розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано укладеним, дійсним усний договір підряду, укладений в липні 2007 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт з реконструкції будинку АДРЕСА_1 та виконаний сторонами в повному обсязі в листопаді 2007 року.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_536 844 грн. майнової шкоди.

Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 3000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати, а саме : витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн., а також витрати на проведення судової експертизи в сумі 1700, 52 грн.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме витрати на проведення судової експертизи в сумі 1032 грн.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір в сумі 428, 44 грн. в дохід держави.

В апеляційній скарзі представник відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, та вимог заявлених в суді першої інстанції, прийшла до висновку, що дана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за усною домовленістю між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в період з липня 2007 року по листопад 2007 року відповідачем було проведено ремонтно-будівельні роботи в будинку АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5

ОСОБА_2 гарантував замовникам контроль за проведенням найманими працівниками робіт, дотримання ними діючих будівельних стандартів, правил та норм, а також якість проведених ремонтно-будівельних робіт.

На підтвердження здійснених ОСОБА_2 робіт ним були надані власноручні розрахунки вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт та вартість будівельних матеріалів, які оплачувались позивачем (т. 1 а.с. 30-36).

Згідно з свідченнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, останні працювали найманими працівниками з виконання ремонтних робіт у ОСОБА_4 На дану роботу їх прийняв ОСОБА_2, який же і розраховувався з ними за роботу та забезпечував матеріалами. Розрахунок з ОСОБА_2 здійснював ОСОБА_4

Взимку-навесні 2008 року позивачами були виявлені істотні недоліки проведених ремонтно-будівельних робіт.

В ході розгляду справи судом 24 березня 2010 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку №879, 880 від 13 вересня 2010 року виконані роботи по реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 не відповідають вимогам будівельних норм в галузі будівництва. Окремі пошкодження житлового будинку з прибудовою за №8, який розташований по АДРЕСА_1 виникнули внаслідок порушення технології виконання відповідних робіт при реконструкції. Відповідно причинний зв'язок між виконаними роботами з реконструкції житлового будинку АДРЕСА_1 та окремими пошкодженнями, які були встановлені 25 червня 2010 року (огляд об’єкта дослідження), відповідно до наданих на дослідження матеріалів існує. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести для усунення окремих пошкоджень, виявлених у житловому будинку з прибудовою за АДРЕСА_1 внаслідок виконаних робіт з реконструкції житлового будинку, згідно розрахункових показників, станом на момент дослідження може скласти 16167 грн. (т. 1 а.с. 178-181).

Згідно з висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи №2129, 368 від 08 лютого 2011 року дах з метало-черепиці житлового будинку з прибудовою №8, розташованого по АДРЕСА_1 потребує заміни. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно провести по заміні даху з метало-черепиці згідно розрахункових показників станом на час проведення дослідження може скласти 20677 грн. (т.1 а.с. 209-211).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту досягнутих між сторонами усних домовленостей вбачається, що фактично між сторонами склалися правовідносини, які виникають з договору підряду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Цивільним Кодексом України (435-15) не передбачено обмежень щодо форми вчинення договору підряду.

Згідно з ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі були погоджені істотні умови договору, які передбачені для договору підряду – виконання ремонтно-будівельних робіт будинку АДРЕСА_1, тобто визначено предмет договору, визначені порядок оплати виконаних робіт, поведінка сторін засвідчувала їхню волю на настання відповідних правових наслідків.

Виходячи з чого, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що договір підряду між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є укладеним.

Сторонами дотримано вимог щодо форми правочину, а також інших вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а тому такий договір в силу ст. 203 ЦК України є дійсним.

Відповідно ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо

право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з ч.2 ст. 1210 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Заподіяння позивачам матеріальних збитків з вини ОСОБА_2 та їх розмір в сумі 36 844 грн. підтверджується матеріалами справи, в зв’язку з чим висновок суду про стягнення визначеної суми з відповідача є обгрунтованим.

Враховуючи душевні страждання, яких зазнали позивачі у зв’язку із пошкодженням їх майна з вини відповідача, затрати додаткових зусиль, необхідних для відновлення попереднього становища, відмову ОСОБА_2 в добровільному порядку усувати завдані порушення, суд першої інстанції виходячи з вимог розумності та справедливості обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 6000 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, дослідив наявні у справі докази, визначив коло правовідноси, які склалися між сторонами та норми матеріального права, які їх регулюють та дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.