Справа № 22ц- 3807/2011 р.

Головуючий в І інстанції Майдан С.І.

Категорія 34 Доповідач: Фурман Т.Г.

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Стародубця М.П.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Красношапка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, зазначаючи, що 16 жовтня 2007 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 пошкодили належне йому майно, внаслідок чого воно стало непридатним для подальшого його використання.

Посилаючись на те, що добровільно відшкодувати заподіяну шкоду відповідачі відмовляються, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 матеріальну шкоду за пошкоджене майно в сумі 14 968 гр. та 500 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 липня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити в повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з недоведеності заявлених позивачем вимог.

Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належать квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, які розташовані на першому поверсі будинку ( а.с. 12,13).

Квартира ОСОБА_4, ОСОБА_5 розташована в цьому ж будинку на другому поверсі, над квартирою НОМЕР_2, що належить позивачу.

З відповідей міської інспекції архітектурно-будівельного контролю від 07.09.2009 року та управління містобудування та архітектури від 17.10.2007 року, інших установ на скарги мешканців будинку АДРЕСА_1, вбачається, що позивач здійснює самовільне будівництво прибудови до належних йому квартир, приписи міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 30.08.2007 р. та 03.09.2007 р. щодо негайного припинення будівельних робіт не виконує ( а.с. 28-34,36).

Позивач не заперечує, що накриття прибудови було піднято до частини стіни та балкону квартири відповідачів.

16 жовтня 2007 року відповідачі без дозволу власника здійснили від’єднання даху прибудови від стіни та балкону своєї квартири.

В постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.10.2007 року зазначено, що чоловік ОСОБА_5 зрізав дах прибудови ОСОБА_3 від свого балкону ( а.с.74).

В своїх поясненнях ОСОБА_5 не заперечувала, що прибрала дах спірної прибудови ( а.с. 78).

Таким чином, відповідачі визнали, не оспорювали і у встановленому порядку не спростовували факт демонтажу 16.10.2007 року даху прибудови позивача.

При цьому, відповідачі належними та допустимими доказами не довели ту обставину, що після демонтажу спірного даху вони передали позивачу пошкоджені будівельні матеріали і їх подальше використання є можливим.

Оскільки вартість і кількість знищеного майна, належного позивачу, відповідачами, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції не оспорювалася, колегія суддів, вважає, що за наданими ОСОБА_3 доказами, йому заподіяна шкода в сумі 14873,41грн. ( 298,57+1697.03+3215,13+40.5+139,39+302.2+29.6+105+9045,99= 14873,41 грн.) ( а.с.7-10).

За змістом ст. 1166 ЦК України (435-15) для покладання на особу відповідальності за завдану майнову шкоду необхідна наявність складу правопорушення, а саме : а) наявність шкоди ; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди ; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача ; г) вина.

Враховуючи, що відповідачі самовільно здійснили демонтаж даху прибудови позивача, про проведення цих робіт власника до відома не ставили, та за наявності вини та причинного зв’язку між шкодою і їх протиправною поведінкою, колегія суддів вважає, що суд не обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо відшкодування шкоди, завданої його майну, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення заявлених вимог.

При визначенні розміру відшкодування заподіяної шкоди, колегія суддів вважає, що за наявності передбачених ст. 1193 ЦК України підстав для зменшення розміру відшкодування, відшкодуванню підлягає 9659,36 грн.

Вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, як недоведена, а тому підстави, передбачені ст. 1167 ЦК України, для покладання на відповідачів відповідальності по її відшкодуванню відсутні.

Судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 88 ЦПК України (1618-15) в сумі 411,59 грн. (судовий збір - 171,59 грн.(96,59+75) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 240 грн.).

На підставі ст. ст. 23, 1167, 1166 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 липня 2011 року в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди скасувати і ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 9659,36 грн. та судові витрати в розмірі 411,59 грн., в рівних частинах з кожного.

В решті частини це ж рішення залишити без змін.

рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.