Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін

Категорія - 25 Суддя-доповідач - Білецький

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Семеній Л. І., Маслова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" та Приватного підприємства "Азимут"

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 травня 2011 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Азимут", Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про стягнення збитків в порядку регресу,

У серпні 2009 року ПАТ "Страхова компанія "Країна" звернулась до суду з вказаним позовом.

Уточнені вимоги мотивувала тим, що внаслідок страхового випадку сплатила ТОВ "Тридента Агро", як власнику застрахованого автомобіля Деу Ланос, виплати у розмірі 40615 грн. 68 коп., а тому просила в порядку регресу стягнути на свою користь ці збитки у розмірі 15625 грн. 68 коп. з винних у ДТП водія автомобіля ГАЗ-33021 - ОСОБА_1 та володільця цього малотонажного фургону - ПП "Азимут", а з ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", яке застрахувало відповідальність власника цього транспортного засобу перед третіми особами, у розмірі - 24990 грн. (том 1, а.с.199)

рішенням Сумського районного суду Сумської області від 13 травня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Страхова компанія "Країна" в порядку регресу завдані страховим відшкодуванням збитки у розмірі 10937 грн. 98 коп.

Стягнуто з ПП "Азимут" на користь ПАТ "Страхова компанія "Країна" в порядку регресу завдані страховим відшкодуванням збитки у розмірі 4687 грн. 70 коп.

Стягнуто з ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" на користь ПАТ "Страхова компанія "Країна" в порядку регресу завдані страховим відшкодуванням збитки у розмірі 24990 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат (том 2, а.с.32-33) .

В апеляційній скарзі ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", посилаючись на неповноту з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених до нього позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Вказує, що ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ-33021 без будь-якої правової підстави, а товариство застрахувало відповідальність лише власника цього транспортного засобу, тому обов’язок відшкодування завданої шкоди лежить тільки на водію.

Вважає, що у порушення встановленого законом порядку здійснення страхового відшкодування заяв про страховий випадок до них не надходило, а тому позивач не набув права на регресне відшкодування із ВАТ "Страхове товариство "Гарантія".

Доводить, що позивачем заявлена завищена сума матеріального збитку без врахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу. Також посилається на неповернення відповідачу пошкоджених, але таких, що мають певну цінність, деталей автомобіля (том 2, а.с.48-50).

ПП "Азимут" у своїй апеляційній скарзі, також посилаючись на неповноту з’ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та порушення судом норм матеріального права, просить це рішення суду в частині задоволених до нього позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Зазначає, що ОСОБА_1 на час скоєння ДТП використовував автомобіль самовільно, повертаючись на роботу без шляхового листа із с.Підліснівка, де він за місцем свого проживання без дозволу директора зберігав транспортний засіб.

Посилається на помилковість викладених у вироку, яким ОСОБА_1 засуджено, висновків суду про керування ним автомобілем на належній правовій підставі, та безпідставність посилання на рішення апеляційного суду щодо наявності частки вини даного приватного підприємства (том 2, а.с.53-54).

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Страхова компанія "Країна" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПП "Азимут" не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом, 07 березня 2007 року між ВАТ "Страхова компанія "Країна" та ТОВ "Тридента Агро", як власником автомобіля Деу Ланос 1.5, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), на строк з 14 березня 2007 року по 13 березня 2008 року укладено договір страхування вказаного автомобіля, який безпосередньо після придбання 07 березня 2007 року було передано в заставу вигодонабувачу ТОВ "Укрпромбанк" (том 1, а.с.5-11).

Керував вказаним автомобілем ОСОБА_3, який з 01 вересня 2004 року працював торгівельним представником ТОВ "Тридента Агро" (том 1, а.с.12, 13, 14).

29 травня 2007 року між ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" та ОСОБА_4, як власником автомобіля ГАЗ-33021 (малотонажний фургон), 1995 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , на строк з 29 травня 2007 року по 28 травня 2008 року було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності I типу, згідно з умовами якого застраховано відповідальність перед третіми особами будь-якої особи, що експлуатує визначений у договорі транспортний засіб на законних підставах (том 1, а.с.65).

30 травня 2007 року ОСОБА_4 передала вказаний автомобіль за договором оренди ПП "Азимут" на строк до 30 травня 2008 року ( том 1, а.с.64).

З 20 червня 2007 року по 17 березня 2008 року ОСОБА_1 працював водієм у ПП "Азимут" (том 1 а.с.227) та на підставі шляхових листів керував цим транспортним засобом.

01 жовтня 2007 року близько 8-ї години на 150-му км автодороги Суми-Конотоп-Батурин у с.Степанівка Сумського району водій автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_1 при виконанні повороту наліво, порушивши п.п.1.3, 1.5, 2.3, 10.1 ПДР України (1306-2001-п) , не надав перевагу у русі керованому ОСОБА_3 автомобілю Деу Ланос, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода. Автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_3 завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вироком Сумського районного суду Сумської області від 03 січня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні за вказаних обставин передбаченого ч.1 ст. 286 КК України злочину та засуджено (том 1, а.с.16).

Висновком Консультативно-експертного центру ПФ "Ікар ВМЗ сервіс" від 24 грудня 2007 року завдані ТОВ "Тридента Агро" матеріальні збитки внаслідок пошкодження належного йому автомобіля Деу Ланос з урахуванням коефіцієнта зносу визначено у розмірі 37628 грн. 25 коп., а сума відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта зносу склала 40897 грн. 68 коп. (том 1, а.с.20-36).

20 червня 2008 року ВАТ "Страхова компанія "Країна" сплатила вигодонабувачу ТОВ "Укрпромбанк", у заставі якого перебував цей автомобіль, страхове відшкодування, яке за вирахуванням франшизи, склало 40615 грн. 68 коп. (том 1, а.с.56).

рішенням апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2010 року у цивільній справі за позовом Відділення виконавчої дирекції у м.Суми Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до ПП "Азимут" і ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону праці, на користь позивача з ОСОБА_1 стягнуто 21718 грн., а з ПП "Азимут" - 10858 грн. таких збитків.

Цим рішенням встановлено, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПП "Азимут", він на час ДТП керував ним без відома товариства Проте, останнє внаслідок невиконання покладених на нього, як роботодавця, обов’язків щодо забезпечення зберігання транспортного засобу, також є винуватим у вчиненому працівником ДТП, а тому колегія суддів ступінь вини водія визначила у розмірі - 70%, а самого товариства - у 30% (том 1, а.с.22).

За таких у цілому правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин, суд першої інстанції вважав, що ПАТ "Страхова компанія "Країна", яка на підставі п.3 ч.1 ст. 20 Закону України "Про страхування" виплатила страхове відшкодування потерпілому від ДТП вправі в регресному порядку відповідно до ст.27 вказаного Закону і ч.1 ст. 1191 ЦК України відшкодувати фактичні затрати з ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" в межах передбачених ст. 9 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а понад цю межу - з водія та роботодавця-володільця джерела підвищеної небезпеки, відповідно до ступеню вини кожного.

Однак, з такі висновки суду не повністю відповідають фактичним обставинам і частково ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Так, у ст. 3 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застережено, що обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 22.1 ст.22 цього Закону встановлено правило, згідно з яким при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів своєї відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом (1961-15) порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Причому ст.33 даного Закону зобов’язує учасника дорожньо-транспортної пригоди повідомити страховика про цю дорожньо-транспортну пригоду, зокрема в підп.33.1.2 вказано, що учасник ДТП зобов’язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо вказані особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Ці умови названого Закону (1961-15) ні водієм автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_1, ні володільцем ПП "Азимут", ні власником ОСОБА_4 не були виконані.

Невиконання цих обов’язків позбавило страхувальника права на відшкодування шкоди страховиком за винні дії ОСОБА_1 на підставі ст. 1194 ЦК України.

За таких порушень рішення суду першої інстанції у частині стягнення збитків з ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову до цього відповідача.

Однак, позивач наполягав на регресному відшкодуванні усієї суми понесених страхових виплат.

Як правильно визначив суд першої інстанції, ПАТ "Страхова компанія "Країна", яка на підставі ст. 9, п.3 ч.1 ст. 20 Закону України "Про страхування" провела страхову виплату потерпілому від ДТП, вправі в регресному порядку відповідно до ст.27 вказаного Закону і ч.1 ст. 1191 ЦК України відшкодувати ці фактичні затрати з винних у ДТП осіб.

У п.11.8 укладеного 07 березня 2007 року між ВАТ "Страхова компанія "Країна" та ТОВ "Тридента Агро" договору страхування вказано, що розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну застрахованому ТЗ внаслідок страхового випадку, визначається у розмірі вартості відновлювального ремонту, що обчислюється виходячи з характеру пошкоджень та стану ТЗ без врахування експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні, тому саме визначена висновком Консультативно-експертного центру ПФ "Ікар ВМЗ сервіс" і виплачена позивачем сума - 40615 грн. 68 коп. (40897 грн. 68 коп. – 282 грн. франшизи) підлягає відшкодуванню як фактичні затрати.

У той же час, згідно зі ст. 1172, ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана працівником який керував джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується юридичною особою, з якою цей працівник перебував у трудових відносинах і яка на відповідній правовій підставі володіє цим транспортним засобом.

П.3 ч.1 ст. 1188 ЦК України встановлює, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

ПП "Азимут" володіло автомобілем за договором оренди, жодних доказів того, що їх працівник ОСОБА_1, за яким було закріплено цей транспортний засіб, протиправно заволодів ним не здобуто.

В силу ч.3 ст. 61 ЦПК України, встановлені вищезгаданим рішенням апеляційного суду Сумської області від 11 травня 2010 року обставини щодо наявності у вчиненому ДТП вини ОСОБА_1 - 70%, а ПП "Азимут" - 30%, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Колегія суддів не приймає до уваги зауваження відповідача ОСОБА_1 у запереченні на апеляційну скаргу про наявність у ДТП частини вини водія автомобіля Деу Ланос, оскільки у місцевому суді він на це не посилався, рішення суду не оскаржив, ці доводи знаходяться поза межами позовних вимог і апеляційних скарг, а ОСОБА_3 та ТОВ "Тридента Агро" до участі у справі залучені не були.

Таким чином, враховуючи визначений ступінь вини кожного з цих відповідачів, розмір відшкодування необхідно визначити у відповідних частках, стягнувши на користь позивача з ПП "Азимут" - 12184 грн. 70 коп., а з ОСОБА_1 - 28430 грн. 98 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, при повному задоволенні позову та апеляційної скарги, у повному обсязі підлягає і відшкодування сторонам понесених ними судових витрат.

Так, з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Страхова компанія "Країна" необхідно стягнути 460 грн. 71 коп. на повернення судових витрат у суді першої інстанції ((406, 16 грн. + 252 грн.) х 70 %)), а на користь ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" 171 грн. 46 коп. на повернення судових витрат у апеляційній інстанції ((249,90 грн. + 120 грн.) х 70 %)).

З ПП "Азимут" на користь ПАТ "Страхова компанія "Країна" необхідно стягнути 197 грн. 45 коп. на повернення судових витрат у суді першої інстанції((406, 16 грн. + 252 грн.) х 30 %)), а на користь ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" 73 грн. 49 коп. на повернення судових витрат у апеляційній інстанції ((249,90 грн. + 120 грн.) х 30 %)).

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.2 3 ч.1 ст. 309, ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Азимут" відхилити.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" задовольнити.

рішення Сумського районного суду Сумської області від 13 травня 2011 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" до Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" з ОСОБА_1 в порядку регресу 28430 грн. 98 коп. відшкодування страхових виплат і 460 грн. 71 коп. на повернення судових витрат у суді першої інстанції.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" з Приватного підприємства "Азимут" в порядку регресу 12184 грн. 70 коп. відшкодування страхових виплат і 197 грн. 45 коп. на повернення судових витрат у суді першої інстанції.

Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" з ОСОБА_1 171 грн. 46 коп., а з Приватного підприємства "Азимут" - 73 грн. 49 коп. на повернення судових витрат у суді апеляційної інстанції.

рішення набрало законної сили з моменту проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.