розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 4 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", приватного нотаріуса Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, державне підприємство "Інформаційний центр", про визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсними договору іпотеки та договорів поруки, виключення з державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, -

29 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"про визнання недійсним кредитного договору №014/045/81/04077 від 17.08.2007 року, укладеного між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_2 визнання недійсним договору іпотеки №014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, укладеного між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_2, визнання недійсними договорів поруки №014/0456/81/04077/3 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_6, №014/6456/81/04077/4 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_4, №014/6456/81/04077/2 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_5, виключити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію іпотеки №5508744 від 17.08.2007 року. Судові витрати просив покласти на відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що відділення "Ерсте Банк", що діють у м. Кіровограді індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу не отримували. Вказав, що йому з цих підстав чинним законодавством не надано права здійснювати використання готівкової іноземної валюти при здійсненні платежів за спірним договором кредиту та внесення плати за його користування шляхом внесення до каси банку доларів США. З цих підстав просив оскаржуваний кредитний договір та послідуючі договори, укладені на виконання зазначеного договору, визнати недійсними. У судовому засіданні позивач уточнив підставу позов та збільшив позовні вимоги. Вказав, що у відповідача на момент укладення спірного кредитного договору був відсутній дозвіл НБУ (генеральна ліцензія) на здійснення валютних операцій. Вищевказані позовні вимоги доповнив вимогою про застосування наслідків недійсності кредитного договору та на підставі ч.2 п.1 ст. 216, ст. 227 ЦК України зобов’язати ПАТ "Ерсте Банк"повернути ОСОБА_2 кошти, сплачені у вигляді відсотків на виконання кредитного договору №014/045/81/04077/03 від 17.08.2007 року у сумі 76207,69 доларів США, а ОСОБА_2 повернути ПАТ "Ерсте Банк"кошти в національній валюті у розмірі, еквівалентному сумі позики –410000,00 доларів США.

рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним кредитний договір №014/045/81/04077 від 17.08.2007 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_2 Визнано недійсним договір іпотеки №014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_2 Визнано недійсними договори поруки: №014/0456/81/04077/3 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_6, №014/6456/81/04077/4 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_4, №014/6456/81/04077/2 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_5 Зобов’язано ПАТ "Ерсте Банк"повернути ОСОБА_2 кошти, сплачені у вигляді відсотків на виконання кредитного договору №014/045/81/04077/03 від 17.08.2007 року у сумі 76207,69 доларів США, ОСОБА_2 повернути ПАТ "Ерсте Банк"кошти в національній валюті у розмірі, еквівалентному сумі позики –410000,00 доларів США. Зобов’язано ПАТ "Ерсте Банк"подати приватному нотаріусу Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_3 довідку про відсутність кредитних зобов’язань ОСОБА_2 перед ПАТ "Ерсте Банк"за кредитним договором №014/045/81/04077/03 від 17.08.2007 року, як наслідок визнання кредитного договору недійсним. Зобов’язано приватного нотаріуса Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_3 внести до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна інформацію про вилучення запису про іпотеку №5508744 від 17.08.2007 року.

14 липня 2011 року, не погодившись з вказаним судовим рішенням, ПАТ "Ерсте Банк"подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2011 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. Свої вимоги обґрунтовував тим, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Апелянт на момент укладення спірного кредитного договору отримав банківську ліцензію №224 на право здійснення банківських операцій та Дозвіл №224-1 від 29.05.2007 року на право здійснення операцій з валютними цінностями в частині залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2007 року між позивачем та ВАТ "Ерсте Банк"укладено кредитний договір №014/045/81/04077, за умовами якого банк надав йому кредит у сумі 410000,00 доларів США зі сплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитом. На забезпечення виконання даного договору між тими ж сторонами 17.08.2007 року було укладено договір іпотеки №014/0456/81/04077/03 та договори поруки: №014/0456/81/04077/3 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_6, №014/6456/81/04077/4 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_4, №014/6456/81/04077/2 від 25.03.2010 року, укладений між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_5

Як убачається з матеріалів справи 08.02.2006 року НБУ видав акціонерному комерційному банку "Престиж"банківську ліцензію №224, зареєстровану НБУ 25.01.2006 року за №303 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та дозвіл №224-1з додатком до вказаного дозволу (а.с.225-227). Зазначене підтверджується додатком до листа НБУ України від 03.03.2007 року №41-216/428-2296 (v2296500-07) "Список банків та перелік операцій, на здійснення яких банки отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій станом на 02.03.2007 року"(а.с.237-244).

Відповідно до п.1.3 статуту ПАТ "Ерсте Банк", затвердженого рішенням акціонера ПАТ "Ерсте Банк", наказ від 13.10.2010 №3б-6/2010, погодженого НБУ 29.11.2010 року, зареєстрованого 13.01.2011 року за №10741050013014602 банк було створено у формі відкритого акціонерного товариства з назвою акціонерний комерційний банк "Престиж"(протокол установчих зборів від 02.12.2005 року). Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 17.10.2006 року №3б-1/2006 банк було перейменовано на відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк". Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.09.2009 року №3б-2/2009 банк перейменовано на публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк". У зв’язку з перейменуванням Банк є правонаступником щодо прав і зобов’язань акціонерного комерційного банку "Престиж", створеного у формі відкритого акціонерного товариства, а також відкритого акціонерного товариства "Ерсте Банк"(а.с.246-267).

29.05.2007 року НБУ видав акціонерному комерційному банку "Ерсте Банк"банківську ліцензію №224, зареєстровану НБУ 25.01.2006 року за №303 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"(а.с. 53), дозвіл №224-1 (а.с.228) та додаток до дозволу №224-1 про перелік операцій, які має право здійснювати відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк"(а.с.229).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що згідно з вимогами ст.6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Виходячи зі змісту зазначеної норми свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Також свобода договору проявляється у наданій сторонам можливості визначати умови такого договору.

Оскаржуваний кредитний договір був укладений сторонами з урахуванням волевиявлення позивача та відповідача ПАТ "Ерсте Банк", оскільки підписи на спірних договорах (кредитного, іпотеки, поруки) є доказом того, що сторони погодилися з умовами укладених договорів. Крім того, позивач отримав грошові кошти за оскаржуваним кредитним договором, що також є доказом того, що з серпня 2007 року, тобто з моменту укладення кредитного договору, позивача влаштовували умови цього договору.

Частина 1 ст. 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

З матеріалів справи убачається, що спірний кредитний договір підписаний повноважними особами, він містить усі суттєві умови, передбачені законом для даного договору і які мають істотне значення, а також який був укладений шляхом звернення позивача з пропозицією щодо укладення цього договору та погодження відповідача на укладення цього договору. ПАТ "Ерсте Банк"повністю виконав умови укладеного договору, позивач отримав кредитні кошти, передбачені спірним договором та погодившись з умовами договору, виплачував заборгованість по тілу кредиту та по відсотках. Як свідчить інформація по позичальнику ОСОБА_2 по спірному кредитному договору начальника відділу підтримки РУ РБ АТ "Ерсте Банк"станом на 01.06.2011 року загальний розмір заборгованості позивача перед ПАТ "Ерсте Банк"складає 85326,93 доларів США (а.с.145).

Що стосується використання іноземної валюти, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно використання іноземної валюти в Україні відповідно з вимогами ст. 192 ЦК України та того, що основним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) .

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договорах, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, що повністю узгоджується зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за якою кошти –це гроші у національній або в іноземній валюті чи їх еквівалент. Норми статей 47, 49 зазначеного закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Відповідно до п.2 ст. 5 декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.

У судовому засіданні встановлено, що ПАТ "Ерсте Банк", який став правонаступником ВАТ "Ерсте Банк", який у свою чергу став правонаступником АКБ "Престиж", отримав у встановленому чинним законодавством порядку письмовий дозвіл (генеральну ліцензію) на здійснення операцій з валютними цінностями на час укладення спірного кредитного договору (а.с.53, 228, 229).

Суд першої інстанції належним чином не перевірив наявність письмового дозволу (генеральної ліцензії) у ВАТ "Ерсте Банк"на час укладення спірного кредитного договору і дійшов невірного висновку стосовно того, що ВАТ "Ерсте Банк"надав кредит позивачеві в іноземній валюті без наявності письмового дозволу НБУ (генеральної ліцензії).

За наявності такого письмового дозволу НБУ (генеральної ліцензії) операції з надання банками кредитів в іноземній валюті отримання індивідуальної ліцензії не потребують.

Отже, підстав для визнання недійсним кредитного договору №014/045/81/04077 від 17.08.2007 року, укладеного між ВАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_2, колегією суддів не встановлено.

На цій підставі усі інші позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки №014/0456/81/04077/03 від 17.08.2007 року, укладеного між ПАТ "Ерсте Банк" та ОСОБА_2, визнання недійсними договорів поруки №014/0456/81/04077/3 від 25.03.2010 року, укладених між ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_6, №014/6456/81/04077/4 від 25.03.2010 року, ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_4, №014/6456/81/04077/2 від 25.03.2010 року, ПАТ "Ерсте Банк"та ОСОБА_5, виключення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію іпотеки №5508744 від 17.08.2007 року, зобов’язання ПАТ "Ерсте Банк"повернути ОСОБА_2 кошти, сплачені у вигляді відсотків на виконання кредитного договору №014/045/81/04077/03 від 17.08.2007 року у сумі 76207,69 доларів США, а ОСОБА_2 повернути ПАТ "Ерсте Банк"кошти в національній валюті у розмірі, еквівалентному сумі позики –410000,00 доларів США, які випливають з вимоги про визнання недійсним вищезазначеного кредитного договору, слід залишити без задоволення.