Головуючий в І інстанції Стамбула Н.В.

Категорія 41 Доповідач Колісниченко А.Г.

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :

головуючого Колісниченка А.Г.,

суддів Капітан І.А.,

Вадзінського П.О.,

при секретарі Дремлюзі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою управління комунальної власності Херсонської міської ради на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 12 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, управління комунальної власності Херсонської міської ради про визнання приватизації квартири частково недійсною,-

До суду, із зазначеним позовом звернулися позивачі, посилаючись на те, що 30.04.2008 року Фонд комунального майна м. Херсона ( на теперішній час управління комунальної власності Херсонської міської ради) видав свідоцтво про право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_3 ОСОБА_4, не повідомивши позивачів про приватизацію. Згодом, ОСОБА_5 зареєстрував назване свідоцтво у Херсонському ДБТІ. Однак, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 1992 року перебувають на обліку щодо поліпшення житлових умов у військовій частині А 1604. На початку листопада 2008 року позивачі, з метою поновлення документів квартирної справи, звернулись до ХДБТІ за довідкою про відсутність зареєстрованого житла, з якої дізналися про наявність зареєстрованого за ними права власності на нерухоме майно, а саме по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за кожним. Розпорядження про приватизацію вказаної квартири вважають недійсним у зв’язку з тим, що вони не бажали бути учасниками приватизації тому, що мають власну сім’ю і хочуть мати власне ізольоване житло. У зв’язку з цим вони і перебувають у черзі на отримання житла. Позивачі вважають, що оскільки процес приватизації було проведено без їх відома, то він не відповідає їх дійсній волі. Просять визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1, здійснену на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсною, зобов’язавши управління комунальної власності Херсонської міської Ради внести відповідні зміни до документів про приватизацію квартири.

рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 12 квітня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано приватизацію квартири АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсною. Управління комунальної власності Херсонської міської Ради зобов’язано внести відповідні зміни до документів про приватизацію квартири.

У поданій апеляції управління комунальної власності Херсонської міської ради, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, просить ухвалити нове, яким відмовити позивачам у задоволенні позову в повному обсязі.

Письмових заперечень, на скаргу до апеляційного суду не надходило.

У судовому засіданні, представник управління комунальної власності Херсонської міської ради наполягав на задоволенні апеляції, посилаючись на те, що судом неналежно оцінено наявні у справі докази, які свідчать про дійсне волевиявлення позивачів щодо приватизації квартири. Окрім того, визнавши приватизацію квартири недійсною, суд не вирішив долю розпорядження органу приватизацію про передачу у власність квартири, а також свідоцтва про право власності на неї, які ніким не оскаржені і не скасовані.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до суду не з'явилися, надіславши до суду заяви з клопотанням про відкладення слухання справи, належних доказів про поважність причин неявки не надали, тому колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України.

ОСОБА_4 до суду не з'явився, з невідомих причин, повідомлявся апеляційним судом про розгляд справи належним чином, тому колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, що з'явились до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у визначених процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд виходив з того, що оскільки процес приватизації квартири здійснено без відома позивачів, то він не відповідає їх волі і це є підставою для визнання приватизації квартири недійсною згідно ч.ч.1,3,5,6 ст. 203 та ст. 229 ЦК України. Однак, з таким висновком колегія суддів погодить не може через те, що суд дійшов до нього з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд вважав встановленими обставини справи, які не є доведеними. Тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового на підставі п.п.2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"в редакцій, чинній на час видачі розпорядження про приватизацію квартири позивачів, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Як вбачається з матеріалів справи, на час приватизації квартири АДРЕСА_1 у ній були зареєстрованими наймач ОСОБА_5 та члени його сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.26). 09.04.2008 року ОСОБА_5 подав до органу приватизації Фонду комунального майна м. Херсона заяву про передачу у власність йому та членам його сім'ї вказаної квартири. Ця заява підписана всіма зареєстрованими у квартирі мешканцями і їх підписи завірені керівником житлово-експлуатаційної організації (а.с.25). Позивачами не було надано доказів, які б доводили, що вказану заяву вони не підписували. Пояснення відповідача ОСОБА_5 про те, що він без відома позивачів здійснив приватизацію квартири до уваги не приймаються, оскільки їх недостатньо для спростування факту підписання позивачами заяви від 09.04.2008 року.

Окрім того, звернувшись до суду, позивачі просили визнати недійсною приватизацію. Однак, приватизація є врегульованою законом процедурою передачі квартир державного житлового фонду у приватну власність громадян, яка включає в себе відповідні етапи, які оформлюються відповідними документами.

Так, згідно з ч.3 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передача квартир (будинків),у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Пункт 26 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затверджений постановою КМУ № 56 від 15.09.1992 року (v0056303-92) передбачає підготовку та видання органом приватизації відповідного розпорядження та свідоцтва про право власності, яке обов’язково реєструється в бюро технічної інвентаризації.

Таким чином, визнання приватизації недійсною як такої, без визнання недійсними розпорядження про передачу квартири у власність, свідоцтва про право власності та скасування його держаної реєстрації спір по суті не вирішується. На це суд першої інстанції уваги не звернув у виніс рішення, яке неможна буде виконати.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що позивачі у своїй позовній заяві зазначали взаємовиключні підстави для визнання правочину недійсним, а саме посилались на відсутність їх волевиявлення на здійснення передачі квартир у власність і одночасно посилались на вчинення правочину під впливом помилки. На ці суперечності суд першої інстанції також уваги не звернув, їх не усунув і задовольнив позов на зазначених підставах.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу управління комунальної власності Херсонської міської ради задовольнити.

рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 12 квітня 2011 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.