колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Саліхова В.В.,

суддів - Колбіної Т.П.,Зотова В.С.,

за участю секретаря – Маслова О.О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 (діючого також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6), ОСОБА_7 (діючої також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9), ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_12 про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на частку спадкового майна, за зустрічним позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_4 (діючого також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6), ОСОБА_7 (діючої також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9), ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності на частку спадкового майна, стягнення витрат на поховання, за апеляційною скаргою ОСОБА_12 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 грудня 2011 року,

В грудні 2009 року позивачі ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та, вточнивши вимоги, просили визнати недійсними розпорядження під пунктами 2-5 та невиконаним за об’єктивними обставинами пункт 6 заповіту ОСОБА_13 від 14.05.2002р. та визнати за позивачами право власності на квартиру АДРЕСА_1 в таких частках: за ОСОБА_4 – 2/9 частки, за ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8,ОСОБА_9 по 1/18 часткам за кожним. Також, позивачі просили визнати право власності на грошові внески спадкодавця у СФ КБ "Приватбанк", КС "Мультізайм" за ОСОБА_4 – на 1/3 частку, за ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 – по 1/12 часткам за кожним з них.

Вимоги позову мотивовано тим, що позивачі є спадкоємцями за заповітом ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказують, що пункти 2-5 заповіту спадкодавця не відповідають вимогам ст.ст. 1237, 1238, 1240, 1242, 1246 ЦК України, а виконання пункту 6 заповіту взагалі неможливе з об’єктивних умов, а тому вони були вимушені звернутися до суду з даним позовом за захистом їх інтересів.

В січні 2010 року ОСОБА_12 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4, діючого в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, діючої в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також до ОСОБА_10, ОСОБА_11 та вточнивши вимоги, просила визнати за нею право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1, надати їй право довічного проживання в цій квартирі, визнати за нею в порядку спадкування обов’язкової частки право власності на 1/6 частку внесків спадкодавця до КС "Мультізайм" та КБ "Приватбанк" та стягнути з відповідачів на її користь витрати на поховання спадкодавця у розмірі 6 341,05 грн.

Вимоги зустрічного позову мотивовано тим, що майно, що є спадковою масою, придбане подружжям в період шлюбу, тобто є спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що на законних підставах має право на обов’язкову долю в спадщині як непрацездатна дружина спадкодавця.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 01.12.2010р., з урахуванням ухвал від 18.02.2011р., 28.04.2011р. та 22.07.2011р., первісний позов задоволено частково. Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на 2/9 частки, за ОСОБА_10 – на 1/18 частку, за ОСОБА_5 – на 1/18 частку, за ОСОБА_6 – на 1/18 частку, за ОСОБА_8 – на 1/18 частку, за ОСОБА_9 – на 1/18 частку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13; визнано право власності на грошові внески в розмірі 13 737,36 грн. у Севастопольській філії КБ "Приватбанк" за внеском "Строковий пенсійний" за договором від 13.06.2008р. та в розмірі 47 012,41 грн. у КС "Мультізайм" за договором №290/08 від 15.09.2008р. в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_4 на 1/3 частки (4 579 грн. та 15 670 грн.), за ОСОБА_10 – на 1/12 частку (1 14,75 грн. та 3 917,66 грн.), за ОСОБА_5 – на 1/12 частку (1 14,75 грн. та 3 917,66 грн.), за ОСОБА_6 – на 1/12 частку (1 14,75 грн. та 3 917,66 грн.), за ОСОБА_8 – на 1/12 частку (1 14,75 грн. та 3 917,66 грн.), за ОСОБА_9 – на 1/12 частку (1 14,75 грн. та 3 917,66 грн.) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_13 В задоволенні решти вимог відмовлено.

Вимоги зустрічного позову задоволено частково. Визнано за ОСОБА_12 право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування обов’язкової частки спадщини після смерті ОСОБА_13; визнано за ОСОБА_12 право власності на 1/6 частку в еквіваленті 7 835,40 грн. в КС "Мультизайм" за договором 290/08 від 15.09.2008р. та на 1/6 частку в еквіваленті 2 289,54 грн. за внеском "Строковий пенсійний" за договором №SAMDN2500070372261 від 13.06.2008р. в СФ "КП "Приватбанк" в порядку спадкування обов’язкової частки спадщини після смерті ОСОБА_12

В апеляційній скарзі ОСОБА_12 вказує на незаконність рішення суду першої інстанції в частині незадоволених вимог її позову про визнання за нею права довічного користування квартирою та просить скасувати рішення в цій частині, а також просить апеляційну інстанцію підтвердити її право на 1/9 обов'язкової частки в спадковому майні (квартири), шляхом змінення рішення суду першої інстанції в частині визнання за нею права власності на обов’язкову частку в спадщині, виклавши абзац резолютивної частині рішення в іншій редакції. В іншій частині рішення не оскаржується.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_12 не доведено, що її право на довічне користування спірною квартирою було кимось порушено.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з обставин справи, за життя ОСОБА_13 на праві приватної власності належало 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 та у КС "Мультизайм" на його ім'я було відкрито депозитний договір №290/08 від 15.09.2008р. з сумою внеску 42 000 грн. та з невиплаченими відсотками за цим депозитом в розмірі 5 012,41 грн. та в СФ КБ "Приватбанк" по депозитному внеску за договором від 13.06.2008р. розмір грошового вкладу ОСОБА_13 складав 13 737,26 грн.

14 травня 2022 року ОСОБА_13 було складено заповіт, відповідно до якого все належне йому майно та майно, що буде належати йому в майбутньому (в тому числі 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, ? частка земельної ділянки АДРЕСА_2 з будинком та меблями, ? частка автомобіля ВАЗ 2105 з держномером НОМЕР_1, меблі, кухонне та побутове майно, інший скарб, ? частка персонального комп’ютеру з монітором, клавіатурою, принтером та блоком живлення) він заповів ОСОБА_4 (2/5 частки), ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (по 1/10 часткам за кожним).

Також, судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що з 16.12.1988р. ОСОБА_13 знаходився в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 помер.

З обставин справи також вбачається, що право ОСОБА_2 на обов’язкову частку в спадковій масі іншими спадкоємцями (позивачами за первісним позовом) було визнано та не оскаржувалося ними, в зв’язку з чим суд першої інстанції визнав за нею (ОСОБА_12) таке право в розмірі 1/9 частки на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 190-193, 232).

Доводи ОСОБА_2, що наявність в справі ухвал про усунення описок в рішенні суду першої інстанції, зокрема щодо розміру обов’язкової частки в спадщині, буде вподальшому ускладнювати виконання рішення, а тому апеляційна інстанція має саме своїм рішенням визнати за ОСОБА_12 1/9 частку вказаної квартири обов’язкової долі в порядку спадкування, судова колегія не може приймати як законні та обґрунтовані, оскільки вони суперечать ст. 309 ЦПК України та законних підстав для зміни рішення суду першої інстанції по викладеним доводам судова колегія не має.

В той же час, колегія звертає увагу ОСОБА_2, що остання має право звернутися до суду першої інстанції в порядку ст. 221 ЦПК України щодо роз’яснення рішення.

З обставин справи також слідує, що в спірній квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_12 має частку в праві власності на неї, однак те, що позивачами за первісним позовом чиняться перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_12 не доказано та не спростовуються такі висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що право користування не є тотожнім праву власності.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення першої інстанції, як такого, що ухвалене з додержанням вимог закону, без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315, ст. 317 ЦПК України, судова колегія,

Апеляційну скаргу ОСОБА_12 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 01 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Копія вірна:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В. Саліхов