розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 травня 2011 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 Херсонської міської ради, третя особа –ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно

27.04.2006 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Першої Херсонської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно.

Посилався на те, що згідно свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 16.02.1998 року йому та його матері ОСОБА_7 належить 66\100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Він постійно проживав разом з матір"ю до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, доглядав, надавав медичну допомогу. Житловий будинок будував особисто з 1965 по 1970 рік, за власні кошти придбавав будівельні матеріали. Будинок складається з двох квартир по три кімнати кожна з прибудованою верандою, загальною площею 130,5 кв.м., жилою площею 91,6 кв.м. та з допоміжних приміщень площею 38,9 кв.м. Після смерті матері він є єдиним спадкоємцем належної їй частки в 66\100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, фактично прийняв спадщину, так як постійно проживав і проживає в будинку. Оскільки своєчасно не звернувся в нотаріальну контору з приводу оформлення спадкового майна, в нього відсутній документ про право на спадщину, що змусило звернутися до суду із зазначеним позовом.

Просив визнати за ним право на спадкове майно, житловий будинок, що складається з двох квартир, шести кімнат та веранди загальною площею 130,5 кв.м., житловою площею 91,6 кв.м., допоміжною площею 38,9 кв.м. розташований АДРЕСА_1.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 7.06.2006 року до участі в справі залучено як співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ухвалою від 19.03.2007 року Херсонську міську раду.

19.03.2007 року ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги просив визнати за ним право власності на 33\100 частини житлового будинку розташованого АДРЕСА_1, які він успадкував після смерті матері, оскільки фактично вступив у володіння і управління спадковим майном.

23.03.2010 року ОСОБА_5 у поданій до суду додатковій заяві просив визнати за ним, а також за ОСОБА_3, ОСОБА_1 право власності на 1\3 частку спадкового майна за кожним після смерті ОСОБА_8, якому належало 26\135 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.1990 року виданого Першою Херсонською державною нотаріальною конторою та 2\18 частин цього домоволодіння згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.1990 року.

В уточненій позовній заяві від 2.02.2011 року ОСОБА_5 просив визнати за ним право власності на 66\100 частин домоволодіння розташованого АДРЕСА_1 що складається з житлового будинку літ. А загальною площею 130,5 кв.м., жилою площею 91,6 кв.м. в порядку спадкування за законом.

Визнати за ним право власності на 1\3 частку майна належного спадкодавцю ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що складається з двох житлових будинків літ. "В"жилою площею 11,1 кв.м. та літ. "Б"жилою площею 50,2 кв.м., туалет літ. "Ж", споруд 1-4.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності на 1\3 частку за кожним майна належного спадкодавцям ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 травня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, зокрема судом порушено принцип рівності часток спадкоємців за законом на спадкове майно.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_2 просить його скасувати, визнати свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом від 29 травня 1990 року видані Першою державною нотаріальною конторою недійсними. Визнати за ним право власності на будівлю літ. "Б"за адресою АДРЕСА_1. Посилається на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права.

В апеляційних скаргах на рішення суду ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, та ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, безпідставне залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати як незаконне.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на 66\100 частин домоволодіння, що знаходиться АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку літ. "А"загальною площею 130,5 кв.м., жилою площею 91,6 кв.м., суд виходив з того, що оскільки це майно залишилося поза заповітом спадкодавця ОСОБА_11, то повинно спадкуватися за законом позивачем, який прийняв спадщину після смерті матері, вступивши в управління і володіння спадковим майном.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи 26 грудня 1949 року відділом комунального господарства Херсонської міської ради депутатів трудящих свідоцтво про право власності на будівлю розташовану АДРЕСА_1 було видане ОСОБА_12, батьку позивача(а.с.19,т.3).

Спадкоємцями зазначеного майна в рівних частках стали дружина ОСОБА_11 та діти ОСОБА_13, ОСОБА_5,, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину виданим 26 грудня 1957 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою ( а.с.6, т.1).

рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради від 13.08.1976 року №327\17 було узаконено житловий будинок розміром 13,6 м х 9,1 м, веранду 13,6 м х 3,6 м, сарай 4,1 м х 5,1 м побудовані на земельній ділянці загального користування площею 1127 кв.м. АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_11 та видано їм виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів 21.03.1989 року свідоцтво про право власності на 63\100 домоволодіння розташованого АДРЕСА_1 замість свідоцтва про право на спадщину на 1\3 від 26.12.1957 року(а.с.56,т.1, 241, т.3))

16 лютого 1998 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 замість попереднього свідоцтва було видане виконавчим комітетом Дніпровської районної ради нове свідоцтво про право приватної власності на 66\100 домоволодіння, яке складається з трьох жилих будинків, гаража, сараю і розташоване АДРЕСА_1 (а.с.55,т.1)

Таким чином частка позивача та його матері в домоволодінні розташованому АДРЕСА_1 становила 66\100 частки (а.с.55,65,т.1).

Право власності на 31\100 частини домоволодіння, яке розташоване АДРЕСА_1 належить ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право власності виданого 10 січня 1992 року виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів. рішенням виконкому від 10.08.1979 року їй було надано дозвіл на будівництво житлового будинку розміром 9,2 м х 6,4 м на земельній ділянці загального користування на місці знесеного старого сараю. 13.09.1991 року будинок був прийнятий в експлуатацію. Право власності на зазначену частину домоволодіння ОСОБА_13 підтверджено дублікатом свідоцтва про право власності на домоволодіння виданим 10.01.1992 року виконавчим комітетом Дніпровської районної ради і зареєстроване 30.05.2007 року Херсонським державним бюро технічної інвентаризації (а.с.217-221,,222,223. т.3).

3\100 частки домоволодіння розташованого АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6, дочці ОСОБА_1, який подарував їй успадковану ним частку після смерті батька; ОСОБА_14, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Дніпровської районної ради 11.03.1993 року (а.с.17, 32-33, т.2, а.с.40,т.3)

Зазначені свідоцтва про право власності на відповідні частки в домоволодінні не оспорювалися та не визнані недійсними. Свідоцтва про право власності на відповідні частки видавалалися співвласникам на домоволодіння в цілому, що знаходиться АДРЕСА_1 а не на конкретний будинок в цьому домоволодінні. Реальний поділ між співвласниками домоволодіння не проводився.

За таких обставин суд не обгрунтовано прийшов до висновку про визнання за позивачем право власності на 66\100 частки домоволодіння розташованого АДРЕСА_1, вказавши одночасно, що ця частка складається з житлового будинку літ. "А"загальною площею 130,5 кв.м., жилою площею 91,6 кв.м. Жилий будинок літ. "А", гараж дійсно в цей період були введені позивачем в експлуатацію, проте свідоцтво про право власності видане на нього та його матір на 66\100 часток всього домоволодіння, а не лише будинку літ. "А".

6.01.1983 року ОСОБА_11 заповіла належну їй частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться АДРЕСА_1 своїм внукам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в рівних частинах (а.с.53, т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 померла.

Спадщина відкрилася на належних їй 33\100 частки в домоволодінні АДРЕСА_1, спадкоємцями якої за заповітом були ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також за законом на час смерті матері її непрацездатна дочка ОСОБА_13. Свідоцтво про право власності за заповітом на 26\135 частки домоволодіння АДРЕСА_1 було видане 29.05.1990 року Першою Херсонською Державною нотаріальною конторою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (а.с.57, т.1)

Свідоцтво про право власності на спадщину за законом на 4\135 частки було видане Першою Херсонською державною нотаріальною конторою 29.05.1990 року її непрацездатній дочці ОСОБА_13(а.с.68).

Крім того після смерті матері ОСОБА_14 її діти ОСОБА_9 та ОСОБА_8 успадкували 2\18 належної їй частки в домоволодінні (а.с.58,т.1)

ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не зареєстрували належну їм частку нерухомого майна в установленому законом порядку.

Висновок суду першої інстанції про те, що належних ОСОБА_7 33\100 частки домоволодіння не могли спадкуватися за заповітом не відповідає обставинам справи, оскільки на час смерті ОСОБА_11 будинок літ. "А"в домоволодінні АДРЕСА_1 був закінчений будівництвом, узаконений рішенням виконкому Дніпровської районної ради №327\17 від 13.08.1976 року за ОСОБА_5 та ОСОБА_11 та видано їм свідоцтво про право власності на 66\100 частки в домоволодінні розташованому АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.524 ЦК 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Оскільки ОСОБА_11 склала заповіт на належне їй майно, яке складається з 33\100 частин домоволодіння розташованого АДРЕСА_1, то висновок суду про те, що будинок літ. "А"не входить в спадкову масу, а тому підлягає спадкуванню за законом не відповідає обставинам справи та не грунтується на законі.

Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_11 прийняли ОСОБА_9 та ОСОБА_8

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.155, т.2).

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 є позивач ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, як спадкоємці третьої черги за законом відповідно до ст. 1263 ЦК України, які звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини (а.с.164,т.2) та які спадкують в рівних частках успадкованих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 33\100 частки в домоволодінні АДРЕСА_1. При цьому частка позивача буде становити 44\100 частин всього домоволодіння, що знаходиться АДРЕСА_1, враховуючи, що йому уже належало на праві вланості в цьому домоволодінні 33\100 частки.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що його дочці в цьому дововолодінні належить 32\100 частки на праві власності, оскільки рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 21.07.1997 року, яке набрало чинності скасовано рішення виконкому Дніпровської районної ради від 14.04.1995 року №46 в частині п.4.9 про прийняття в експлуатацію двохповерхового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та від 14.07.1995 року №89 про зміну долей співвласників у зв"язку з прийняттям в експлуатацію зазначеного будинку (а.с.25-26, т.2).

Оскільки суд першої інстанції не дав належної оцінки зібраним у справі доказам, неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду не можна вважати законним і обгрунтованим, його слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_5 право власності на 44\100 частин, ОСОБА_1 на 11\100,ОСОБА_3 на 11\100 частин домоволодіння, що знаходиться АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.1216,1220 ЦК України (435-15) , колегія суддів

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_10, яка діє в інтересах ОСОБА_3, задововольнити частково. .

рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 травня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 44\100 частки в домоволодінні, що знаходиться в АДРЕСА_1 м. Херсоні.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 11\100 частки в домоволодінні, що знаходиться АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 11\100 частки в домоволодінні розташованому АДРЕСА_1 в м. Херсоні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 8 грн. 50 коп. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1 по 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.