розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» та ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 25 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» про тлумачення окремих положень договору, розірвання інвестиційного договору та стягнення коштів, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди, -

25.06.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до ТОВ «Едельвейс плес», посилаючись на те, що 12.12.2005 року вона уклала з відповідачем інвестиційний договір, предметом якого є передача їй у власність новозбудованого майна - житлової квартири, загальною площею 60,95 к.в. Відповідно до додаткової угоди від 26.03.2008 року новозбудованим майном є квартира під будівельним номером 1-2 А, секції 7/9 «парадна», розташована на першому поверсі новозбудованого житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

За п.2.4 ст.2 додаткової угоди розмір інвестицій становить 60950 дол.США. Фактично нею сплачено 51469,06 дол.США, що еквівалентно 260992,25 грн. (84,5 % від загальної суми інвестицій).

Плановим строком закінчення будівництва відповідно до умов договору є третій квартал 2009 року. Відповідач на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №734 від 24.06.2008 року в односторонньому порядку продовжив строк завершення будівництва без її згоди на 2 роки і 3 місяця, що для неї є неприйнятним.

З урахуванням вкрай низьких темпів будівництва, неспіврозмірності виконаних робіт здійсненим інвестиціям, вона вважає, що ТОВ «Едельвейс плес» неналежно виконує умови інвестиційного договору, що завдає їй збитки та моральну шкоду.

Не погоджуючись з продовженням строку будівництва житлового будинку, ОСОБА_1 просила:

- витлумачити окремі положення договору,

- розірвати інвестиційній договір та стягнути сплачені інвестиційні внески в розмірі 392029,54 грн., що еквівалентно 51469,06 дол.США,

- стягнути 3% відсотки річних за користування грошима в розмірі 10060,12 гри.;

- стягнути збитки, повязані з оплатою банківських послуг за переказ коштів в розмірі 320,52 грн. та судові витрати.

Крім того, позивач вважала, що порушенням відповідачем умов договору завдало її моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн., яку просить стягнути на її користь (т.1 а.с.5-22).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність обставин одностороннього продовження строку будівництва житлового комплексу з боку ТОВ «Едельвейс плес». Вважав, що при розгляді виникненого між сторонами спору, слід врахувати положення вимог ч.4 ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 року. На підставі викладеного просив у позові відмовити в повному обсязі.

рішенням Малиновського районного суду м.Одеса від 25 жовтня 2010 року розірвано інвестиційний договір «168/7/9/1-2А про передачу майнових прав на житлову квартиру, укладений 12.12.2005 року між ТОВ «Едельвейс плес» та ОСОБА_1, та додаткову угоду №1 від 26.03.2008 року до нього, укладену між тими ж сторонами, в звязку з істотними порушеннями ТОВ «Едельвейс плес» умов договору та угоди.

Стягнуто з ТОВ «Едельвейс плес» на користь ОСОБА_1 сплачені інвестиційні внески в розмірі 407593,77 грн., що еквівалентно 51469,06 дол.США, збитки, повязані з оплатою банківських послуг за переказ коштів у розмірі 251,55 грн., судові витрати в розмірі 1972,00 грн., а всього 409817,32 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині відмови у тлумаченні змісту правочину, стягнення моральної шкоди, 3% річних за користування грошима, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт ТОВ «Едельвейс плес» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким повністю відмовити у позові, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, доводи апеляційних скарг, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, апеляційну скаргу ТОВ «Едельвейс плес» задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

рішення суду в частині задоволення позову про розірвання інвестиційного договору та додаткової угоди до нього і стягнення на користь ОСОБА_1 сплачених інвестиційних внесків, збитків та судових витрат, вказаній нормі права не відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Едельвейс плес» не виконало своїх зобовязань за інвестиційним договором та додатковою угодою до нього щодо строків закінчення будівництва і продовжило ці терміни в односторонньому порядку більш ніж на два роки, що є істотним порушенням, а тому відповідно до ст. 651 ЦК України договір інвестування у житлове будівництво підлягає розірванню.

Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (800-17) на спірні правовідносини не поширюється.

Проте з такими висновками суду колегія погодитись не може.

Встановлено, що 12.12.2005 року між ТОВ «Едельвейс плес» та ОСОБА_1 укладений інвестиційний договір № 168/7/9/1-2А про передачу майнових прав на житлову квартиру. Предметом договору є передача позивачу у власність новозбудованого майна житлової квартири загальною площею 60,95 кв.м. (т.1 а.с.23-26).

Відповідно до додаткової угоди від 26.03.2008 року новозбудованим майном є квартира під будівельним номером 1-2А, секції 7/9 парадна, розташована на першому поверсі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

Плановий термін закінчення будівництва встановлено 3-ій квартал 2009 року.

Пунктом 2.3. додаткової угоди передбачено, право інвестора на повернення внесених коштів у повному обсязі без застосування санкцій в місячний термін із дати письмового або особистого звернення до Підприємства, якщо здача будинку незалежно від причин обумовлених Договором буде затримано більш ніж до 1-го кварталу 2010 року.

За п.2.4. додаткової угоди розмір інвестицій становить 60950,00 дол.США (т.1 а.с.27-28).

Фактично позивачкою сплачено 260992,25 грн., що еквівалентно 51469,06 дол.США (84,05% від загальною суми інвестицій).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №200 від 15 березня 2007 року «Про надання дозволу ТОВ «Едельвейс плес» на подальше проектування та будівництво багатосекційного 10-16 поверхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями торгово-побутового призначення та підземним паркінгом №11 по вул.Ген.Цветаєва в м.Одесі», ТОВ «Едельвейс плес», як забудовник, 24.04.2007 року отримало дозвіл на виконання будівельних робіт (т.1 а.с.162-163).

24.06.2008 року рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №734 внесені зміни до вищевказаного рішення від 15.03.2007 року до підпунктів 2.3., 2.6.та п.2 в частині термінів погодження й затвердження проектної документації до 31.03.2009 року та початку і завершення будівництва: «початок 31.03.2009 року; завершення 31.12.2011 року» (т.1 а.с.171-172).

Після внесення вказаних змін ТОВ «Едельвейс плес» 13.10.2008 року отримало дозвіл на виконання будівельних робіт (т.3 а.с.125).

Згідно графіку будівництво багатосекційного 10-16-поверхового житлового будинку з будованими приміщеннями торгово-побутового призначення та підземним паркінгом проводиться за двома чергами. Строк проведення будівництва першої черги передбачений до 1 кварталу 2010 року включно, другої черги до 3 квартиру 2011 року включно.

Квартиру, яку інвестувала позивачка, входить до складу секцій, які відносяться до 1 черги будівництва.

За положеннями ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом 25.06.2009 року, тобто до настання права вимоги, оскільки згідно умов договору закінчення будівництва встановлено 3-ій квартал 2009 року (т.1 а.с.5), а за п.2.3. додаткової угоди право інвестора на повернення внесених коштів виникало за умови затримання здачі будинку більш ніж до 1 кварталу 2010 року.

Крім того, на час звернення позивачки до суду набрав чинності Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008 року (800-17) з наступними змінами, згідно яких дія абзацу 2 ч.4 ст.3 Закону продовжена на 12 місяців, тобто до 01.01.2013 року.

Ч.4 ст.3 вказаного Закону встановлено заборону розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкту (частини обєкту) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100% вартості обєкту (частини обєкту) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснено за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості обєкту (частини обєкту) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини обєкту) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами та стягнення коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію обєкту будівництва більш ніж на 18-ть місяців.

При викладених обставинах, колегія вважає, що суд дійшов передчасного висновку про розірвання інвестиційного договору від 12.12.2005 року про передачу майнових прав на квартиру та додаткової угоди до нього від 26.03.2008 року на підставі того, що з боку відповідача істотно порушені умови договору відносно строків закінчення будівництва, які були продовжені більш ніж на 2 роки в односторонньому порядку, в звязку з чим, Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (435-15) на виникнені між сторонами правовідносини не розповсюджується.

Доводи позивачки та її представника про те, що строк закінчення будівництва, перенесений в односторонньому порядку без згоди ОСОБА_1, та укладення між сторонами по справі додаткових угод, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №734 від 24.06.2008 року, не може служити підставою для задоволення позову по вищевикладеним мотивам. Крім того, вказане рішення ніким не оскаржувалося і є чинним на час розгляду справи.

Колегія також бере до уваги, що в апеляційну інстанцію представником відповідача надана довідка, з якої вбачається, що будівництво відновилося, і станом на 01.06.2011 року відсоток готовності першої черги становить 70%.

Відповідно до технічно-будівельної документації передбачено прийом-здача багатосекційного 10-16 поверхового житлового будинку кількома чергами. ОСОБА_1 отримує житлову квартиру в житловому будинку, прийом-здача якого входить в першу чергу 31.12.2011 року.

Твердження представника ОСОБА_1 про те, що на виникнені правовідносини між сторонами, в першу чергу, потрібно застосовувати спеціальний Закон України «Про інвестиційну діяльність» (1560-12) , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (800-17) також є спеціальним законом, який спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.

Оскільки колегія відмовляє в вимогах про розірвання інвестиційного договору, то не підлягають і задоволенню вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Едельвейс плес» на користь позивачки сплачених інвестиційних внесків у розмірі 407593,77 грн.

Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків у вигляді витрат, повязаних з оплатою банківських послуг за переказ коштів в розмірі 251,55 грн., так як відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України відшкодування збитків можливо лише при розірванні договору, у зв'язку з його істотним порушенням однією із сторін.

Оскільки рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 не відповідає обставинам справи і постановлено з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові з підстав, передбачених п.п.3,4 ст. 309 ЦПК України.

Колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові про тлумачення окремих положень інвестиційного договору та додаткової угоди до нього, стягнення 3% річних за користування грошима і відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи в позові щодо тлумачення окремих положень договору та додаткової угоди до нього, суд обґрунтовано виходив з того, що ці вимоги суперечать ст. 213 ЦК України, згідно з якою тлумачення змісту правочину може мати місця, якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину.

За змістом інвестиційного договору та додаткової угоди до нього вбачається справжня воля сторін на укладення договору і що зміст положень договору є зрозумілим.

Відмовляючи в частині вимог про стягнення 3% річних за користування грошима, суд правильно виходив з вимог ст. 625 ЦК України, якою передбачено така відповідальність тільки у разі прострочення боржником грошового зобовязання.

Колегія погоджується з висновками суду про те, що між сторонами виник спір стосовно інвестиційного договору, зокрема, строків передачі новозбудованого майна, і обовязки у відповідача щодо повернення грошових коштів позивачу виникають з часу розірвання інвестиційного договору.

Крім того, колегія прийшла до висновку, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (800-17) , тому такі вимоги суперечать ч.4 ст.3 вказаного Закону. Відповідно до вказаної норми права стягнення коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, на строк дії цієї статті не здійснюється.

Оскільки характер виникнених правовідносин між сторонами не передбачає відшкодування моральної шкоди, і відшкодування моральної шкоди не передбачено ні умовами договору, ні Законом України «Про інвестиційну діяльність» (1560-12) (ст.20), суд правильно відмовив в задоволенні цієї частини вимог на підставі ст. 611 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, що стосується частини рішення про відмову в позові не спростовують висновки суду першої інстанції.

рішення в цій частині відповідає обставинам справи та вимогам вищевказаних норм матеріального права.

Відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючі справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, змінює і розподіл судових витрат.

Оскільки ОСОБА_1 відмовлено в позові в повному обсязі, не підлягають задоволенню її вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.

З урахуванням викладеного і керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» задовольнити частково.

рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 25 жовтня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» про розірвання інвестиційного договору та стягнення коштів в розмірі 407593,77 грн., збитків, повязаних з оплатою банківських послуг за переказ коштів в розмірі 251,55 грн., судових витрат в розмірі 1972 грн., а всього - 409817,32 грн. скасувати, і в цій частині позову відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.