на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Запорізьке регіональне управління"Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

У грудні 2009 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит"в особі Філії "Запорізького РУ"АТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Запорізьке регіональне управління"ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки.

У позові зазначали, що 14.08.2008р. між АТ "Банк "Фінанси та Кредит"та ОСОБА_3 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 2-1943-088К, згідно з умовами якого ОСОБА_3 отримав кредитні ресурси в сумі 120 000, 00 доларів США. При укладанні договору кредитної лінії ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання повернути кредит до 14 серпня 2023 року та сплачувати відсотки за користування кредитом, згідно процентної ставки 16,5% відсотків річних. В забезпечення виконання зобов'язання за договором кредитної лінії 14.08.2008 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит"та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 2-1943-088П, 14.08.2008 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит"та ОСОБА_5 був укладений договір поруки № 2-1943-088П/1.

В забезпечення виконання зобов'язання за договором кредитної лінії 14.08.2008 року між АТ "Банк "Фінанси та Кредит"та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір № 2-1943-0881, згідно якого ОСОБА_6 передала в іпотеку позивачу трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Станом на 15.12.2009 р. Відповідач своїх зобов'язань не виконав. У зв'язку з чим, станом на 15.12.2009 р. за договором про відкриття кредитної лінії утворилася заборгованість, яка складає 1 452 334,07 грн., з них: заборгованість по кредиту у розмірі 120 000,00 доларів США; по відсоткам у розмірі 22 495,00 доларів США; по пені за прострочені відсотки у розмірі 314 297,75 грн. Просили суд, стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5) на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії Запорізьке РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"1 452 334,07 грн. суми заборгованості за кредитним договором. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на користь АТ "Банк "Фінанси і Кредит" в особі Філії "Запорізьке РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку відповідач передав і іпотеку позивачу за іпотечним договором № 2-1943-0881, та судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Запорізьке РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"1 452 334,07 грн. суми заборгованості за кредитним договором.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Запорізьке РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 68,18 кв.м., житловою площею 45,4 кв.м., що належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу /064/110/21.02.1997/, зареєстрованого Товарною біржею "Строй-Інвест", яку ОСОБА_6 передала в іпотеку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Запорізьке РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"за іпотечним договором № 2-1943-0881.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Запорізьке РУ"АТ "Банк "Фінанси та кредит"витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду ОСОБА_3 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовну заяву залишити без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1,ч.3 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені способи захисту порушеного права не є подвійним застосуванням цивільно-правової відповідальності і вони можуть бути застосовані одночасно.

Проте з таким висновком суду погодиться неможливо.

Відповідно до ч.2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За нормами ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом установлено, що станом на 15.12.2009 року за договором про відкриття кредитної лінії утворилася заборгованість, яка складає 1452334 грн. 07 коп., з них: заборгованість по кредиту у розмірі 120000 доларів США; по відсоткам у розмірі 22495 доларів США; по пені за прострочені відсотки у розмірі 314297 грн. 75 коп.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 2-1943-088К та вимог норм ст., ст. 1050, 1054, 626 ЦК України позичальник має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, якщо позичальник затримує повернення чергової частини позики.

Також позичальник при забезпеченні виконання кредитного зобов"язання іпотечним договором має право відповідно до умов такого договору та вимог ст. 33 Закону України "Про іпотеку" при невиконанні боржником зобов"язань кредитного договору звернути стягнення на предмет іпотеки.

Отже при невиконанні умов кредитного договору позичальник має право захистити своє право на відшкодування збитків кількома самостійними способами, а саме: шляхом стягнення спричинених збитків так і шляхом реалізації забезпечуваних заходів, якими є звернення стягнення на предмет іпотеки.

При обранні такого способу захисту свого порушеного права як стягнення спричинених невиконанням умов кредитного договору збитків у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, що передбачено ч.5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення звертається на належне боржнику інше майно, що не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника і не потребує окремого судового рішення про звернення стягнення на майно відповідача.

При обранні такого способу захисту свого порушеного права як звернення стягнення на предмет іпотеки з реалізацією його на прилюдних торгах у відповідності до ст. 47 Закону України "Про іпотеку" якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми і з іншого майна боржника, тобто шляхом стягнення залишкової суми збитків, яка залишалась не відшкодованою після реалізації предмета іпотеки.

Отже застосування у рішенні суду двох самостійних способів захисту порушених прав банківської установи у зв’язку з невиконанням умов кредитного договору відповідачем є притягненням останнього двічі до цивільно-правової відповідальності одного виду за одне й те саме невиконання цивільно-правового зобов’язання.

Враховуючи те, що при застосуванні такого способу захисту прав позивача як звернення стягнення на предмет іпотеки до проведення прилюдних торгів неможливо визначити одержаних від реалізації суми на покриття заборгованості за кредитним договором та визначити залишковий розмір спричинених збитків позивача, а також те, що при стягненні наявного розміру спричинених збитків з відповідача їх стягнення проводиться також і з зверненням на належне йому майно при недостатності у останнього коштів та інших цінностей, то зазначений спосіб захисту прав позивача є таким, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тому судова колегія рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір та факт якої підтверджено матеріалами справи залишає без змін, а рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки як застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за невиконання одного й того ж зобов’язання скасовує і в цій частині ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2011 року у цій справі в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та кредит"в особі філії "Запорізьке регіональне управління"Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.