особистого часу, моральних і фізичних зусиль; придбання та встановлення неякісних вікон спричинило для нього та його сім’ї тривалі емоційні стреси.

Враховуюче наведене, колегія суддів вважає, що по справі слід постановити нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення неустойки за прострочення усунення недоліків метало-пластикових вікон, моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 10000 грн неустойки за прострочення усунення недоліків товару та 1000 грн моральної шкоди.

Керуючись ст. 551 ч.3 ЦК України; ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 307,309; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

рішення Тернопільського міськрайонного суду від від 15 вересня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення усунення недоліків товару, моральної шкоди. Постановити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн неустойки за прострочення усунення недоліків товару та 1000 (одну тисячу) грн моральної шкоди.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь держави 108,50 (сто вісім) грн судового збору та на користь ОСОБА_1 120 (сто двадцять) грн оплачених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду від від 15 вересня 2011 року залишити без змін.

рішенняапеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.