Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючого судді: Хилевича С.В.

суддів: Вагилевича В.С., Демянчук С.В.

при секретарі судового засідання Шарапі О.В.

за участю представника позивача –Ляшка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року у справі за позовом Комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської ради "Комуненергія" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію,

Рішенням Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року вимоги Комунального теплопостачаючого підприємства Рівненської міської ради "Комуненергія" (далі –КТП "Комуненергія") задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 2 825, 50 гривень заборгованості за використану теплову енергію та 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а в дохід держави - 28, 26 гривень судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КТП "Комунеенергія" 2 825, 49 гривень заборгованості за використану теплову енергію та 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а в дохід держави – 28, 25 гривень судового збору.

Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, де покликався на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

На її обґрунтування зазначав про відсутність оцінки суду тієї обставини, що з листопада 2003 року відповідачі більше не перебувають у шлюбних відносинах, а з того часу колишня дружина і дочка в квартирі не проживають. Не враховано також, що договору про користування теплової енергією ним з позивачем не укладено, а пропозиції від КТП "Комуненергія" про виникнення договірних правовідносин між сторонами йому не надходило. Судом не було застосовано правила ч.ч. 1, 2 ст. 509, ч. 3 ст. 510, п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України, а також порушено положення ч. 3. ст. 11, ст. 4, ч. 1 ст. 316, ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, ст. 8 ЦПК України, ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 19, ст.ст. 20, 21, 24, 25, 26, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 1, 19 Закону України "Про теплопостачання", ч.ч. 1, 2, 6 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Вважав, що судом не надано належної оцінки встановленим рішенням суду від 5 квітня 2006 року обставинам, зокрема, відсутності договірних відносин між

Справа №22-1314-11 Головуючий у 1 інстнації: Куцоконь Ю.П.

Суддя-доповідач в апеляційному суді: Хилевич С.В.

сторонами, що призвело до відмови у задоволенні позову КТП "Комуненергія".

Оскільки послуги позивачем надавалися в односторонньому порядку, тому цей факт не може були розцінений як існування між сторонами двосторонніх цивільних прав і обов’язків.

Більше того, всупереч ст. 214 ЦПК України судом не застосовано правила про позовну давність.

З цих міркувань просив скасувати рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року і ухвалити нове, яким відмовити КТП "Комуненергія" у задоволенні вимог до відповідачів.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4, бувши повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились.

Представник позивача, заперечуючи проти задоволення скарги, покликався на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Задовольняючи вимоги КТП "Комуненергія", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі одержували надавані позивачем послуги з теплопостачання без укладення між сторонами відповідного договору, користувалися ними, вимог про неналежну якість чи їх ненадання не висловлювали, однак оплату спожитих послуг не проводили. Оскільки в цьому випадку обов’язок споживачів оплатити надавані послуги виник безпосередньо з актів цивільного законодавства, тому з урахуванням обставини часткової відповідальності відповідачів –співвласників квартири місцевим судом стягнуто з останніх на користь позивача суму існуючої заборгованості в рівних частках.

Погоджуючись з правильністю досягнутих міським судом висновків, колегія суддів виходила з такого.

Матеріалами справи встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 а, в м. Рівному виявляються ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 14 лютого 2001 року (а.с. 14). З грудня 2006 року по грудень 2009 року за користування тепловою енергією у співвласників цієї квартири виникла заборгованість перед позивачем у 5 650, 99 гривень. Оскільки ОСОБА_7 на час виникнення спірних правовідносин була неповнолітньою, тому місцевим судом правильно враховано, що цивільну відповідальність за несплату наданих послуг з теплопостачання слід покласти на відповідачів.

Чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, вказує про їх договірний характер (ст.ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання", п. 7 Правил користування приміщеннями житловий будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (572-92-п) ), однак очевидним є те, що відповідна угода між сторонами не укладалася.

В той же час, положення ч. 3 ст. 11 ЦК України передбачають виникнення цивільних прав і обов’язків безпосередньо з актів цивільного судочинства, адже послуги КТП "Комуненергія" на користь відповідачів фактично надавалися, останні від їх надання не відмовлялися, своїх заперечень з приводу їх неналежної якості чи їх відсутності не висловлювали.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України –зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Тому при вирішенні спірних правовідносин судом попередньої інстанції правильно застосовано вимоги ст.ст. 66, 67 ЖК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (572-92-п) ( редакції від 24.01.2006 року №45 (45-2006-п) ).

Сума спірної заборгованості у 5 650, 99 гривень вірно визначена місцевим судом на підставі сукупності належним чином перевірених і оцінених доказів, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням положень ст. 360 ЦК України міський суд обґрунтовано встановив характер часткової відповідальності відповідачів, присудивши кожному до стягнення на користь КТП "Комуненергія" по 2 825, 49 гривень.

За змістом ст.ст. 10 і 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм матеріального і процесуального права, пропущення позовної давності, а також суперечність тверджень суду встановленим обставинам справи, то колегія суддів, знаходячи такими, що не заслуговують на увагу, приходить до висновку про їх необґрунтованість.

Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315, 324- 325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рівненського міського суду від 11 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.