Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 57 Журба С.О.

Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

з участю прокурора Пащенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, що діє за дорученням на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, ОСОБА_12 про визнання недійсним рішення про приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, виселення, скасування реєстрації, вселення, зобов’язання вчинити дії, встановлення порядку користування, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання добросовісним набувачем, скасування реєстрації, -

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пред’явили позов до ОСОБА_10, ОСОБА_11, виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, ОСОБА_12 про визнання недійсним рішення про приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, виселення, скасування реєстрації, вселення, зобов’язання вчинити дії, встановлення порядку користування. Позивачі зазначали, що 03.09.1980 року виконавчим комітетом Соснівської районної ради м. Черкаси був виданий ордер № 752 на заселення до трикімнатної АДРЕСА_1, загальною площею 68,7 кв.м., де були зареєстровані і в подальшому проживали ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 20 липня 2004 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 був розірваний та виникло питання про розподіл квартири. На кожного з членів сім’ї припадає 10,7 кв.м. жилої площі, але ОСОБА_10 в добровільному порядку вирішити питання про користування житловим приміщенням не бажає, крім того приватизував дану квартиру та отримав на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2007 року свідоцтво про право власності на квартиру, яку в послідуючому продав ОСОБА_11 На підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_11 та її син ОСОБА_12, заселилися. Позивачі посилаючись на незаконність дій відповідачів просили задоволити їх позов.

ОСОБА_10 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, мотивуючи тим, що з 2004 року шлюб між ним та ОСОБА_7 розірваний, а з 2002 року відповідачі не проживали в спірній квартирі, а тому з таких підстав втратили право на користування та проживання в АДРЕСА_1

ОСОБА_11 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання добросовісним набувачем, скасування реєстрації, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.08.2007 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 був укладений договір купівлі-продажу АДРЕСА_1. Після державної реєстрації даної квартири ОСОБА_11 та її син ОСОБА_12 вселилися до квартири і проживають по даний час. Крім того в квартирі вони зробили ремонт, розрахувалися з боргами по комунальних платежах. ОСОБА_11 зазначала, що іншого житла у неї немає та просила суд визнати її добросовісним набувачем та права власності на квартиру.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, ОСОБА_12, третя особа: КП "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради за участю прокурора Соснівського району м. Черкаси, органу опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси про визнання недійсним рішення про приватизацію, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, виселення, скасування реєстрації, вселення, зобов’язання вчинити дії, встановлення порядку користування відмовлено.

Позов ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням задоволено.

Визнано ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, що втратили право користування АДРЕСА_1.

Позов ОСОБА_11 до ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання добросовісним набувачем та скасування реєстрації задоволено.

Визнано ОСОБА_11 добросовісним набувачем АДРЕСА_1.

Скасовано реєстрацію ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, що діє за дорученням просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в повному обсязі, так як вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно чю1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" - приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінню, яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно проживають у квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначення уповноваженого власника квартири (будинку).

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992р. №56 (v0056303-92) затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, яким передбачено процедуру такої передачі.

Виходячи із аналізу змісту Закону (2482-12) в поєднанні з нормами ст. 1, 6, 9, 61 Житлового Кодексу, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є житлове приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України право користування цим приміщенням і виконує всі обов’язки, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім’ї.

Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 без поважних причин більше ніж 6 місяців не проживали в спірному жилому приміщенні. Проживання за кордоном не може бути поважною причиною відсутності в жилому приміщенні.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, що діє за дорученням на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 січня 2011р. відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.