розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-3024 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи "Дунаєвецька центральна районна лікарня", третя особа –Дунаєвецька районна рада, про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

ОСОБА_1, звертаючись в суд з вказаним позовом, зазначала, що працювала в КУ "Дунаєвецька центральна районна лікарня"на посаді зубного лікаря з 1997 р. На підставі наказу №60-к від 04 травня 2011 р. її було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв’язку із скороченням штатів. Вказане звільнення вважала незаконним, оскільки воно було проведено без згоди профспілкового комітету та без врахування переважного права на залишення на роботі. Позивачка просила поновити її на посаді зубного лікаря на ставку 1,0, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, завдану моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати по оплаті правової допомоги в сумі 3000 грн.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_2 Справа № 22ц-3024

Доповідач: Матковська Л.О. Категорія № 51,52,53

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Посилається на те, що судом не враховано обставин затримки у здійсненні остаточного розрахунку з позивачкою, видачі трудової книжки на наступний день після звільнення. Зазначає також, що про скорочення вона була попереджена 28 лютого 2011 року, а інша посада їй була запропонована лише 21 квітня 2011 року і вона не відповідає її кваліфікації.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 22 липня 1997 року працювала в комунальній установі "Дунаєвецька центральна районна лікарня"на посаді зубного лікаря.

Відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно штатного розпису станом на 1 січня 2011 року в Дунаєвецькій ЦРЛ було 10 посад лікарів –стоматологів, в тому числі і зубні лікарі. За результатами перевірки КРУ були внесені зміни до штатного розпису і станом на 28 квітня 2011 року після погодження з головою райради, головою райдержадміністрації затверджено новий штатний розпис, де значиться 6 посад лікарів - стоматологів. Посади зубних лікарів були скорочені, тому лікарів, які їх займали, в тому числі і позивачку ОСОБА_1, 28 лютого 2011 року було попереджено про наступне звільнення в зв’язку з скороченням штату.

21 квітня 2011 року позивачці була запропонована посада, яка звільнилася –0,5 ставки медичної сестри стоматологічного кабінету, проте від неї вона відмовилась.

Наказом № 60-К від 4 травня 2011 року ОСОБА_1 звільнена з займаної посади по п.1 ст. 40 КЗпП України.

В зв’язку з тим, що зубний лікар ОСОБА_3 звільнив займану ним по сумісництву посаду зубного лікаря Великожванчицької АЗПСМ, уже під час розгляду справи позивачці була запропонована дана посада, від якої вона також відмовилась.

Приймаючи до уваги, що на час звільнення позивачки були відсутні вакантні посади лікаря, які могла б займати позивачка, а від запропонованої посади медсестри вона відмовилась адміністрація установи обґрунтовано звільнила її по п.1 ст. 40 КЗпП України.

Доводи скарги про те, що адміністрацією були порушені вимоги ст. 116 КЗпП України щодо проведення з нею розрахунку в день звільнення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки дані вимоги не були предметом розгляду суду.

Безпідставними є посилання на порушення ст.. 49-2 КЗпП України (322-08) , оскільки позивачці були запропоновані посади, які були вакантними на час її звільнення.

Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.