колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого: Коротких О.Г.

суддів: Дмитрієвої Л.Д.,Масенко Д.Є.,

при секретарі :Онищенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу по апеляційній скарзі Приватного підприємства "Соняшник" на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.12.2010року по справі за позовом Акціонерної страхової Кампанії "Оранта-Лугань" до ОСОБА_1, ПП "Соняшник", ЗАТ Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення грошових коштів в регресній вимозі,

У листопаді 2009 року позивач звернуся до суду з позовом до ОСОБА_1, ПП "Соняшник", ЗАТ страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення грошових коштів в регресній вимозі, посилаючись на те, що 14.11.2009року о 15 год. в м. Севєродонецьк на перехресті пр. Радянський і вул. Федоренко сталося зіткнення вантажного автомобіля НОМЕР_1, зареєстрованого у МРЕВ УДАІ м. Луганська за ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який не впевнився у небезпеці і зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_3 В наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль страхувальника ОСОБА_3 Враховуючи, що 14.11.2009року настав страховий випадок, який передбачений договором добровільного страхування наземного транспорту №50 від 05.09.2008року, позивач виконав умови договору і сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 74813,18грн., що становить матеріальний збиток СК "Оранта-Лугань", тому вона просить його стягнути відповідно до ст..27 ЗУ "Про страхування" і ст..993 ЦК України (435-15) , які передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути шкоду в сумі 49823,18грн. з ОСОБА_1 і ПП "Соняшник", оскільки ЗАТ Страхова компанія "Українська страхова група" добровільно відшкодувала позивачу 13.03.2010року 24990грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 01.12.2010року позовні вимоги задоволено повністю, на користь СК "Оранта-Лугань" з ОСОБА_1 і ПП "Соняшник" стягнуто в регресному порядку суму понесених збитків у розмірі по 24911,59грн. з кожного, а також в рівних долях державне мито 749грн.,, всього 869грн. ІТЗ 120грн.

Приватне підприємство "Соняшник" в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та з мотивів неповноти встановлених обставин, порушення норм матеріального і процесуального права, просить постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 213,ст. 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення,яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст. 303 ЦПК України,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.11.2009року о 15 год. в м. Севєродонецьк на перехресті пр. Радянський і вул. Федоренко сталося зіткнення вантажного автомобіля НОМЕР_1, зареєстрованого у МРЕВ УДАІ м. Луганська за ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який не впевнився у небезпеці і зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням його власника ОСОБА_3 В наслідок ДТП був пошкоджений автомобіль страхувальника ОСОБА_3 ДТП сталася з вини водія вантажного автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_2, яка підтверджена довідкою ДАІ МВС України м. Севєродонецька від 21.11.2009року №1136, постановою про відмову у в порушенні кримінальної справи за ст..286 КК України (2341-14) і направлення матеріалів для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Вантажний автомобіль належить ОСОБА_1. який уклав з Страховою компанією "Українська страхова група" договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №БВ 5648402 від 15.05.2008року. Відповідач ЗАТ Страхова компанія "Українська страхова група" добровільно відшкодувала позивачу 13.03.2010року 24990грн.

25.04.2008року ОСОБА_1 на підставі довіреності передав у користування належний йому вантажний автомобіль НОМЕР_1, приватному підприємству "Соняшник", який знаходився у користуванні підприємства на час ДТП, що підтверджено подорожнім листом від 05.11.2008року за №505282.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд надав належну оцінку доказам і зробив правильні висновки, які відповідають вимогам ст..ст. 1187, 993 ЦК України, ст..27 ЗУ "Про страхування", які передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Посилання відповідача на відсутність належних доказів вини водія ОСОБА_2, а саме: відсутність адміністративного протоколу за ст..124 КУпАП (80731-10) судова колегія оцінює критично і вважає необхідним зазначити, що суд прийняв до уваги надані позивачем докази, які не спростовані відповідачем, а тому є належними, які не суперечать обставинам справи.

Відповідно до вимог ст..308 ЦПК України (1618-15) апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. 209, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова палата, -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Соняшник" відхилити, рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 01.12.2010року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.