Справа № 22-ц-5056/11 

Головуючий у 1 інстанції: Волоско І. Р.

Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Крайник Н.П.

суддів: Кота І.Н., Каблака П.І.

при секретарі: Купчак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Мегабанк", ОСОБА_5, третя особа орган опіки і піклування Сихівської районної адміністрації м. Львова про визнання договору поруки недійсним,-

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі покликається на те, що таке ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Зокрема зазначає, що судом не застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, зокрема ст. 203 ЦК України та ст. 60, 65 СК України, яка передбачає, що при укладенні одним з подружжя договорів стосовно цінного майна, згода одного з подружжя має бути письмовою.

Як випливає з предмету кредитних договорів та договорів поруки, враховуючи розмір кредитів, а саме на суму 3 279 928, 20 дол.США, 36 000 Євро та 1 065 000 грн. такі стосуються цінного майна.

Крім того, для укладення договорів поруки Банку слід було отримати дозвіл органу опіки і піклування, оскільки такі безпосередньо зачіпають права та інтереси неповнолітнього сина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на майно його батька, зокрема на квартиру, яка може бути реалізована в погашення боргу за кредитним договором. Судом також не взято до уваги пояснення представника третьої особи - органу опіки і піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про те, що оспорювані договори поруки порушують майнові права малолітнього ОСОБА_6, тобто судом не взято до уваги пояснення органу на який Законом покладено обов"язок здійснення контролю за дотриманням прав малолітніх дітей.

Просить рішення суду скасувати і ухвалити у справі нове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. У разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно положень ст.65 СК України згода подружжя вимагається в разі розпорядження майном, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно ч.1 ст. 73 Сімейного Кодексу України за забов"язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Судом встановлено, що між ПАТ "Мегабанк"та ОСОБА_5 протягом 2007-2008 рр. в забезпечення виконання кредитних договорів, укладених між ПАТ "Мегабанк"та ТЗОВ "Львівська лізингова компанія"на загальну суму 3 279 928,20 дол.США, 36 000 Євро та 1 065 000 грн. було укладено тринадцять договорів поруки за якими ОСОБА_5 зобов"язувався відповідати перед кредитором за порушення зобов"язань боржником як солідарний боржник, в т.ч. і належним йому майном.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що порука є способом забезпечення виконання грошового зобов"язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю (в т.ч і на праві спільної сумісної власності подружжя) та що договори поруки, укладені між ПАТ "Мегабанк"та ОСОБА_5 не створили обов"язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за цим договором.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до положень ст. 65 СК України згода подружжя вимагається лише в разі розпорядження майном, що є об"єктом спільної сумісної власності подружжя, а на правовідносини, які виникають з договорів поруки ст. 65 СК України не поширюється.

З наведених мотивів підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, ст. ст. 315, 317 ЦПК України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.