розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-2988 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн", ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно, та за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія,

ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між банком та ОСОБА_4 30 травня 2006 року укладено кредитний договір, за яким останній отримав в банку 179 000 доларів США на строк до 30 травня 2017 року зі сплатою 13% річних за користування коштами та погашенням кредиту відповідно до обумовленого графіка ануїтетними платежами по 2060 доларів США щомісячно.

Однак, ОСОБА_4 не виконав своїх зобов"язань перед банком, станом на 04 серпня 2010 року допустив заборгованість по кредиту на суму 7288,18 доларів США за період із 03.09.2009 року по 03.08.2010 року, процентах за користування кредитом в сумі 21056,89 доларів США за період із 31.12.2008 року по 04.08.2010 року.

30 травня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким остання поручилась за виконання зобов"язань ОСОБА_4 перед банком.

Головуючий у першій інстанції –Піндрак О.О. Справа № 22-ц-2988 Доповідач –Харчук В.М. Категорія № 27

30 травня 2006 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" укладено договір поруки, за яким товариство поручилось за виконання зобов"язань ОСОБА_4

30 травня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та гр. ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, за яким останній передав банку в іпотеку на забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов"язань перед банком домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 284,1 кв. метрів, жилою площею 101 кв. метрів та земельну ділянку за цією ж адресою загальною площею 0,10 га.

На підставі наведеного ПАТ "УкрСиббанк" просив стягнути солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_2, ТзОВ "Союз Транс Лайн" на користь банку заборгованість по кредиту в сумі 158 410,23 доларів США, що станом на 04.08.2010 року еквівалентно 1 250 110,17 гривень за курсом Національного Банку України, пеню за порушення термінів виконання зобов"язань в сумі 17 693,20 гривень.

Звернути стягнення на іпотечне майно: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку для його обслуговування за цією ж адресою площею 0,10 га.

За рахунок коштів, виручених від реалізації іпотечного майна, погасити заборгованість перед банком, а також стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю.

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про визнання недійсним укладеного 30 травня 2006 року між банком нею та ОСОБА_4 договору поруки.

Позивач послалась на те, що 30 травня 2006 року між нею, банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за яким вона поручилася за виконання зобов"язань позичальником перед банком за кредитним договором.

Так як у кредитному договорі та договорі поруки основне зобов"язання визначено в іноземній валюті, що банк не мав права робити, то з цих підстав договір поруки є незаконним.

Тому на підставі ст.ст. 203, ч.ч. 1-3, 5, 6 та ст. 215 ЦК України просила визнати недійсним договір поруки від 30 травня 2006 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 08 червня 2011 року обидва позови об"єднані в одне провадження.

ПАТ "УкрСиббанк" позову ОСОБА_2 не визнав.

ОСОБА_2 позову ПАТ "УкрСиббанк" не визнала, власний позов підтримала.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_8 позову банку не визнав, позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав.

ОСОБА_4 та представник ТзОВ "Союз Транс Лайн" в судові засідання не явилися, свого відношення до позову не висловили.

рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2011 року позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" задоволені.

Стягнуто із ОСОБА_4, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11007747000 від 30 травня 2006 року, яка виникла станом на 04 серпня 2010 року, в сумі 158 410,23 доларів США та пеню за порушення термінів виконання грошових зобов"язань в сумі 17 693,20 гривень.

В рахунок погашення цієї заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки –належне ОСОБА_6 нерухоме майно: домоволодіння загальною площею 284,1 кв. метрів, жилою площею 101 кв. метрів за адресою місто Хмельницький, вулиця Федорова,43; земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,10 га, кадастровий номер 6810100000.18.005.0025.

Стягнуто із ОСОБА_4, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн", ОСОБА_6 на користь ПАТ "УкрСиббанк" понесені судові витрати в сумі по 455 гривень з кожного.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки від 30 травня 2006 року, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду від 12 липня 2011 року, поданій представником ОСОБА_2 ОСОБА_3, апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права –ст. ст. 16, 559, 631 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не враховано положення п.2.1 договору поруки, що банк не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного кредитного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Нещодавно поручителю стало відомо, що до основного кредитного договору було підписано додаткову угоду № 1 від 24.02.2009 року, відповідно до якої було продовжено термін кредитування до 30 травня 2019 року, а також змінено систему платежів за кредитом шляхом переходу на ануїтетну сплату в розмірі 2060 доларів США щомісячно.

Її як поручителя про ці зміни повідомлено не було, додатковою угодою збільшено обсяг відповідальності боржника та її як поручителя на 44 473 доларів США, а також збільшився термін повернення кредиту на 2 роки.

У цьому випадку за відсутності її згоди на такі зміни договір поруки припиняється.

Банку надав суду під час розгляду справи додаткову угоду від 24 лютого 2009 року, однак на цій угоді підпис від імені ОСОБА_2 виконаний іншою особою.

Через це заявлялось клопотання про витребування від банку оригіналу додаткової угоди та призначення по ній почеркознавчої експертизи. Однак суд клопотання відхилив.

Тому апелянт просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2011 року.

Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню, а рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2011 року в частині стягнення солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_2, ТзОВ "Союз Транс Лайн", ОСОБА_6 на користь ПАТ "УкрСиббанк" в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору в сумі 158410,23 доларів США, та пеню в сумі 17693,20 гривень, стягненні судових витрат скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові в цій частині, а абзац третій та четвертий резолютивної частини рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення судових витрат зміні з мотивів порушення та неправильного застосування судом норм матеріального права - ст.ст. 16, 572, 576, 589- 590 ЦК України, ст.ст. 1, 19, 20, 24 Закону України "Про заставу" № 2654-ХІІ від 02.10.1992 року, ст.ст. 3, 7, 11, 33, 35, 38- 39 Закону України "Про іпотеку" № 898-ІУ від 05.06.2003 року та порушення судом норм процесуального права –ст.ст. 4, 11, 213- 214 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 16, 509, 524, 525-526, 530, 533, ч. 3, 536, 546, 549-550, 551, 553, 554, 559, 572, 576, 589-590, 610-611, 614, 615, 617, 624-625, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України (435-15) за договором кредиту банк надає позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов"язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити обумовлені проценти за користування ними у встановлені договором строки.

Зобов"язання повинні грунтуватись на засадах добросовісності та розумності.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов"язань не допускається.

За користування чужими коштами позичальником сплачуються проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Одними із видів забезпечення виконання зобов"язань є застава (іпотека нерухомого майна), порука, неустойка.

У разі порушення зобов"язань настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема: стягнення пені, штрафних санкцій і звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Боржник за кредитним договором несе відповідальність за невиконання зобов"язань за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталось внаслідок випадку чи непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов"язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язань боржником.

У разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому числі і щодо основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов"язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Одним із видів застав є іпотека (застава нерухомого майна).

У разі невиконання зобов"язання, забезпеченого заставою, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків,, та інше.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно у разі, коли зобов"язання не буде виконане у встановлений строк, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Такі ж правила щодо заставленого майна визначені ст.ст. 1, 19, 20, 24 Закону України "Про заставу" № 2654-ХІІ від 02.10.1992 року та ст.ст. 3, 7, 11, 12, 33, 35, 38- 39 Закону України "Про іпотеку" № 898-ІУ від 05.06.2003 року.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема: припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, або розірвання договору, зміна умов зобов"язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення зобов"язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов"язання не звільняє винну сторону від відповідальності за виконання зобов"язання.

Порушені права підлягають судовому захисту. Способами захисту є визнання права, припиненні дії, яка порушує право, примусове виконання обов"язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Зобов"язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов"язання в іноземній валюті.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов"язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ст.ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк за наявності ліцензії та письмового дозволу Національного Банку України вправі надавати громадянам України кредити в іноземній валюті.

Відповідно до ст.ст. 4, 10- 11, 60, 213, 309 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності та диспозитивності. Кожна сторона доказами зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судове рішення є законним,, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити та вирішує інші питання.

Суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції в частині та ухвалює нове рішення, змінює рішення, якщо це рішення постановлене з порушенням чи неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції правильно встановлено, що 30 травня 2006 року між Акціонерним ткомерційним інноваційним банком "УкрСибанк", перетвореним у ПАТ "УкрСиббанк" на підставі ліцензії та дозволу Національного Банку України і ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 11007747000 на споживчі цілі до 30 травня 2017 року на суму 179 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% річних та додаткові угоди № 1 та № 2 від 03 лютого 2009 року про перенесення кінцевого терміну погашення кредиту до 30 травня 2019 року та застосування ануїтетної форми розрахунку відповідно до затвердженого графіка по 2060 доларів США щомісячно.

Умовами договору передбачено сплату неустойки (штрафу, пені) у випадку невиконання позичальником умов договору.

Договором поруки від 30 травня 2006 року, укладеним між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 остання поручилась за виконання зобов"язань позичальником.

Додатковою угодою від 24 лютого 2009 року ОСОБА_2 погодилась на зміну умов кредитування за кредитним договором, поручилася за виконання змінених умов.

Договором поруки, укладеним між банком, ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" 30 травня 2006 року товариство поручилось за виконання ОСОБА_4 своїх зобов"язань за кредитним договором.

Додатковою угодою до договору поруки від 24 лютого 2009 року ТзОВ "Союз Транс Лайн" поручилось за виконання позичальником змінених умов кредитування.

Договором іпотеки, укладеним 30 травня 2006 року між банком та ОСОБА_6 останній передав банку в заставу (в іпотеку) на забезпечення виконання кредитного договору ОСОБА_4 належний йому жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 загальною площею 284,1 кв. метрів, жилою площею 101 кв. метрів з погребом "Б", господарською спорудою "В", та земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,10 га вартістю 1 443 188 гривень.

Додатковою угодою до договору іпотеки від 02 березня 2009 року ОСОБА_6 погодився зі зміненими умовами кредитного договору ОСОБА_4

ОСОБА_4 отримав в банку всю суму кредиту, однак своїх зобов"язань за кредитним договором не виконав і станом на 04 серпня 2010 року допустив заборгованість за кредитним договором в сумі 158 410,23 доларів США, йому нарахована пеня за порушення виконання зобов"язань в сумі 17 693,20 гривень.

Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: кредитним договором та додатковими угодами до нього, договорами поруки та додатковими угодами до них, іпотечним договором та додатковою угодою до нього, письмовими вимогами-претензіями банку до боржника, поручителів та іпотекодавця, розрахунком боргу, іншими доказами (а.с.10-70, 84-87).

Однак, при вирішенні спору судом не враховано, що позивачем одночасно заявлено два різні самостійні способи повного відновлення порушеного права: солідарне стягнення всієї суми боргу із боржника та поручителів та звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому судом не враховано, що звернення стягнення на предмет іпотеки не є способом виконання судового рішення про солідарне стягнення самого боргу за кредитним договором, а це є самостійним способом відновлення порушеного права.

Задовольнивши позовні вимоги позивача повністю, суд фактично стягнув суму боргу у подвійному розмірі: шляхом грошового стягнення та шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю 1 443 188 гривень.

При таких обставинах судове рішення не є законним і обгрунтованим.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги апелянта ОСОБА_2 та її представника, апеляційний суд виходить з наступного: судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 вирішувались на підставі її позову із заявлених нею фактичних та правових підстав з додержанням принципу диспозитивності.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_2 вона оскаржувала договір поруки з тих підстав, що банк не мав права надавати ОСОБА_4 кредиту в іноземній валюті, а тому і кредитний договір і договір поруки укладені з порушенням чинного законодавства і такий правочин на підставі ст.ст. 203 та 215 ЦК України повинен бути визнаний недійсним.

Суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову за його безпідставністю.

З апеляційної ж скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує судове рішення зовсім з інших підстав, не заявлених нею у позовній заяві, з тих підстав, що були внесені зміни до кредитного договору, які збільшили обсяг відповідальності боржника за кредитним договором та її як поручителя, і що вона своєї згоди на такі зміни не давала.

Але такі підстави для оскарження договору поруки нею не заявлялись і судом першої інстанції не вирішувались.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не заявляла будь-яких клопотань щодо призначення судової почеркознавчої експертизи підпису на додатковій угоді, якою вона погоджувалась на зміну умов кредитного договору та поручалась за виконання зобов"язань позичальником за зміненими умовами кредитування.

Із цих мотивів апеляційна скарга ОСОБА_2 не можу бути задоволена.

Однак, враховуючи, що судовим рішенням допущено подвійне стягнення суми заборгованості за кредитним договором, а ОСОБА_2 оскаржує грошове стягнення, то в цій частині апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а судове рішення в цій частині скасуванню, що не перешкоджає позивачу (банку) при недостатності виручених від продажу іпотечного заставленого майна на погашення заборгованості по кредиту, звернутися до суду із позовом до поручителів про стягнення решти суми боргу з боржника та поручителів солідарно.

У зв"язку із цим підлягає зміні рішення суду і в частині стягнення понесених банком судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314- 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2011 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Транс Лайн" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за договором кредиту в сумі 158 410,23 доларів США та пені в сумі 17 693 гривень 20 копійок скасувати.

У позові позивачу в цій частині відмовити.

Абзац 3-й та 4-й резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

В рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_4 в сумі 158 410,23 доларів США та 17 693,20 гривень пені звернути стягнення не предмет іпотеки: належні ОСОБА_6 на праві власності домоволодіння загальною площею 284,1 кв. метрів, жилою площею 101 кв. метрів АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією адресою площею 0,10 га вартістю 1 443 188 гривень.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ПАТ "УкрСиббанк" понесені судові витрати в сумі 1820 гривень.

В решті рішення залишити без змін.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.