Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Здрилюк О І,

суддів - Карпук А.К., Веремчук Л.М.,

при секретарі Гнепі П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) "Трест Луганськшахтопроходка" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою відповідача – ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на заочне рішення Нововолинського міського суду від 06 травня 2011 року,

В квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка", який мотивує тим, що він працював на посаді електрослюсаря відокремленого підрозділу "Шахтопрохідницьке управління № 3" ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка". 20 вересня 2010 року його було звільнено із займаної посади за власним бажанням і підприємство не виплатило йому при звільненні всіх належних коштів, в зв’язку з чим, уточнивши позовні вимоги (а.с.24), просив стягнути з відповідача на його користь 1312 грн. 38 коп. заборгованої заробітної плати за вересень 2010 року разом із компенсацією невикористаної відпустки, 11813 грн. 66 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.09.2010 року по 06.05.2011 року та 768 грн. витрат на правову допомогу.

Заочним рішенням Нововолинського міського суду від 06 травня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 1312 грн. 38 коп. заборгованої заробітної плати за вересень 2010 року разом із компенсацією невикористаної відпустки, 11761 грн. 52 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.09.2010 року по 06.05.2011 року та 768 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" в доход держави 130 грн. 74 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухвалити в цій частині нове рішення – про відмову в позові.

Вважає, що допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду – до зміни в частині визначення розмірів стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витрат на правову допомогу і судового збору з наступних підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованої заробітної плати перегляду не підлягає як таке, що не оскаржується сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і був звільнений з роботи 20.09.2010 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Заборгованість підприємства перед позивачем по заробітній платі за вересень 2010 року становила 1312,38 грн., які на день звільнення не були йому виплачені. Період затримки розрахунку складає 158 днів (з 21.09.2010 року по 06.05.2011 року), середньоденний заробіток становить 74,44 грн., а відтак середній заробіток за час затримки розрахунку становить 11761,52 грн..

Таким чином, судом вірно встановлено, що в день звільнення позивача відповідач не провів з ним повного розрахунку, в зв’язку з чим на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з тим, судом невірно визначено термін, протягом якого має бути нараховано середній заробіток, а відповідно невірно проведено розрахунок зазначених коштів.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, якою передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день його звільнення становив 1312,38 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" від 19.04.2011 року (а.с.18).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, обов’язок по доказуванню наявності чи відсутності вини в затримці розрахунку при звільненні лежить на власнику чи уповноваженому ним органу.

Всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідач не надав суду переконливих доказів відсутності своєї вини в несвоєчасному розрахунку з позивачем, а також доказів наявності об’єктивних перешкод в належній організації свого виробництва.

Разом з тим, за своєю правовою природою виплата працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку є санкцією за винні дії власника або уповноваженого ним органу в сфері оплати праці.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач подав суду копію ухвали господарського суду Луганської області від 13 грудня 2010 року, якою прийнято до розгляду заяву управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні Луганської області про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Отже, з 13 грудня 2010 року санкція у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника до відповідача застосовуватися не може.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що середній заробіток має нараховуватись з 21.09.2010 року (перший робочий день після звільнення) по 10.12.2010 року (останній робочий день перед введенням мораторію), що становить 59 днів.

Із довідки відповідача вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становить 74 грн. 44 коп. (а.с.17).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4391 грн. 96 коп. (74,44 грн. х 59 днів).

З врахуванням стягнутого розміру заборгованої заробітної плати – 1312 грн. 38 коп., з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 57 грн. 04 коп..

Із квитанції до прибуткового касового ордера вбачається, що позивачем понесено витрати на правову допомогу в розмірі 768 грн., згідно наведеного розрахунку (а.с.11, 12).

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що до задоволення підлягає 43% заявлених позовних вимог, то саме такий відсоток понесених витрат на правову допомогу, що становить 330 грн. 24 коп. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 19.09.2011 року було відстрочено апелянту до ухвалення апеляційним судом судового рішення оплату судових витрат за апеляційну скаргу на дане заочне рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, в доход держави, відповідно до підпунктів а), з) пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 28 грн. 52 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом.

Оскільки судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами, однак, неправильно застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини, в зв’язку з чим невірно проведено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України заочне рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відповідача – Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" задовольнити частково.

Заочне рішення Нововолинського міського суду від 06 травня 2011 року в даній справі в частині визначення розмірів стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, витрат на правову допомогу і судового збору змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" на користь ОСОБА_1 4391 грн. 96 коп. (чотири тисячі триста дев’яносто одну грн. 96 коп.) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 вересня 2010 року по 10 грудня 2010 року включно та 330 грн. 24 коп. (триста тридцять грн. 24 коп.) витрат на правову допомогу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" в доход держави 57 грн. 04 коп. (п’ятдесят сім грн. 04 коп.) судового збору.

В решті заочне рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка" в доход держави 28 грн. 52 коп. (двадцять вісім грн. 52 коп.) судового збору та 120 грн. (сто двадцять грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. .