ОСОБА_6, ОСОБА_7, Ватутінської міської ради на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Ватутінської міської ради, третя особа: ОСОБА_7, про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, –

В листопаді 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування своїх вимог вказуючи, що 31 жовтня 2008 року ОСОБА_7, будучи заступником голови Ватутінської міської ради та виконуючи службові обов"язки, в ефірі Ватутінського міського радіомовлення озвучив недостовірну інформацію, зокрема:

- навів як приклад, що директор ТРК "Звенигора" ОСОБА_6 та директор центру БІТИ ОСОБА_8 є власниками 5 квартир, однак мають заборгованість по оплаті за комунальні послуги, зокрема за тепло, станом на 20 жовтня 2008 року, в сумі 7000 гривень.

Вважає, що озвучена ОСОБА_7 в ефірі Ватутінського міського радіомовлення інформація є недостовірною, принижує його людську гідність, викликає постійні стреси, хвилювання і душевні страждання.

Просив суд визнати недостовірною інформацію про те, що директор ТРК "Звенигора" ОСОБА_6 та директор центру БІТИ ОСОБА_8 є власниками 5 квартир та мають заборгованість по оплаті за комунальні послуги, зокрема за тепло, станом на 20 жовтня 2008 року в сумі 7000 гривень.

Зобов"язати відповідача, тобто Ватутінську міську раду, поширити в ефірі місцевого радіомовлення, в програмі міські новини, спростування що вищезазначена інформація не відповідає дійсності.

Стягнути з Ватутінської міської ради на його користь на відшкодування моральної шкоди 15000 гривень.

рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року позов задоволено частково.

Визнано інформацію про те, що директор ТРК "Звенигора" ОСОБА_6 та директор центру БІТИ ОСОБА_8 є власниками 5 квартир однак мають заборгованість по оплаті за комунальні послуги, зокрема за тепло, станом на 20 жовтня 2008 року в сумі 7000 гривень такою, що не відповідає дійсності.

Зобов"язано Ватутінську міську раду поширити в ефірі місцевого радіомовлення в програмі міські новини спростування, що інформація не відповідає дійсності.

Стягнуто з Ватутінської міської ради на його користь на відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.

Вирішено питання по судових витратах.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6, ОСОБА_7 і Ватутінська міська рада подали апеляційні скарги.

Зокрема, ОСОБА_6 зазначає, що при ухваленні рішення судом не було враховано зміни та доповнення до позову ( т.2 а.с. 84-85, 100-101).

Просив рішення суду скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_7 і Ватутінська міська рада в апеляційних скаргах зазначають, що суд неповно з"ясував обставини по справі і висновки суду не відповідають матеріалам справи, та суд неправильно застосував норми матеріального права.

ОСОБА_7 просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, котрим відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ватутінська міська рада просила суд скасувати рішення суду в частині покладення на раду обов"язку по спростуванню інформації та відшкодуванню моральної шкоди.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з"явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про те, що апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 і Ватутінської міської ради підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується не на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності та неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Так, згідно ст. 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

З обмеженнями, зазначеними у ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, свобода гарантується не лише для позитивно сприйнятих і необразливих висловлювань, але й для таких, що ображають, обурюють, викликають неспокій, шокують і хвилюють державу або будь-яку частину її населення, цього потребують плюралізм, толерантність і відкритість демократичного суспільства.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України (254к/96-ВР) та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (v_001700-09) у разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

Таким чином відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім"ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації. Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім "і недостовірної інформації, має право на відповідь, а також; на спростування цієї інформації. Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог і покладаючи обов"язок на Ватутінську міську раду по спростуванню недостовірної інформації та відшкодуванню моральної шкоди районний суд виходив з того, що в ефірі Ватутінського міського радіомовлення 31 жовтня 2008 року прозвучав виступ заступника міського голови м. Ватутіне ОСОБА_7, однак, на думку колегії суддів, районний суд прийшов до передчасного висновку з цього питання.

Як вбачається з інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати, вона була озвучена в ефірі Ватутінського міського радіомовлення 31 жовтня 2008 року, третьою особою у справі, ОСОБА_7 при підготовці міста до опалювального сезону і як пояснював останній, інформація готувалась станом на 20 жовтня 2008 року на підставі довідок Ватутінського КП теплових мереж.

З тексту виступу ОСОБА_7 вбачається, що він, як депутат Черкаської обласної ради, озвучив в ефірі Ватутінського міського радіомовлення інформацію, котру позивач вважає недостовірною і вимагає її спростування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що 31 жовтня 2008 року в ефірі Ватутінського міського радіомовлення прозвучав виступ депутата Черкаської обласної ради ОСОБА_7 і Ватутінська міська рада не є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України та роз"яснень, що викладені в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. N 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

При таких обставинах рішення суду першої інстанції як ухвалене при неповно з"ясованих обставинах, що мають значення для справи і невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 і Ватутінської міської ради задовольнити частково.

рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог до Ватутінської міської ради, третя особа: ОСОБА_7, про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.