розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Регіонального відділення Фонда державного майна України по Запорізькій області, прокурора Хортицького району м. Запоріжжя на заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжяу від 23 травня 2011 року по справі за позовом Регіонального відділення Фонда державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_3, треті особи:прокуратура Хортицького району м.Запоріжжя, ПАТ "Банк Кіпру", про визнання права державної власності на об’єкт незавершеного будівництва та витребування майка із чужого незаконного володіння., -

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі- РВ ФДМУ України) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3про витребування майна із чужого незаконного володіння. Просило визнати право державної власності на об’єкт незавершеного будівництва-16-поверховий монолітний житловий будинок, розташований за адресою:м.Запоріжжя,пр.Ювілейний,24-б та витребувати цей об’єкт незавершеного будівництва за вказаною вище адресою із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь РВ ФДМУ України, посилаючись на те, що рішенням господарського суду м. Києва від 26 листопада 2009 року по справі № 10/485/07-33/291 договір купівлі-продажу від 11 червня 2001року №466, укладений між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ "УІП"ДБС Груп", предметом якого було державне майно-незавершене будівництво-16-поверховий монолітний житловий будинок, розташований за адресою: м.Запоріжжя, пр. Ювілейний. 24-б, було розірвано; при цьому було постановлено рішення про повернення об’єкту до державної власності. рішення оскаржено не було і набрало законної сили. У відповідності до вищевказаного рішення господарського суду м. Києва спірне майно є державним. Разом з тим, всупереч забороні, встановленій ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва"та п.5.2.6 договору купівлі-продажу від 11 червня 2001року №466 об’єкт незавершеного будівництва було перепродано спочатку ПП "Омела 2006", потім ОСОБА_3С, що призвело до порушення права державної власності та позбавлення власника майна визначених законом правомочностей щодо здійснення права власност. Тому на підставі ст. 388 ЦК України, якою передбачено, що власник має право витребувати майно у набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі або іншим шляхом, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у його відсутність, про що надіслав заяву до суду, але у попередніх судових засіданнях пояснив, що з позовом не згоден, пояснивши, що ОСОБА_3С, є добросовісним набувачем, оскільки на час укладання договору купівлі-продажу з ПП "Омела 2006", останнє було власником об’єкту незавершеного будівництва-16-поверховсго монолітного житлового будинку, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжяу від 23 травня 2011 року

відмовлено у задоволені позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, РВ ФДМУ України та прокурор Хортицького району м.Запоріжжя подали апеляційні скарги, в яких. посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Згідно ст. 392 ЦК України в ласник майна може пред'явити позов про визнання його

права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку застосування норм ст. 388 ЦК України неможливе, оскільки із договору купівлі-продажу №466 від 11 червня 2001 року, який був укладений між позивачем (продавець) та ТОВ "УІП "ДБС Груп"(покупець) вбачається, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника за його волею, а саме укладення вищевказаного договору купівлі-продажу, ТОВ "УІП "ДБС Груп"прийняло вказане нерухоме майно у власність та сплатило за нього ціну, відповідно де умов договору. Далі, незавершене будівництво - 16-поверховий монолітний житловий будинок, розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-6, було передано у власність ПП "Омела 2006", згідно вищевказаних рішень третейського суду, у ПІП "Омела 2006"воно також вибуло за його волею, а саме: шляхом укладення договору купівлі-продажу 25 жовтня 2007 року з ОСОБА_3С, на підставі якого спірне нерухоме майно на даний час належить на праві власності ОСОБА_3

Таким чином, майно вибувало з володіння власника за його волі.

З таким висновком суду не можна погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте вказані вимоги закону залишилися поза увагою суду.

З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2001 року між регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області (продавець) та ТОВ"Українсько-Ізраїльське підприємство"ДБС Груп"(ТОВ "УІП "ДБС Груп") (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №466, предметом якого державне майно- незавершене будівництво-16-поверховий монолітний житловий будинок, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний,3. Вказаний об’єкт було продано за 187 884 грн.20 коп.

Розпорядженням голови Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради

№2065 від 02 липня 2007 року вказаному об’єкту нерухомості було присвоєно поштову адресу: м.Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б.

Згідно з п.5.2.3 вказаного договору в редакції додаткової угоди №466/1054-3 від 05 вересня 2006 року, ТОВ "УІП "ДБС Груп"повинно було завершити будівництво і ввести об’єкт в експлуатацію до 05 вересня 2007 року.

Статтею 19 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва"та п.70 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки встановлені обов’язкові умови приватизації об'єктів незавершеного будівництва, зокрема:

- встановлення строку завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва;

- заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, до завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію.

Таке ж обмеження було встановлено в п.5.2.6 договору купівлі-продажу. .

Разом з тим, ТОВ УІП "ДБС Груп"не виконало прийнятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу №466 від 11 червня 2001 року по завершенню будівництва і введенню об’єкта в експлуатацію у встановлений строк. .

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва", п.133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та п.п.7.3, 11.4 договору купівлі-продажу № 466, у разі невиконання покупцем умов договору купівлі - продажу державного майна щодо добудови об’єкту та введення його в експлуатацію у встановлені строки, він підлягає розірванню, а об’єкт приватизації підлягає поверненню до державної власності.

Зважаючи на це, РВ ФДМУ України звернулось з позовом про розірвання вказаного договору купівлі-продажу та повернення об’єкту незавершеного будівництва до державної власності.

рішенням господарського суду м.Києва від 26 листопада 2009 року по справі №10/485/07-33/291 договір купівлі - продажу від 11 червня 2001року №466, укладений між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ"УІП "ДБС Груп", предметом якого було державне майно-незавершене будівництво-16-поверховий монолітний житловий будинок, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б, розірвано

та зобов’язано ТОВ"УІП"ДБС Груп"повернути об’єкт приватизації до державної власності.

рішення оскаржено не було і набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення господарським судом м.Києва видано наказ від 15 лютого 2010 року, який був пред’явлений для виконання до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя.

Як вбачається з листа Хортицького ВДВС від 11 жовтня 2010 року №30388, в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що об’єкт незавершеного будівництва-16- поверховий монолітний житловий будинок, який розташований за адресою:

м.Запоріжжя, пр.Ювілейний,24-б, всупереч умовам договору купівлі-продажу №466 був проданий ТОВ"УІП"ДБС Груп"і на сьогоднішній день його набувачем є ОСОБА_3

Таким чином, вказане вище рішення господарського суду м.Києва від

26 листопада 2009 року про повернення об’єкту до державної власності залишилось не виконаним.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно з рішенням постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі "Українська Товарна біржа"від 12 жовтня 2007 року та ухвали цього ж суду від 16 жовтня 2007 року (справа № 000205) власником спірного об’єкту незавершеного будівництва стало ПП "Омела 2005".

25 жовтня 2007 року між ПП "Омела 2006"(продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізькою міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №657, згідно якого власником об’єкту незавершеного будівництва-16-поверхового монолітного житлового будинку, розташованого за адресою:м.Запоріжжя, пр.Ювілейний, 24-б став ОСОБА_3 Право власності зареєстроване 0П ЗМБТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 19610396. про що зроблено запис № 43161 з книзі 308.

У відповідності до п. З ст. 61 ЦПК України "Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.". Зважаючи на те, що учасниками по справі №10/485/07-33/291 виступали ПП "Омела 2006" та ОСОБА_3, рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2009 та факти, встановлені в ньому, зокрема щодо повернення об'єкту незавершеного будівництва до державної власності, є для них обов’зковими.

Стаття 326 ЦК України визначає право державної власності та встановлює, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

У відповідності до вищевказаного рішення господарського суду м. Києва від 26 листопада 2009 року спірне майно є державним, однак внаслідок зловмисних дій з боку ліквідатора ТОВ "УІП"ДБС Груп"з метою уникнення відповідальності за порушення умов договору купівлі-продажу, всупереч забороні, встановленій ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"та п.5.2.6 договору купівлі - продажу від 11 червня 2001року №466 об'єкт незавершеного будівництва було перепродано спочатку ПП "Омела 2006", потім ОСОБА_3, що призвело до порушення права державної власності та позбавлення власника майна визначених законом правомочностей щодо здійснення права власності.

У зв’язку з викладеним, прокуратурою Хортицького району м.Запоріжжя 22 лютого 2008 року порушено кримінальну справу №040807пр за фактом недотримання

посадовими особами ТОВ"УІП "ДБС Груп"обов’язкових умов щодо приватизації державного майна та його подальшого використання, за ознаками злочину, передбаченого ст. 235 КК України, що підтверджується листом прокуратури Хортицького району

м. Запоріжжя від 27 жовтня 2009 року №2386 вих/09 (а.с.16).

В апеляційній сказі прокурор Хортицького району м. Запоріжжя посилається на те, що 27 грудня 2010 року його допущено до участі у вказаній справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог і що ним заявлялось усне клопотання про доручення до матеріалів справи копій допиту та додаткового допиту ОСОБА_4, копії допиту ОСОБА_3, які містяться у матеріалах зазначеної вище кримінальної справи № 040807пр, а також схеми переходу права власності на предмет спору, складеної згідно з матеріалами вказаної кримінальної справи, які суд не врахував, прийшовши хибного висновку, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем.

До апеляційної скарги прокурор Хортицького району м. Запоріжжя надав вказані вище матеріали кримінальної справи (а.с.104-130).

Зі змісту протоколу та додаткового протоколів допиту свідка ОСОБА_4, батька ОСОБА_3, відповідно від 08 травня 2008 року та 21 червня 2008 року (а.с.106-114, 115-118), вбачається, що йому було відомо про судовий спір ТОВ"УІП "ДБС Груп", а також про те, що згідно з умовами договору купівлі-продажу, укладеним між вказаними контрагентами, ТОВ"УІП "ДБС Груп", було заборонено здійснювати продаж спірного об’єкту незавершеного будівництва до його завершення. Крім того, зазначав, що приблизно в 2006 році ТОВ"УІП "ДБС Груп"на його ім’я була видана довіреність на право проведення переговорів з РВ ФДМ по Запорізькій області.

Зі змісту протоколу допиту ОСОБА_3 від 08.05.2008 року (а.с.119-130) вбачається, що всю процедуру оформлення договору купівлі-продажу спірного об’єкту незавершеного будівництва-16-кповерхового монолітного житлового будинку, який зареєстрований за адресою:м.Зпоріжжя, пр..Ювілейний,24-б,вона д здійснювала разом з батьком ОСОБА_4, а тому їй, як набувачу за договором купівлі-продажу також відомі вказані обставини, які виникли навколо спірного об’єкту.

Вказані вище обставини свідчать про те, що ТОВ"УІП "ДБС Груп", не завершивши будівництво і ввід спірного об’єкту в експлуатацію, не мало право відчужувати його, а ОСОБА_3 на той час було відомо про наявність третьої особи, яка претендує на зазначене майно на законних підставах.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, норми цивільного законодавства встановлюють можливість захисту права власності, зокрема, ст.ст. 387, ч.1 ст. 388 ЦК України визначають, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі або іншим шляхом".

Зважаючи на вищенаведені обставини, а також, що державне майно перебуває у ОСОБА_3, і вибуло з володіння Держави поза волею власника майна у результаті зловмисної дії третіх осіб, а відновлення та захист порушеного права можливий у судовому порядку, колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог РВ ФДМУ по Запорізькій області про визнання за ним права державної власності на об’єкт незавершеного будівництва-16-поверховий монолітний житловий будинок, розташований за адресою:м.Запоріжжя,пр.Ювілейний,24-б та витребування цього об’єкту незавершеного будівництва за вказаною вище адресою із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь РВ ФДМУ України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів.

Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та прокурора Хортицького району м.Запоріжжя задовольнити.

Заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжяу від 23 травня 2011 року по цій справі скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту : "Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ОСОБА_3 про визнання права державної власності на об’єкт незавершеного будівництва та витребування майка із чужого незаконного володіння задовольнити.