розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ "Фаворит-АВТО" про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, визнання наказів недійсними, зобов"язання повернення сертифікату за апеляційною скаргою ТзОВ "Фаворит-АВТО" на рішення Івано-Франківського міського суду від 13 квітня 2011 року, -

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 квітня 2011 року задоволено частково позов ОСОБА_2

Визнано незаконним наказ № 5 –к від 16.04.2008 року про звільнення з роботи ОСОБА_2 з посади інженера-експерта та брокера-реєстратора ТзОВ "Фаворит-АВТО" за п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Стягнуто з ТзОВ "Фаворит-АВТО" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2008 року по 30.06.2009 року в сумі 10875 грн., 3000 грн. моральної шкоди, 500 грн. витрат за оплату послуг адвоката.

Зобов"язано ТзОВ "Фаворит-АВТО" повернути ОСОБА_2 сертифікат № 16-Б від 30.11.2000 року та Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2226 від 27.08.2002 року, видані на її прізвище Фондом державного майна України та міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту.

В задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними та незаконними наказів № 26 від 01.12.2000 року про закріплення за нею, продавцем-касиром, виконання обов"язків інженера-експерта з повною матеріальною відповідальністю та №6 від 01.06.2006 року про призначення її на посаду інженера-експерта та брокера-реєстратора з повною матеріальною відповідальністю та закріпленням робочих обов"язків відповідно до законодавства України по роботі з готівковими грошима та виконання правил оформлення фінансових документів при наданні послуг – відмовлено.

Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про поновлення її на роботі у ТзОВ "Фаворит-АВТО" на посаді продавця-касира за відсутністю такої посади.

Стягнуто з ТзОВ "Фаворит-АВТО" 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 117 грн. 25 коп. держмита в дохід держави.

Справа № 22-ц-900/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Шалаута Г.І.

Категорія 52 Доповідач Пнівчук О.В.

На дане рішення ТзОВ "Фаворит-АВТО" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказав, що в рішенні суду невірно зазначено, що 30.11.2000 року на прізвище ОСОБА_2 Фондом державного майна України та Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту було видано відповідний сертифікат та свідоцтво про реєстрацію у Держаному реєстрі оцінювачів та з цього часу вона виконувала роботу експерта-оцінювача, реєстратора, однак це не відповідає дійсності, так як Сертифікат позивачка особисто отримала на руки 30.11.2000 року в м. Києві куди була командирована на навчання по цільовому направленню і оплатою за рахунок ТзОВ "Фаворит-АВТО", а свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів від 27.08.2002 року на прізвище ОСОБА_4 отримував директор підприємства ОСОБА_5 28.08.2002 року за її персональним дорученням.

Судом не з"ясовано, що домовленість між підприємством в особі директора ОСОБА_5 та працівником ОСОБА_4 про використання сертифікату виключно від імені та на користь ТзОВ "Фаворит АВТО" була зафіксована на зворотній стороні сертифікату.

Судом не взято до уваги, що жодних змін в договорі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_2 від 30.12.1998 року у зв"язку з закріпленням за нею наказом № 26 від 01.12.2000 року додаткових робочих обов"язків інженера-експерта не встановлювалось, дія договору згідно п.5 розповсюджувалась на весь час роботи на підприємстві, так як ввірені їй матеріальні цінності, необхідні документи та робочий інвентар були одні і ті самі, персональна печатка, штамп, бланки, журнали та справи суворої звітності з угодами купівлі-продажу, актами оцінок транспортних засобів та грошові кошти.

Безпідставним на думку апелянта є посилання суду на те, що в наказі № 5-к від 16.04.2008 року про звільнення позивачки з роботи не зазначено причин звільнення, а вказано тільки підставу звільнення - протокол зборів засновників товариства від 05.04.2008 року, оскільки невід"ємним додатком до наказу є сам протокол зборів засновників товариства від 05.04.2008 року.

Директором товариства неодноразово пропонувалось ОСОБА_2 письмово надати пояснення фактам відсутності у неї документів суворої звітності та фінансових документів за їх використання, а також фактам привласнення нею коштів підприємства, однак остання відмовлялась від будь-яких пояснень.

Незаконним є рішення суду про стягнення з відповідача в користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так як уже з 05.04.2008 року вона, як приватна особа оформляла біржові угоди Західно-промислової товарної біржі.

Апелянт вважає, що позивачка була звільнена з роботи на законних підставах, а тому їй не могло бути заподіяно у зв"язку із цим моральну шкоду.

Згідно поданих письмових доказів встановлено, що ОСОБА_2 без участі клієнтів та їх підписів на квитанціях та рахунках про оплату послуг, здавала грошові кошти в банк по занижених тарифах, що було однією із причин для втрати до неї довір"я.

Судом належним чином не досліджувались письмові докази – акти, в яких зафіксовані грубі порушення правил обслуговування ОСОБА_2 грошових коштів.

Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечили доводи апеляційної скарги, представник апелянта ТзОВ "Фаворит-АВТО" в судове засідання не з"явився повторно.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що звільнення позивача з роботи проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу №5-к від 16.04.2008 року звільнена з роботи з посади інженера-експерта та брокера-реєстратора ТзОВ "Фаворит-АВТО" за п.2 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстав втрати довір'я, відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.1992 (v0009700-92) , № 9""Про практику розгляду судами трудових спорів"2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Визнаючи недійсним наказ про звільнення ОСОБА_2 з роботи, суд першої інстанції правильно зазначив, що інженер-експерт та брокер-реєстратор в силу виконання своїх посадових обов"язків не є тими особами, що безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, а тому не можуть бути звільнені за п.2 ст. 41 КЗпП України.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 без участі клієнтів та їх підписів на квитанціях та рахунках про оплату послуг, здавала грошові кошти в банк по занижених тарифах не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підтверджені належними доказами.

Крім того, зазначені доводи апелянта спростовують його ж посилання на те, що оплата послуг проводилась через банківські установи, а не через інженера-експерта чи брокера-реєстратора, в обов"язки яких не входить безпосереднє обслуговування грошових цінностей.

Судом першої інстанції встановлено, що з 2004 року ОСОБА_2 працюючи в ТзОВ "Фаворит- АВТО" не отримувала готівкові кошти, кошти вносились клієнтами на рахунок підприємця ОСОБА_6, договори та біржові угоди позивач підписувала як реєстратор.

Не знайшли свого підтвердження також доводи апелянта про те, що суд неправомірно зобов"язав його повернути ОСОБА_2 сертифікат № 16-Б від 30.11.2000 року та Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2226 від 27.08.2002 року, видані на її прізвище Фондом державного майна України та міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту.

Як вбачається із копії Сертифікату № 16-б, виданого 30.11.2000 року на ім"я ОСОБА_2, яка успішно склала сертифікаційний іспит за програмою підготовки експертів оцінювачів … на його звороті головою правління ТзОВ "Фаворит АВТО" ОСОБА_5 зазначено, що даний сертифікат є інтелектуальною власністю ТзОВ "Фаворит АВТО", всі дії вчинені при його використанні проводяться тільки від імені товариства та в його користь (а.с. 175), разом з тим, колегія суддів вважає, що зазначений запис на звороті сертифіката не може служити доказом того, що сторонами було досягнуто згоди про його використання тільки від імені товариства, оскільки відсутній підпис ОСОБА_2, на чиє ім"я він виданий. Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 27.08.2002 року № 2226 на ім"я ОСОБА_2 отримано 28.02.2002 року особисто ОСОБА_5 (а.с. 137-138 т.1) будь-які дані про отримання його позивачкою – відсутні.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що вказані сертифікат та свідоцтво знаходяться в ТзОВ "Фаворит АВТО", а тому суд першої інстанції обґрунтовано зобов"язав відповідача повернути їх ОСОБА_2

Оскільки, незаконним звільненням з роботи позивачці заподіяно моральних страждань, то суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача моральну шкоду в сумі 3000 грн., оскільки такий розмір відповідає характеру та обсягу заподіяних моральних страждань внаслідок порушення її трудових прав.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ТзОВ "Фаворит-АВТО" відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 13 квітня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.