22ц-7009/11

Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф.Ф.

Доповідач - Перцова В.А.

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :

Головуючого судді : Перцової В.А.

Суддів: Калиновського А.Б., Лисичної Н.М.

При секретарі: Керімовій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, треті особи –ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави, -

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 і просило звернути стягнення на нерухоме майно, що є власністю ОСОБА_2 для задоволення вимог АТ "УрСибБанк" (далі –Банк) у сукупному розмірі 8 529 951,55 грн. за договорами про надання споживчого кредиту № 11314927000 від 14 березня 2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_2, № 11314523000 від 14 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_4, № 11314621000 від 14 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_3, а саме на: нежиле приміщення АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Банком було укладено вищезазначені кредитні договори, відповідно на 325 000 доларів США, 350 000 доларів США та 275 000 доларів США.

Позичальники порушили умови договорів щодо повернення кредитних сум та сплати відсотків, у зв'язку з чим їм була нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. Однак, необхідні суми ними сплачені не були.

В забезпечення виконання всіх трьох кредитних договорів 14 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки на нерухоме майно і, оскільки, заборгованість по кредитним договорам погашена не була, повинно бути звернено стягнення на це майно.

рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 квітня 2011 року, звернуто стягнення на предмет застави, а саме: нежиле приміщення АДРЕСА_1, яке належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 27 березня 2001 року, в рахунок повернення заборгованості за кредитними договорами № 11314927000, № 11314523000, № 11314621000 від 14 березня 2008 року в розмірі 8 529 951,55 грн. шляхом продажу предмета застави через публічні торги; вирішено питання щодо судових витрат.

ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що суд порушив вимоги норм процесуального права, не врахував вимоги норм матеріального права, всі обставини справи і надані докази.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою та третіми особами не були виконані зобов'язання за кредитними договорами, в забезпечення яких відповідачкою було надано в іпотеку належне їй нежиле приміщення, на яке і необхідно звернути стягнення.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, так як вони не відповідають вимогам норм матеріального права та обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи 14 березня 2008 року ПАТ "УкрСиббанк" було укладено кредитні договори, а саме: № 11314927000 з ОСОБА_2 на 350 000 доларів США (а. с. 10-18), № 11314523000 з ОСОБА_4 на суму 350 000 доларів США (а. с. 20-27) та № 11314621000 з ОСОБА_3 на 300 000 доларів США (а. с. 29-38).

В той же день ПАТ "УкрСиббанк" уклав з ОСОБА_2 договір іпотеки, згідно умов якого відповідачка передала в іпотеку в забезпечення виконання всіх трьох кредитних договорі належне їй нежиле приміщення АДРЕСА_1 (а. с. 40-41).

21 грудня 2009 року позивачем кожному із позичальників було направлено досудову вимогу про дострокове виконання всіх його боргових зобов'язань (а. с. 56, 58, 60).

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (далі –Закон), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (898-15) .

Банк, на порушення вказаних вимог Закону (898-15) , не направив ОСОБА_2, як іпотекодавцю за договором іпотеки в забезпечення виконання кредитних договорів, укладених з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, письмову вимогу щодо порушення вказаними позичальниками зобов'язань за їхніми кредитними договорами з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання ними цих зобов'язань.

За таких обставин позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають задоволенню.

Посилання позивача на те, що невиконання вищевказаних вимог закону не є перешкодою для реалізації його права на звернення до суду, бути прийнято до уваги, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону, недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, що і зроблено позивачем, який звернувся з відповідними позовами до кожного із позичальників окремо.

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Банку.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 4 квітня 2011 року скасувати.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, треті особи –ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави відмовити.

рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.