розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" про витребування із незаконного володіння земельної ділянки та скасування державної реєстрації, -

В травні 2011 року позивач звернувся в суд із вказаним позовом, у якому посилається на те, що в грудні 2004 року між ним та ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" було укладено договір оренди земельної ділянки, однак копія договору йому не була вручена і державну реєстрацію договору відповідач провів лише 09.07.2007 року, тобто земельна ділянка останнім використовувалась без відповідних правових підстав, чим було порушено умови договору та Закону України "Про оренду землі" (161-14) . Крім того, в порушення вимог чинного законодавства України, сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору по ідентифікації об’єкта оренди і відповідно даний договір є неукладеним, а тому позивач просив витребувати у відповідача з незаконного володіння належну йому земельну ділянку та зобов’язати Вінницьку регіональну філію ДП "Центр ДЗК" і відділ Держкомзему у Крижопільському районі скасувати державну реєстрацію договору оренди, вчинену 09.02.2007 року за № 502 та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 20.06.2011 року позов задоволено частково та витребувано у ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" належну ОСОБА_2 на підставі державного акту ВН № 305 земельну ділянку площею 2.11 га та повернуто її ОСОБА_2.

Зобов’язано Вінницьку регіональну філію ДП "Центр ДЗК" та відділ Держкомзему в Крижопільському районі Вінницької області скасувати державну реєстрацію договору оренди, вчинену 09.02.2007 року за № 502.

Стягнуто з ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в сумі 8,50 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

В задоволенні вимог по оплаті витрат за надання правової допомоги відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представником ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і тому згідно вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору і що укладений договір не відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно договору оренди землі від 04.12.2004 року ОСОБА_2 передав ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" (правонаступником якого є ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля") в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,11 га, яка знаходиться в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області і належить орендодавцю на підставі Державного акта Серії ВН №305 на право приватної власності на землю від 20.04.2001 року.

Договір зареєстровано Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 09.02.2007 року за № 502.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України (435-15) , Земельного кодексу України (2768-14) та спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов’язаних з орендою землі Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України і ст. 18 Закону України "Про оренду землі" – є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Перелік істотних умов договору оренди землі визначено в статті 15 Закону України "Про оренду землі". Однією із таких умов є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч.2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відповідачем до підписаного сторонами договору не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану та акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), до договору не надано акта приймання-передачі предмета оренди, які є невід'ємною частиною договору оренди землі.

Тобто сторонами не досягнуто згоди щодо однієї з істотних його умов - про об’єкт оренди, а тому такий договір є неукладеним.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону та підтверджені матеріалами справи.

Крім того, обґрунтованим є висновок суду про те, що до спірних правовідносин не може бути застосоване положення ч.2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в частині визнання договору недійсним, оскільки воно суперечить змісту ч.1 ст. ст. 215 ЦК України, прийнятого в часі пізніше, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212- 1215 ЦК України).

За змістом п.2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо необхідності витребування у ЗАТ "Продовольча компанія "Поділля" з незаконного володіння земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постановлене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу представника ПрАТ "Продовольча компанія "Поділля" - відхилити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 20.06.2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.