розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшин Юкрейн"про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,-

У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшин Юкрейн"про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з 18 квітня 2006 року по 25 лютого 2010 року він працював у відповідача на посаді змінного майстра дільниці обробки труб. Згідно наказу №130/ок від 25 лютого 2010 року його було звільнено з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором. Посилаючись на незаконність звільнення, на підставі ст.ст. 221, 232- 235, 237-1, 238 КЗпП України позивач просив визнати незаконними наказ №38/ок від 21 січня 2010 року та наказ №54/ок від 27 січня 2010 року про оголошення йому догани, наказ № 130/ок від 25 лютого 2010 року про його звільнення, поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, за затримку видачі трудової книжки в сумі 990,04 грн. та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Сентравіс Продакшин Юкрейн"про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального права та його незаконність і необгрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 18 квітня 2006 року був прийнятий на роботу на посаду бригадира ( т.1 а.с.4).

В подальшому наказом по підприємству №4621/ок від 02 червня 2009 року його було призначено на посаду змінного майстра дільниці обробки труб 7 прольоту виробництва №1 труб загального призначення та котельних Трубоволочильного цеху (т.1 а.с. 9).

Наказом №38/ок від 21 січня 2010 року позивачу було оголошено догану за порушення п.п. 3.1, 3.4 "Правил внутрішнього трудового розпорядку та наказу №354 "Про підвищення відповідальності за дотримання правил пожежної безпеки та нормативних актів техніки безпеки та охорони праці"від 08 серпня 2008 року (т.1 а.с.20). З приводу зазначеного позивачем надавалося пояснення (т.1 а.с.67-68).

Наказом №54/ок від 27 січня 2010 року позивачу було оголошено догану та позбавлено 100% премії за порушення посадових обов"язків, що виразилися у невиконанні змінного завдання (т.1 а.с. 21).

Наказом №130/ок від 25 лютого 2010 року позивача було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором згідно п.3 ст. 40 КЗпП України (т.1 а.с.19).

В наказі про звільнення зазначено, що 23 лютого 2010 року бригадою зміни "Б"дільниці обробки труб 7-го прольоту виробництва №1 труб загального призначення і котельних Трубоволочильного цеху (змінний майстер ОСОБА_2.) не виконано своєчасно планове завдання по об"єму та здачі труб. Змінний майстер дільниці обробки труб 7-го прольоту ОСОБА_2 не забезпечив виконання у встановлені строки планового завдання по об"єму здачі труб, що є порушенням п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.8, 2.13, 2.14 посадової інструкції змінного майстра дільниці обробки труб виробничого цеху. Змінний майстер ОСОБА_2, який здійснює керівництво дільницею в зміні, не забезпечив своєчасну підготовку виробництва, не контролював дотримання технологічних процесів обробки та здачі труб, не виявив та не усунув причини їх порушення, не виявив та не попередив простій в роботі бригади. Раніше до ОСОБА_2 застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення та йому було оголошено догани згідно наказів №38/ок від 21 січня 2010 року та №54/ок від 27 січня 2010 року (т.1 а.с.19).

Звільнення позивача було погоджено з профспілковим комітетом підприємства, про що свідчить виписка з протоколу засідання від 25 лютого 2010 року (т.1 а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу, як змінному майстру дільниці, надавалися змінні завдання на 14 січня 2010 року та 23 лютого 2010 року, з якими він був ознайомлений під підпис (т.1 а.с.12-15).

Судом першої інстанції було встановлено, що вказані змінні завдання виконані не були, що не заперечується позивачем.

Позивач в своїх поясненнях зазначав, що змінне завдання 23 лютого 2010 року не було виконано в повному обсязі у зв"язку з виявленням браку труб (т.1 а.с.134, 135).

Однак, у зв"язку з невиконанням змінного завдання з приводу виявленого браку труб, позивачем не було викликано комісію та складено акт, як того вимагає посадова інструкція змінного майстра дільниці обробки труб виробничого цеху від 19 грудня 2006 року, з якою позивач був ознайомлений під підпис (т.1 а.с.226-228).

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов"язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Установивши, що позивач не виконував змінні завдання, в порушення вимог посадової інструкції не оформляв причини їх невиконання належним чином, до нього неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, відповідачем не було допущено порушень вимог п.3 ст. 40 КЗпП України при звільненні позивача, та що відповідно до ст. 139 КЗпП України трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне та точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог і на підставі ст.ст. 231-233, 237- КЗпП України (322-08) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовив.

Стосовно невидачі в день звільнення позивачу трудової книжки, і, як зазначає в апеляційній скарзі позивач, її було видано із затримкою 01 березня 2010 року, слід зазначити, що в акті від 25 лютого 2010 року вказано, що позивач пішов, не дочекавшись належно оформленої копії наказу про звільнення та трудової книжки, причини не пояснив (т.1 а.с.94). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушень трудового законодавства з боку відповідача щодо невидачі позивачу в день його звільнення трудової книжки не встановлено, тому доводи позивача, що суд не дав належну оцінку цим обставинам є необґрунтованими.

Суд першої інстанції перевірив доводи позивача та надані по справі докази і давши їм правильну правову оцінку, постановив законне та обґрунтоване рішення. Підстави для скасування рішення суду відсутні, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.