колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого –Капітан І.А.

Суддів: Вадзінського П.О., Колісниченка А.Г.

при секретарі –Дремлюзі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 7 квітня 2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет застави та –за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"про застосування наслідків нікчемності правочинів,

У травні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Мегабанк"(далі –Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на заставлене майно, посилаючись на те, що свої зобов’язання по повному і своєчасному погашенню заборгованості за кредитним договором від 10 липня 2007 року ОСОБА_2 не виконує, а Банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, в солідарному порядку з боржника та поручителя, якою є ОСОБА_3, за рахунок звернення стягнення на предмет застави.

У червні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом. Посилаючись на те, що дії Банку по підвищенню з 5.09.2008 року процентної ставки за договором з 13% до 14% суперечать діючому законодавству, а кредитний договір в частині такого збільшення є нікчемним, просили відновити положення кредитного договору щодо процентної ставки у розмірі 13% річних.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінили підстави зустрічного позову і вважали, що кредитний договір порушує публічний порядок, оскільки кредит було надано в іноземній валюті.

рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 7 квітня 2011 року первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та –задоволення зустрічного.

В письмових запереченнях Банк, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

При задоволенні первісного та –відмові у задоволенні зустрічного позовів суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов’язання по повному і своєчасному погашенню кредитної заборгованості ОСОБА_2 не виконує, Банк має право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості солідарно з боржника та з поручителя, у тому числі, при дотриманні передбаченої законом процедури, і шляхом звернення стягнення на предмет застави, а зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет застави з наданням Банку права продати автомобіль, зняти його з реєстраційного обліку, вилучення у ОСОБА_2 та передачі у володіння Банку автомобіля, свідоцтва про його реєстрацію та ключів від нього, стягнення з ОСОБА_2 судових витрат, а також в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

Судом встановлено, що 10 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №291в/2007, за умовами якого Банк надав кредит у розмірі 17 010 доларів США з терміном повернення 9 липня 2013 року зі сплатою 13% річних /а.с. 10-12/. Згідно з п. 3.3.4 договору Банк має право змінити процентну ставку за користування кредитом у передбачених цим договором випадках. 10 липня 2007 року, з метою забезпечення виконання кредитного договору, між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки /а.с. 26/ та –між Банком та ОСОБА_2 договір застави автомобіля /а.с. 27-28/. Внаслідок невиконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань по повному і своєчасному погашенню кредитних коштів виникла заборгованість, розмір якої станом на 19 квітня 2010 року становить 11 773,33 доларів США (в національній валюті 93 313,06 грн.), що включає в себе прострочену заборгованість за кредитом –870,98 доларів США (в національній валюті 6 903,21 грн.), частину кредиту, яка повинна бути сплачена достроково –9 426,00 доларів США (в національній валюті –74 709,60 грн.), відсотки за користування кредитом –1 476,35 доларів США (в національній валюті 11 701,25 грн.), а також –штрафи та пеня у розмірі 3 083,88 грн. /а.с. 6/. Про підвищення розміру процентної ставки з 13% на 14% Банк повідомив ОСОБА_2 /а.с. 21/. Повідомлення про порушення умов кредитного договору, дострокове його погашення та попередження про звернення стягнення на предмет застави Банк направив на адресу позичальника та поручителя і останніми отримано /а.с. 32,33/. Право Банку на видачу кредитних коштів в іноземній валюті підтверджується Ліцензією та Дозволом /а.с. 81-83/. 18 березня 2010 року Банк зареєстрував звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"/а.с. 31/.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення у вищезазначеній частині постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Проте колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в частині стягнення кредитної заборгованості та судових витрат солідарно з ОСОБА_3, яка є поручителем за кредитним договором, і ухвалення в цій частині нового рішення з відмовою у задоволенні цих позовних вимог, оскільки рішення в цій частині постановлено з порушенням норм матеріального права.

Судом встановлено, що поручитель згідно з п. 1.1 договору поруки від 10 липня 2007 року прийняв на себе повну відповідальність за виконання боржником зобов’язань.

Згідно з п. 2.4.1 договору поруки від 10 липня 2007 року Кредитор має право змінити умови кредитного договору без згоди Поручителя, якщо внаслідок цього не збільшується обсяг відповідальності Поручителя.

Оскільки у серпні місяці 2008 року кредитор повідомив боржника ОСОБА_2 про збільшення процентної ставки за кредитним договором з 13% до 14% /а.с. 21/, і таке збільшення відбулось без повідомлення (докази чого в матеріалах справи відсутні) та попереднього погодження з поручителем, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України договір поруки з 05 вересня 2008 року припинив свою дію і правовідносини сторін щодо поруки припинились.

Враховуючи положення ст. 598, ч. 1 ст. 559 ЦК України колегія суддів дійшла висновку, що збільшення процентної ставки за кредитним договором з 13% до 14% без згоди поручителя є тією обставиною, що збільшує обсяг відповідальності поручителя у порівнянні з основним зобов’язанням та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, які пред’явлені Банком до ОСОБА_3

Керуючись ст. 598, ч. 1 ст. 559 ЦК України, ст.ст. 303,307,309 ЦПК, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 7 квітня 2011 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Мегабанк"заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким Публічному акціонерному товариству "Мегабанк"у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Копія вірна: І.А.Капітан