розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання дій відповідача зі зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок відсотків за кредитом, -

ОСОБА_3 в червні 2010 року звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в березні 2011 року, просив визнати дії відповідача із зміни в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом неправомірними та спонукати його до належного виконання умов договору в редакції, яка діяла на час його підписання 03.02.2005 року. Також просив зобов’язати ПАТ "Укрсоцбанк" здійснити перерахунок відсотків за кредитом за період з 01.08.2008 року по грудень 2009 року.

Вимоги мотивовані тим, що згідно умов укладеного між ним та банком договору кредиту № 945\30-141 від 03.02.2005 року банк не має права в односторонньому порядку змінювати процентну ставку без згоди позичальника, але в серпні 2008 року він дізнався, що відповідач без відповідного повідомлення та укладення додаткової угоди змінив процентну ставку за вказаним договором з 12% до 13,5%. З таким діями позивач не згодний.

рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 31.05.2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, з тих підстав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що банк направив позичальнику повідомлення про підвищення процентної ставки з 12% до 13,5%, а позивач, сплачуючи кредит за новою процентною ставкою, такими діями підтвердив отримання повідомлення і погодився на підвищення процентної ставки.

З таким висновком не погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 9-12) 03.02.2005 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" (в подальшому назва змінена на ПАТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_3 укладений договір кредиту № 945\30-141, пунктом 2.6 якого передбачена можливість зміни процентної ставки за договором, для чого банк повинен повідомити позичальника про намір підвищити процентну ставку не пізніше чим за 10 днів до дати початку їх введення, а також надати додаткову угоду. В разі згоди позичальника за зміну процентної ставки, він зобов’язаний підписати додаткову угоду та повернути її до банку протягом 5 днів, в разі незгоди – протягом 5 днів повернути наявну заборгованість за договором в повному обсязі.

18.06.2008 року банк направив позивачу повідомлення про збільшення з 01.07.2008 року процентної ставки за договором з 12% до 13,5% та надіслав для підписання додаткову угоду (а.с. 45,46).

Однак належні та допустимі письмові докази отримання позивачем зазначеного листа в матеріалах справи відсутні.

Висновок суду про те, що ОСОБА_3 отримав лист банку та текст додаткової угоди, є помилковим, оскільки з повідомлення Севастопольської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 47) вбачається, що лист банку отримав не позивач ОСОБА_3, а інша особа - ОСОБА_5.

Висновок суду про те, що позивач своїми діями погодився на збільшення процентної ставки, оскільки добровільно сплачував підвищенні відсотки, також не відповідає матеріалам справи.

Заслуговують на увагу доводи позивача про те, що він сплачував відсотки за попередньою ставкою 12% та не вчиняв інших

дій щодо прийняття пропозиції. З наданих копій квитанцій (а.с. 89-94) не вбачається, який розмір процентної ставки визначав банк, тобто ці дані позивачу достовірно відомі не були. Листування позивача з банком також свідчить про те, що позивач не отримував пропозицію підвищити процентну ставку, та, не висловившись з цього приводу, обґрунтовано вважав, що банк нараховує йому 12% як передбачено договором.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач вносив в касу банку суми, більші за розміром, ніж це встановлено договором, відповідач ці суми приймав. Тому слід погодитись з доводами позивача про те, що він бажав дострокового погашення кредиту, а банк не заперечував проти цього.

З огляду на викладене не можна зробити висновок, що позивач, сплачуючи більші, ніж передбачено договором, суми, сплачував підвищену процентну ставку.

Таким чином колегія суддів вважає, що банк, підвищуючи процентну ставку за кредитним договором, порушив вимоги п. 2.6. договору щодо належного повідомлення про це позичальника, односторонньо підвищив цю ставку, що є порушенням як умов договору так і п.4 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів", тому права позивача підлягають захисту шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором від 03.02.2005 року за період з 01.08.2008 року по грудень 2009 року.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлено без врахування викладених вище обставин, а тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Враховуючи підстави звернення до суду (захист прав споживачів), відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду: витрати на ІТЗ розгляду справи 37 грн., а також при подачі апеляційної скарги: витрати на ІТЗ розгляду справи 37 грн., всього 74 грн., а також витрати в дохід держави: судовий збір в розмірі 8,50 грн. (сума, від сплати якої позивач звільнений при зверненні до суду) та 4,25 грн. (сума від якої позивач звільнений при подачі апеляційної скарги), всього 12,75 грн.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 31 травня 2011 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним підвищення Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" процентної ставки за кредитним договором № 945\30-141, укладеним між АКБ СР "Укрсоцбанк" (в подальшому назва змінена на ПАТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_3 03.02.2005 року.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором № 945\30-141, укладеним між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 03.02.2005 року, за період з 01.08.2008 року по грудень 2009 року відповідно до редакції договору, що діяла на час його укладення – 03.02.2005 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_3 у повернення понесених ним судових витрат 74 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в дохід держави судовий збір в розмірі 12,75 грн.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.