Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І.

Категорія 48

Доповідач: Кузнєцова О.А.

колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Кузнєцової О.А.

суддів Приходько Л.А.

Кутурланової О.В.,

при секретарі Романовій Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти у зв’язку з навчанням на утримання доньки –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 25.10.2010 року до досягнення нею 23 років. Суд допустив негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за минулий час –з 01.09.2008 року по 24.10.2010 року у розмірі 6429 грн. В інший частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Херсонській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у доход держави в сумі 51 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за минулий час з 01.09.2008 року по 24.10.2010 року у розмірі 6429 грн., ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом процесуального та матеріального закону.

Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.11.1990 року по 16.05.2008 року. Від шлюбу мають двох доньок: неповнолітню –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та повнолітню –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які після розірвання шлюбу з вересня 2008 року стали мешкати разом з позивачкою.

З 01.09.2008 року повнолітня дочка навчається у Національному медичному університеті на денній формі навчання на контрактній основі, вартість навчання за 1 семестр складає 8495 грн. Зазначені обставини підтверджуються договором про надання послуг з навчання від 08.08.2009 року та квитанціями, платіжними дорученнями про внесення плати за навчання на загальну суму 35 335 грн., зазначені витрати несе позивач, що не заперечувалося відповідачем по справі.

Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У зв’язку з тим, що відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги та вона потребує такої допомоги у зв’язку з навчанням дочки та здатність відповідача надавати таку матеріальну допомогу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог на підставі ст. 182, ч. 2 ст. 191, 199 СК України та стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред’явлення позову до суду до досягнення донькою 23 років. При визначенні розміру аліментів суд обгрунтовано виходив з того, що відповідач, крім повнолітньої дочки, має обов’язок щодо утримання неповнолітньої дочки, що він спроможний надавати таку допомогу, оскільки працевлаштований та має постійний заробіток.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову, а аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього.

З"ясувавши усі обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 191 СК України для задоволення позову про стягнення аліментів за минулий час.

Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що позивач вживала заходів щодо добровільної сплати відповідачем аліментів за минулий час ( зверталася до нього особисто, дочка просила про допомогу), але відповідач ухилявся від надання такої допомоги. Відповідач не заперечував той факт, що домовленість з позивачкою про утримання ним дітей існувала. Проте доказів утримання повнолітньої дитини за минулий час відповідач суду не надав.

З чеків та платіжних доручень, наданих представниками позивача, вбачається, що витрати на утримання, навчання ОСОБА_5, у період, коли вона була неповнолітньою – з 01.09.2008 року по 20.08.2010 року, та у період з часу настання її повноліття у зв’язку з навчанням, що підтверджується договором про надання послуг з навчання від 08.08.2009 року, квитанціями, платіжними дорученнями, наданих позивачем, несе позивач. Відповідач не заперечував про те, що зазначені витрати він не сплачував.

Колегія суддів погоджується з визначеним судом розміром аліментів за минулий час в сумі 6428 грн., оскільки суд підставно виходив з положень ч. 2 ст. 182 СК України, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму та положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) та "Про Державний бюджет України на 2009 рік (835-17) ), де затверджено прожитковий мінімум (на неповнолітню ОСОБА_5 –5870 грн., а після досягнення нею повноліття –558 грн.).

Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними доказами, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, не спростовують мотивованих висновків суду, а тому підлягають відхиленню.

Посилання відповідача на пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, як на підставу відмови у задоволенні позову щодо стягнення аліментів за минулий час, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки вони не конкретні та ґрунтуються на припущеннях та їх особистих ставленнях до відносин між сторонами.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, що могли б слугувати підставою для скасування чи зміни рішення суду не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2011 року залишити без змін.

ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.