Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-992/11 
Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша В.О.
20 Доповідач Белінська І. М.
УХВАЛА
Іменем України
07.06.2011
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs20204594) )
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М. –головуючої,
Гайсюка О.В.,
Франко В.А.,
при секретареві –Зінов"євій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: паспортний відділ житлово-експлуатаційної контори №2, приватний нотаріус ОСОБА_8,- про визнання договору дарування квартири недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору дарування квартири недійсним з підстав, передбачених ч.1ст. 229 ЦК України ( внаслідок помилки особи, яка вчинила правочин, щодо обставин, що мають істотне значення).
У грудні 2009 року позивачка змінила підставу позову і просила визнати зазначений правочин недійсним з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України, як такий, що вчинений нею під впливом тяжких для неї обставин і на вкрай невигідних умовах. (а.с.67-68)
Посилалась на те, що у 2008 році, після смерті її чоловіка, ОСОБА_9, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідачі, її онуки, переконали її подарувати їм належну їй квартиру АДРЕСА_1 з тією умовою, що вони доглянуть її до смерті, оскільки вона є людиною похилого віку, залишилась проживати у цій квартирі самотньою, тяжко хворіє і потребує стороннього догляду.
Зазначала, що насправді вона не усвідомлювала таких наслідків укладання договору дарування, як припинення її права власності на квартиру. Про те, квартира їй вже не належить, вона зрозуміла лише тоді, коли їй відмовили у ЖЕК №2 у наданні пільги по сплаті за комунальні послуги, посилаючись саме на цю обставину. Через це у неї стався другий інсульт з паралізацією, внаслідок чого вона не може обходитися без стороннього догляду. Відповідачі догляду за нею не здійснюють. Вона опинилася у вкрай тяжкому становищі: без житла, без догляду, без грошей.
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року позов задоволено. (а.с.90).
В апеляційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення через неповне з"ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує на те, що спірна квартира є предметом іпотечного договору, укладеного між банком та відповідачами 29.02.2008 року у забезпечення виконання кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_10 Суд не перевірив наявність обтяжень щодо квартири, не притягнув до участі у справі банк, як іпотекодержателя, дійшов неправильного висновку про наявність підстав для визнання договору дарування недійсним із заявлених позивачкою підстав.
Заслухавши пояснення представників позивачки та ПАТ "УкрСиббанк", дослідивши долучені до справи докази та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції –залишенню без змін з таких підстав.
Задовільняючи позов, суд першої інстанції встановив, зокрема, наявність обставин, за яких договір дарування квартири є недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 229, 233 ЦК України.
Такого висновку суд дійшов повно та всебічно з"ясувавши обставини, які мають значення для справи, належно оцінивши докази, правильно застосувавши норми матеріального права.
Так, відповідно до ч.1ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Встановлено, що договір дарування квартири було укладено сторонами 20.02.2008 року (а.с.75).
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 посилалась на те, що на час вчинення договору знаходилась у тяжких життєвих обставинах, які склалися внаслідок смерті чоловіка, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, стану здоров"я, сімейного та душевного стану. Погодилась укласти зазначену угоду, повіривши своїм онукам, відповідачам по справі,що вони доглянуть її до смерті та не розуміючи, що вона втратить право власності на належну їй квартиру.
Її доводи підтверджуються письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.
Встановлено також, що позивачка іншого житла не має. Залишившись проживати у спірній квартирі, продовжує оплачувати комунальні послуги, що погіршує її майновий стан.
Хоча по своїй правовій природі договір дарування не передбачає якоїсь вигоди для дарувальника, проте, враховуючи похилий вік позивачки, тяжкий стан її здоров"я та тяжке майнове становище, в якому вона опинилася після укладення договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний правочин було укладено позивачкою не тільки під впливом тяжкої для неї обставини (смерть чоловіка, самотність, потреба у сторонньому догляді за станом здоров"я), а також і на вкрай невигідних для неї умовах.
З доданих до апеляційної скарги доказів вбачається, що дійсно відповідачі є майновими поручителями за договором іпотеки, укладеного між ними та ПАТ "УкрСиббанк"29.02.2008 року, предметом якого є спірна квартира(а.с. 115). Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 10.03.2010 року, зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки на виконання відповідачами цього рішення про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
У матеріалах справи відсутні відомості про те, що договір іпотеки було визнано недійсним.
За таких обставин, не притягнення судом першої інстанції до участі в справі ПАТ "УкрСиббанк"як іпотекодержателя, не вплинуло на обсяг його прав щодо заставленого майна. Крім того, доводи апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, та як наслідок цього - неправильне застосування судом норм матеріального права не спростовує висновку суду про наявність передбачених ст..233 ЦК України (435-15) підстав для визнання договору дарування недійсним.
Обгрунтованими вважаються доводи скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині, якою судом оспорюваний договір визнано недійсним ще й з підстав, передбачених ч.1ст. 229 ЦК України, однак це не вплинуло на законність і обґрунтованість судового рішення у цілому. Згідно із ч.2ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк"відхилити, а рішення Світловодського міськрайонного суду від 23 грудня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧА:
СУДДІ: