розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс – Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – орган опіки та піклування Пролетарської районної у м. Донецьку ради про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс – Банк" про визнання кредитного договору, договорів іпотеки та поруки недійсними,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс – Банк" на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2011 року, -

У серпні 2009 року банк звернувся з зазначеним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору кредиту від 24 жовтня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит на суму 100 000 доларів США. На забезпечення цього договору між нею та банком укладений договір іпотеки предметом якого є квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а з ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Відповідачка не виконувала свої обов’язки за кредитним договором внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 24 квітня 2009 року складала 790 512,80 грн. Вказану суму заборгованості позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

В процесі розгляду справи банк збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути солідарно суму заборгованості у розмірі 812 236,51 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів, виселити з АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та усіх інших осіб, що прописані у вказаній квартирі, а також стягнути з відповідачів солідарно понесені судові витрати.

Відповідачі подали зустрічну позовну заяву про визнання вказаних договорів кредиту, іпотеки та поруки недійсними.

рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2011 року позов банка задоволений частково - стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 90 150,78 грн.; сума заборгованості за відсотками – 55 681,84 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків на загальну суму 4 383,03 грн., а також витрати на ІТЗ – 120 грн. і судовий збір 1 502,16 грн.

У задоволенні іншій частині позовних вимог ПАТ КБ "Правекс-Банк" та у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі банк просить змінити рішення суду та задовольнити у повному обсязі позов в частині стягнення суми заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, а в іншій частині залишити без змін.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що банком надсилалися на адресу відповідачів рекомендованою кореспонденцією листи №4363/38 від 09.01.2009 року та №4362/38 від 09.01.2009 року, в яких були викладені вимоги банку щодо обов’язків відповідачів погасити заборгованість та звільнити спірну квартиру. Вказані листи було повернуто на адресу банку за закінченням терміну зберігання, що підтверджується поштовими довідками. Тому вважає, що банк належним чином виконав свій обов’язок щодо повідомлення відповідачів, втім останні не скористалися своїм правом та не забрали вказані листи з поштового відділення.

Вважає, що висновки суду про те, що банк не повідомляв письмово відповідачів про припинення строку користування кредитом, про усунення умов кредитного договору, про виселення з квартири такими, що не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що вказані висновки призвели до ухвалення безпідставного рішення про відому у задоволенні позову, яке суперечить нормам законодавства та положенням кредитного договору.

Сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи, не з’явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Згідно п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2256-056/07Р від 24.10.2007 року згідно з яким, позивач надав відповідачу кредит у сумі 100 000 доларів США строком до 24.10.2028 року із сплатою 11,3 % річних в порядку і у строки повернення кредиту та сплати відсотків згідно договору. У разі порушення п. 1.3 та п. 4.1 договору банк відповідно до п. 7.1.4 договору набуває права вимагати дострокового стягнення заборгованості у повному обсязі. Згідно п. 4.1 цього договору та графіку погашення кредиту, позичальник зобов’язаний повертати банку кредит частинами у розмірі 397 доларів США на місяць.

Відповідно до заяви про видачу готівки №1 від 24.10.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримала в банку 100 000 доларів США.

Відповідачкою за кредитом було сплачено 4 928 доларів США, а у 2009 році вона припинила сплачувати кредит та інші платежі за договором, внаслідок чого виникла заборгованість, що вбачається з виписки з особового рахунку.

В порядку забезпечення зобов’язань за даними кредитним договором укладений договір іпотеки від 24.10.2007 року №2256-056/07Р предметом якого, є квартира, що належить ОСОБА_1 на праві власності за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи частково позов в частині стягнення суми заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що п. 4.4 кредитного договору встановлено, що у випадку виникнення у позичальника заборгованості за кредитом та/або сплатою відсотків за користування кредитом, строк користування кредитом, зазначений у зазначений у п. 1.2 договору, припиняється достроково, на 10-й день місяця, наступного за місяцем в якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом банк письмово повідомляє позичальника.

Оскільки направлені банком вимоги від 09.01.2009 року відповідачі не отримали, суд дійшов висновку, що вони не були письмово повідомлені про припинення строку користування кредитом та визнав за необхідне стягнути заборгованість за період з часу укладення договору по час винесення рішення з відрахуванням сплаченої відповідачами суми. Виходячи з того, що станом на квітень 2011 року відповідачу повинні були повернути кредит в сумі 16 277 доларів США (з жовтня 2007 року по квітень 2011 року по 397 доларів на місяць за 41 місяць) за відрахуванням сплачених 4 928 доларів США, суд визначив суми заборгованості 90 150,78 грн., за курсом НБУ (7,9435).

Також суд визнав, що стягненню підлягають заборгованості за відсотками – 55 681,84 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків – 2 966,85 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 1 416,18 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, суд першої інстанції посилався на те, що банк не виконав умов п. 3.1.1 та 3.1.2 договору іпотеки згідно з якими, при порушенні іпотекодавцем умов основного зобов’язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, неустойки, штрафів, пені у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов’язанням, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку. Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30 календарних днів Іпотекдавцем не було виконано вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов’язання та/або умов договору, яка надсилається Іпотекодавцю відповідно до п. 2.4.1 договору.

Суд зазначив, що банком на адреси відповідачів направлялися вимоги про усунення порушень умов кредитного договору та запропоновано протягом 30 днів з дня отримання зазначеної вимоги погасити заборгованість за кредитом, але вимоги банку не були отримані відповідачами.

Колегія суддів не може погодитися з даними висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення суду в частині стягнення заборгованості слід змінити, а в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення – залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка отримала кредит у розмірі 100 000 доларів США, але не виконувала своїх зобов’язань за кредитним договором та має заборгованість. (а. с. 8-10, 212-227)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачені наслідки порушення договору позичальником, а саме, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено ч. 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 554 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Між ОСОБА_2 та банком укладений договір поруки від 24.10.2007 року №2256-056/07Р згідно п. 1.1 якого, поручитель, у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов’язується нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання у повному обсязі зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором №2265-056/07Р щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), погашення у повному обсязі суми боргу за кредитом у розмірі 100 000 доларів США. (а. с. 17)

Згідно п. 7.1.4 кредитного договору, у разі виникнення подій, зазначених у п. п. 4.4, 9.3, 9.4, 9.7 даного договору, банк має право достроково стягнути заборгованість у повному обсязі за рахунок переданого в іпотеку майна або звернути стягнення на грошові кошти та майно, що належить позичальнику. (а. с. 8-10)

Як встановлено ч. 1 та ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (898-15) .

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3.1.1 та п. 3.1.2 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки можливо у певних випадках та з додержанням відповідної процедури, а саме: при порушенні іпотекодавцем умов основного зобов’язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, неустойки, штрафів, пені у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов’язанням, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку. Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30 календарних днів Іпотекдавцем не було виконано вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов’язання та/або умов договору, яка надсилається Іпотекодавцю відповідно до п. 2.4.1 договору. (а. с. 12-15)

В матеріалах справи наявні листи банку на адреси відповідачів, які не були отримані ними. (а. с. 178 -190)

Виходячи з системного аналізу вказаних норм законодавства та умов договорів кредиту і іпотеки, вимога банку про стягненню суми заборгованості підлягає задоволенню. Разом з тим, рішення суду в частині відмови у задоволені позову про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення ґрунтуються на обставинах справи та діючому законодавстві, тому доводи скарги позивача в цій частині не заслуговують на увагу.

Таким чином, з відповідачів в солідарному порядку слід стягнути суму заборгованості у розмірі 812 236,51 грн., яка складається з суми непогашеного кредиту – 752 171,64 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 1 416,18 грн., непогашених відсотків - 55 681,84 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків – 2 966, 85 грн. та понесені судові втрати: судовий збір у розмірі 1 700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 250 грн.

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині стягнення суми заборгованості.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч. 1 п. п. 3, 4, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України (1618-15) , апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс – банк" задовольнити частково.

рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 6 квітня 2011 року змінити.

Позов Публічного акціонерне товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс – банк" солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 24.10.2007 року №2256-056/07Р у розмірі 812 236,51 грн. (вісімсот дванадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 51 коп., яка складається з суми непогашеного кредиту – 752 171,64 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 1 416,18 грн., непогашених відсотків - 55 681,84 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків – 2 966, 85 грн. та понесені судові втрати: судовий збір у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 250 (двісті п’ятдесят) грн., а всього загальну суму 814 186 (вісімсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 51 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання чинності безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.