Справа № 22ц-1199/2011р. 
Головуючий у І-ій інстанції Помогайбо В.О.
Категорія 41 суддя-доповідач Сорока Г.П.
Апеляційний суд Донецької області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2011 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs20207542) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого: - Ігнатоля Т.Г.,
Суддів: - Сороки Г.П., Мироненко І.П.,
При секретарі: - Грішко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, про захист прав власності, не пов’язаних з позбавленням володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яка приєдналась до неї, на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
26 жовтня 2010 року ОСОБА_6 звернулася до відповідачів з позовом про захист прав власності та просила зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_9 і ОСОБА_8 в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1.
На обґрунтування вимог вказала, що вона є власником вказаної квартири. У зв’язку з відсутністю у сина житла, який перебував у шлюбі з ОСОБА_9, вона дозволила синові з сім’єю проживати в її квартирі та зареєструватися за цією адресою. У них 01.11.2005 року народився син, який також зареєстрований в квартирі. Сама проживала за кордоном, періодично приїздила і виявляла борги за житлово-комунальні послуги, які погашала, в 2010 році уклала договір про реструктуризацію заборгованості з теплопостачання. ІНФОРМАЦІЯ_3 року загинув її син ОСОБА_10 У вересні 2010 року приїхала в Маріуполь, в квартирі ОСОБА_8 не проживала і не було її речей, повідомила, що проживає з чоловіком у фактичному шлюбі. А 09.10.2010 року ОСОБА_9 забрала свої речі та виїхала з квартири. На її неодноразові прохання відповідачі знятися з реєстрації у добровільному порядку відмовилися.
В ході розгляду справи 07.12.2010 року ОСОБА_9 та ОСОБА_8 07.12.2010 року подали зустрічний позов до ОСОБА_6 Просили усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням та вселити їх в спірну квартиру.
На обґрунтування вимог вказали, що в 2005 році вселилися в квартиру як члени сім’ї, з цього часу в ній зареєстровані, а малолітній ОСОБА_11 зареєстрований в квартирі з 01.12.2009 року. Постійно проживали в квартирі. Після смерті ОСОБА_10 – чоловіка ОСОБА_9, позивачка почала створювати перешкоди для їх проживання, влаштовувати сварки, вимагала звільнення квартири, щоб надати їй можливість побути одною та відпочити, заявивши, що тимчасовий виїзд не вплине на їх право користуватися житлом. Тому вони з малолітньою дитиною тимчасово залишили квартиру. Але позивачка їх обманула, звернулась до суду з позовом і перешкоджає їх проживанню в квартирі, змінила замки, ключа не надала. В спірній квартирі залишились їх особисті речі, меблі. Вселилися в квартиру як члени сім’ї, тому вважають, що мають право на користування жилим приміщенням.
рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволено. Знято ОСОБА_9 і ОСОБА_8 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 належній на праві власності ОСОБА_6
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_9 і ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу на це рішення, до якої приєдналась ОСОБА_8 Просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_6 відмовити, а їх позов задовольнити та вселити їх в спірну квартиру. При цьому посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_9 – ОСОБА_12, який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені основного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити, заперечення позивачки ОСОБА_6, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачі вселились в квартиру як члени сім’ї позивачки та зареєстровані в ній. Виселились з квартири, забравши всі свої речі і з 09.10.2010 року в квартирі не проживають, мають інше місце проживання та іншу сім’ю, оплату житлово-комунальних послуг не проводять. Тому дійшов до висновку, що залишаючись зареєстрованими в спірній квартирі, відповідачі порушують право власності позивачки та підлягають зняттю з реєстрації.
Відмовляючи в задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з даних обставин, а також того, що відповідачі не надали доказів на підтвердження своїх доводів про те, що позивачка чинила їм перешкоди в користуванні жилим приміщенням квартири та що вони тимчасово вимушені були вибути з квартири.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не випливають з обставин справи та не відповідають нормам матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2005 року ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1
Після придбання квартири позивачка вселилась та зареєструвалась в квартирі з 27.10.2005 року разом з сином ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, невісткою ОСОБА_9, її донькою ОСОБА_8, 1991 року народження, а з 01.12.2009 року в квартирі зареєстрований онук ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. Дані обставини підтверджені копією особистого рахунку №НОМЕР_1 та визнані сторонами.
Отже відповідачі вселились в спірну квартиру як члени сім’ї власника житла та набули право користування жилим приміщенням.
Згідно акту ЖКП "Житло- "Центр" від 20.10.2010 року відповідачі в квартирі не проживають з 09.10.2010 року.
Відповідно до вимог ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Нормами Житлового кодексу України (5464-10) не врегульовані питання щодо збереження права користування жилим приміщенням за членами сім’ї власника житла. А згідно вимог ч.4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє членів сім’ї власника права користуватися займаним приміщенням.
З огляду на наведене, виходячи з того, що відповідачі в квартирі не проживають з 09.10.2010 року, а ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом 26.10.2010 року, підстав для зняття з реєстраційного обліку відповідачів у спірній квартирі не має, оскільки вони не втратили право користування жилим приміщенням у спірній квартирі.
Доводи позивачки про те, що відповідачі створили нову сім’ю та вибули з квартири на інше місце постійного проживання, ніякими належними та допустимими доказами не підтверджені, відповідачами не визнані. А та обставина, що ОСОБА_9 24.03.2011 року зареєструвала шлюб з іншим чоловіком, правового значення для вирішення справи не має, оскільки знаходиться за межами позовних вимог.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_6, та обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом, відповідачі посилались на те, що в квартирі знаходяться їх особисті речі та меблі, що вони тимчасово виїхали з квартири на вимогу позивачки, яка хотіла після смерті сина побути одною, що вони не можуть користуватися жилим приміщенням, оскільки позивачка змінила замок та не дає їм ключ, іншого житла не мають.
В судовому засіданні ОСОБА_6 не оспорювала факт зміни замка на вхідних дверях квартири та відсутності ключа у відповідачів, пояснивши, що вона не пред’являє ніяких претензій щодо реєстрації в квартирі онука, але не бажає вселення в квартиру відповідачів.
За таких обставин, виходячи з того, що відповідачі не втратили у встановленому законом порядку права користування жилим приміщенням в спірній квартирі, а позивачка заперечує проти їх вселення та проживання в квартирі, відповідачі підлягають вселенню в квартиру.
На дані обставини та вимоги наведених норм права суд першої інстанції належної уваги не звернув, помилково застосував вимоги ст. 107 ЖК України, які не поширюються на правовідносини щодо права користування приватним жилим приміщенням, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому таке рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_6 та задоволення зустрічного позову і вселення відповідачів у спірну квартиру.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яка приєдналась до неї, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яка приєдналась до неї, задовольнити.
рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням та вселити ОСОБА_9 і ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_1.
рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :
Справа № 22ц-1199/2011р. 
Головуючий у І-ій інстанції Помогайбо В.О.
Категорія 41 суддя-доповідач Сорока Г.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
07 вересня 2011 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого: - Ігнатоля Т.Г.,
Суддів: - Сороки Г.П., Мироненко І.П.,
При секретарі: - Грішко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, про захист прав власності, не пов’язаних з позбавленням володіння, за зустрічним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яка приєдналась до неї, на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яка приєдналась до неї, задовольнити.
рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2011 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням та вселити ОСОБА_9 і ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_1.
рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :