Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючої- судді Шеремет А.М.

суддів: Гордійчук С.Г., Хилевича С.В.

при секретарі –Панас Б.В.

з участю ОСОБА_2, її представника –ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 04 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

рішенням Рівненського міського суду від 04 лютого 2011 року вказаний позов задоволено. Поділено спільне майно подружжя, виділено ОСОБА_2: автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_3 вартістю 64913 грн. 31 коп. Виділено ОСОБА_4 автомобіль марки VOLKSWAGEN MAN 8.150, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1993 року виписку, білого кольору, кузов НОМЕР_4 вартістю 83562 грн. 57 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, покликаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв висновки звітів про оцінку автомобілів №264П і №263П, вказавши в рішенні суду, що вартість майна визначена за погодженням між сторонами з посиланням на вищевказані звіти. Такий висновок не відповідає фактичним обставинами справи і є неправдивим, оскільки оцінка автомобілів є завищеною.

Крім того, доводить, що суд не прийняв до уваги рішення Рівненського міського суду від 14 березня 2008 року про розірвання шлюбу яким встановлено, що подружні стосунки між ним та позивачкою припинені три роки тому, господарство ведуть окремо. Автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER ним був придбаний в 2007 року, вже за власні кошти, до набуття яких позивачка не мала ніякого відношення, а тому даний автомобіль є його власністю.

За наведених підстав просить рішення Рівненського міського суду від 04 лютого 2011 року скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний 14 березня 2008 року. Від шлюбу мають двох дочок одна з яких неповнолітня ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачкою.

Відповідно до ч 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 6 ст. 57 СК України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

З рішення Рівненського міського суду від 14 березня 2008 року, про розірвання шлюбу, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 три роки не проживають разом, тобто з березня 2005 року.

З довідки-рахунку МОЛ №164482 від 12 жовтня 2001 року вбачається, що автомобіль марки VOLKSWAGEN MAN 8.150, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1993 року виписку, білого кольору, кузов НОМЕР_4 року та згідно біржової угоди ДЮ №00318 від 19 липня 2007 року автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1997 року випуску зареєстровані за відповідачем.

Оскільки автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаний відповідачем під час їх окремого проживання з позивачкою, то суд визнає його особистою приватною власністю ОСОБА_4

Частиною 1 ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, автомобіль VOLKSWAGEN MAN 8.150, реєстраційний номер НОМЕР_2 є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу.

Відповідно до ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка та дітей та інші обставини, що мають значення.

Згідно ч. 3 ст. 71 СК України, речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Враховуючи вищенаведе та думку сторін щодо поділу спільного майна подружжя, а також те, що автомобіль VOLKSWAGEN MAN 8.150, використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності, суд вважає, що його слід виділити ОСОБА_4 з компенсацією різниці вартості самого автомобіля позивачці.

Згідно висновку експертизи від 15 квітня 2011 року № 10415/1 ринкова вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN MAN 8.150, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1993 року випуску на даний час становить 75 911 грн. 00 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 57, 68, 70, 71 СК України, ст. ст. 11, 303, 304, 309, 313- 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

рішення Рівненського міського суду від 04 лютого 2011 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя, виділивши ОСОБА_4 автомобіль марки VOLKSWAGEN MAN 8.150, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1993 року виписку, білого кольору, кузов НОМЕР_4 вартістю 75 911 грн. (сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот одинадцять гривень) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 37955 грн. (тридцять сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять гривень) 50 коп. грошової компенсації при поділі спільного майна подружжя замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.