Справа № 22-1039/2011 р. 

Головуючий в 1-ій інст.: Власик Н.М.

Суддя-доповідач : Шеремет А.М.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючої- судді Шеремет А.М.

суддів: Гордійчук С.О., Хилевича С.В.

при секретарі –Сеньків Т.Б.

з участю ОСОБА_3, представника відповідача –Бойка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" на заочне рішення Сарненського районного суду від 27 січня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" (далі ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр") про видачу трудової книжки та стягнення належних сум при звільненні, -

рішенням Сарненського районного суду від 27 січня 2011 року зобов’язано ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" видати ОСОБА_3 трудову книжку. Стягнуто з ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" на користь ОСОБА_3 6944 грн. 04 коп. невиплаченої індексації заробітної плати, 1898 грн. 57 коп. компенсації заробітної плати внаслідок порушення терміну її виплати, 8135 грн. 10 коп. боргу за навчання, 33013 грн. 01 коп. середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки, всього 48073 коп. 17 коп. Стягнуто з ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" судові витрати по справі.

Не погодившись з рішенням суду ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" подали апеляційну скаргу, покликаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказують, що розглядаючи даний спір, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 подав позовну заяву з пропуском строку передбаченого ст. 233 КЗпП України для звернення до суду за захистом своїх прав.

Доводять, що судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_3 отримав повний розрахунок, що підтверджується видатковим касовим ордером №65 від 12 лютого 2009 року. З часу звільнення та отримання повного розрахунку ОСОБА_3 на товаристві не з’являвся, вимог про направлення трудової книжки поштовим відправленням не заявляв. Перешкод в отриманні трудової книжки жодна особа не чинила та не чинить.

Крім того, зазначають, що суд першої інстанції безпідставно стягнув кошти на навчання позивача, оскільки жодного доказу ні понесених витрат, законності їх здійснення ОСОБА_3 не надав.

За наведених підстав просить рішення Сарненського районного суду від 27 січня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його позову.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З наказу ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" № 8-к від 02 лютого 2009 року, вбачається що ОСОБА_3 звільнено з посади юрисконсульта ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" за вчинення з прогулу без поважних причин.

Судом встановлено, що трудова книжка позивачу з дня звільнення, тобто з 02 лютого 2009 року та по теперішній час не видавалась.

Згідно ч. 1,2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 20 лютого 2009 року звернувся в суду з позовом до відповідача, в якому просив скасувати незаконний наказ № 8-к від 02 лютого 2009 року та поновити на роботі юрисконсульта ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" та про стягнення втраченого середнього заробітку за період з 04 грудня 2008 року по 02 лютого 2009 року.

З ухвали суду Сарненського районного суду від 25 травня 2010 року вбачається, що позови ОСОБА_3 про скасування незаконного наказу № 8-к від 02 лютого 2009 року, поновлення на роботі юрисконсульта ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" та стягнення з відповідача за період з 04 грудня 2008 року по 02 лютого 2009 року втраченого середнього заробітку із вимогами ОСОБА_3 про стягнення з ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" заборгованості із виплати заробітної плати в сумі 15021 грн. 03 коп. та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв’язку із затримкою видачі трудової книжки починаючи з 02 лютого 2009 року роз’єднано у самостійні провадження.

Відповідно до п. 3.12 Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженого наказом № 68 ДСА України від 27 квітня 2006 року (z0860-06) у разі роз’єднання позовів у цивільній справі в окремі провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду.

Тобто, ухвала разом з позовною заявою та копіями матеріалів справи подається до канцелярії де справі присвоюється новий номер.

Однак, з позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що він не звертався з позовними вимогами про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок затримки видачі трудової книжки до 01 червня 2010 року. В матеріалах справи така позовна заява відсутня.

З позовом про зобов’язання відповідача видати йому трудову книжку, ОСОБА_3 звернувся 01 червня 2010 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Сарненського районного суду Рівненської області.

Інших доказів, які б свідчили про звернення ОСОБА_3 з позовною заявою з вищезазначеними вимогами в строки передбачені законом позивачем не надані.

Отже, позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з позовом про видачу трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок затримки видачі трудової книжки.

Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки, однак позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів враховує те, що строк звернення до суду позивачем пропущено, однак порушене право ОСОБА_3, щодо видачі трудової книжки підлягає відновленню.

Крім того, з матеріалів справи, а саме з повідомлення від 02 лютого 2009 року та опису листа від 03 лютого 2009 року, вбачається, що ОСОБА_3 було надіслане повідомлення про необхідність отримання ним трудової книжки. Дане повідомлення надсилалось позивачу разом з наказом №8-к від 02 лютого 2009 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позов в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок затримки трудової книжки до задоволення не підлягає.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 8 135 грн. 10 коп. сплати за навчання ОСОБА_3, згідно договору, то дана вимога до задоволення не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, щодо понесених витрат позивачем, законності їх здійснення, крім того даний спір відноситься до договірних відносин.

Згідно листа Головного державного інспектора праці ТДІП у Рівненській області Тріщук В.П. від 30 квітня 2009 року встановлено, що в ході перевірки порушень вимог законодавства про працю та оплату праці не була проведена індексація заробітної плати ОСОБА_3

Як вбачається з видаткового касового ордера № 65 від 12 лютого 2009 року ОСОБА_3 було виплачено 2281 грн. 38 коп. розрахункових, що відповідно до наказу № 8-к від 02. 02. 2009 року складаються, в тому числі, і з компенсації за невикористані щорічні відпустки за 2007-2009 роки .

Статтею 116 КЗпП України, передбачено проведення повного розрахунку з вивільненим працівником в останній день роботи, який має включати повний розрахунок по заробітній платі, компенсацію за невикористані дні відпуски, індексацію заробітної плати, якщо вона не нараховувалась вчасно і не була виплачена.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо підставності вимоги позивача в частині стягнення на його користь 6944 грн. 04 коп. невиплаченої йому індексації заробітної плати, починаючи з 01.12.2004 року по січень 2009 року, нарахування якої передбачено Постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (1078-2003-п) та 1898 грн. 75 коп. невиплаченої компенсації заробітної плати внаслідок порушення терміну її виплати.

Посилання апелянта на те, що розмір індексації заробітної плати судом не перевірявся є безпідставними, скільки відповідачем не надано суду доказів для його спростування.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з ТзОВ "Селищанський гранітний кар’єр" на користь ОСОБА_3 8 135 грн. 10 коп. боргу за навчання, 33013 грн. 01 коп. середньомісячного заробітку за час затримки видачі трудової книжки із прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 11, 303, 304, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" задовольнити частково.

рішення Сарненського районного суду від 27 січня 2011 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар’єр" на користь ОСОБА_3 8 135 грн. 10 коп. боргу за навчання, 33013 грн. 01 коп. середньомісячного заробітку за час затримки видачі трудової книжки, всього 48 073 грн. 17 коп. скасувати.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.