розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестторгмет"про стягнення заборгованості по кредитному договору, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року, -

В серпні 2009 року публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк "(далі ПАТ "ПУМБ") звернулося суд з позовом до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестторгмет"про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Вимоги позивач мотивував тим, що 10 липня 2008 року між публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестторгмет" був укладений кредитний договір №1.08-45, за умовами якого позичальник отримав в банку кредит в сумі 100000 доларів США, зобов’язувався повернути кошти в повному обсязі зі сплатою відсотків в порядку та на умовах, обумовлених кредитним договором.

З метою забезпечення виконання умов зазначеного договору позики, кредитором з ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель зобов’язувався відповідати солідарно з боржником перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань за кредитним договором.

Відповідач умови договору позики не виконує належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦПК України, позика в строки та в порядку встановлених договором не повертається, просив постановити судове рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" 108447,49 доларів США заборгованості по кредиту, 35174,39 грн. пені та судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року та додатковим рішенням цього ж суду від 2 червня 2011 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 108447,49 доларів США заборгованості за кредитним договором, 35174,39 грн. пені та судові витрати в сумі 1700 грн. у вигляді судового збору, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи а також вартість проведеної судової експертизи.

В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, просив скасувати оскаржуване ним рішення та постановити нове яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог оскільки зібраними по справі доказами стверджується обставина, що договір поруки був підписаний не ним а іншою особою, тому правочин є нікчемним а визнання нікчемного правочину недійсним закон не вимагає. Цих обставин суд першої інстанції не врахував із-за чого прийшов до неправильного висновку про задоволення позову.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2., які підтримали скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом з пояснень сторін, письмових матеріалів справи (а.с.5-15 ) встановлено, що між ПАТ"ПУМБ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вестторгмет" в особі директора ОСОБА_1 10 липня 2008 року укладений договір №1.08-45 про надання кредиту за умовами якого товариство отримало 100000 доларів США під 14,9% річних з терміном остаточного погашення визначеного в договорі, а позичальник зобов’язувався проводити погашення кредиту та відсотків щомісячно згідно з графіком. Цього ж дня був укладений договір поруки, підпис в якому від імені поручителя виконаний, як стверджує відповідач посилаючись на висновки судової експертизи, іншою особою, за умовами якого поручитель зобов’язувався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором №1.08-45 від 10 липня 2008 року(а.с.72-74,100-102,105-113).

Також судом встановлено і сторони не оспорюють, що боржник на виконання умов договору позики не виконує належним чином зобов’язань по погашенню кредиту, у зв’язку з чим станом на 6 серпня 2009 року виникла заборгованість внаслідок несплати суми кредиту в розмірі 100000 доларів США, 8 447,49 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитом, що становить 108 447,49 доларів США та 35174,39 грн. пені.

Виходячи з встановлених обставин справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до вимог ст. 554 ЦК України поручитель ОСОБА_1 зобов’язаний нести солідарну відповідальність перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Посилання в апеляційній скарзі на нікчемність договору поруки із-за того, що висновками судової експертизи зроблено категоричний висновок про належність підпису поручителя іншій особі, не впливає на правильність та законність висновків суду про задоволення позову, оскільки укладений кредитний договір між банком та товариством в особі ОСОБА_1 є дійсним а похідний від нього договір поруки, укладений на забезпечення виконання зобов’язань, не визнаний недійсним відповідно ч.3 ст. 215 ЦК України та ч.1 ст. 3 ЦПК України за заявою сторони, яка заперечує його дійсність.

Інші доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням встановлених обставин справи, положень правочину та вимог закону, які не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.