розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "УкрСиббанк", третьої особи: ОСОБА_7, про припинення договору поруки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 лютого 2011 року,

У вересні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 22 липня 2008 року між ОСОБА_7 та АКІБ "УкрСиббанк"було укладено договір про споживчий кредит № 11374808000. За умовами вказаного договору АКІБ "УкрСиббанк"було надано ОСОБА_7 кредитні кошти у розмірі 49000 доларів США, що еквівалентно 237 160 грн. на строк з 22 липня 2008 року по 21 липня 2023 року з відсотковою ставкою 15% річних.

В забезпечення виконання взятих ОСОБА_7 зобов’язань, 22 липня 2008 року між ОСОБА_6 та АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 219126. За даним договором ОСОБА_6 поручився перед АКІБ "УкрСиббанк"за належне виконання ОСОБА_7 взятих на себе зобов’язань, що витікають з кредитного договору № 11374808000. Таким чином, Банком допущено порушення умов договору про споживчий кредит, у якому зазначено, про збільшення відсоткової ставки кредитор протягом 14 календарних днів з дати збільшення письмово повідомляє позичальника. Однак ні ОСОБА_7, ні Банк не повідомив ОСОБА_6 про збільшення відсоткової ставки.

Посилаючись на зазначені обставини, просив визнати договір поруки № 219126 від 22 липня 2008 року укладений між ОСОБА_6 та АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 припиненим з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди.

рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 лютого 2011 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

На таке рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

АКІБ "УкрСиббанк"подало заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення суду без змін, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 2008 року між ОСОБА_7 та АКІБ "УкрСиббанк"було укладено договір про споживчий кредит № 11374808000.

За умовами даного договору АКІБ "УкрСиббанк"було надано ОСОБА_7 кредитні кошти у розмірі 49000 доларів США, що еквівалентно 237160 грн. на строк з 22 липня 2008 року по 21 липня 2023 року з відсотковою ставкою 15% річних.

В забезпечення зобов’язань ОСОБА_7, 22 липня 2008 року між ОСОБА_6 та АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 219126.

За даним договором позивач поручився перед АКІБ "УкрСиббанк"за належне виконання ОСОБА_7 взятих на себе зобов’язань, що витікають з кредитного договору № 11374808000.

Суд дійшов висновку, що при укладенні договору поруки ПАТ "УкрСиббанк"зазначило всі істотні умови договору, а ОСОБА_6 був належним чином ознайомлений з усіма умовами та за власним волевиявленням прийняв пропозицію, і як наслідок - підписав договір поруки.

Відповідно до п.п. 1.1 договору поруки поручитель відповідає за зобов’язаннями позичальника, що виникають з кредитного договору існуючих на момент укладення так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні зазначеного позову, вважаючи, що обсяг відповідальності поручителя не збільшився, а зміна відсоткової ставки була передбачена умовами кредитного договору, з якими поручитель був ознайомлений та заздалегідь погодився.

Однак з таким висновком суду неможливо погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст..1056-1 ЦК України (435-15) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Колегією встановлено, що відповідно до п.1.3.1 кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 15% річних.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від зазначеної вище ставки .

Пунктом 5.3 кредитного договору визначено: сторони погодили, що Банк має право у випадку порушення Позичальником кредитної дисципліни автоматично нараховувати кредитну ставку за користування кредитом в розмірі збільшеному вдвічі від зазначеної в п.1.3.1 Договору.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку умови договору, викладені в п.1.3.1 та п.5.3, є нікчемними, оскільки фактично дозволяють банку в односторонньому порядку, без згоди позичальника збільшувати процентну ставку за користування кредитом.

Згідно ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність.

Колегія суддів вважає, що одностороннє ("автоматичне") збільшення вдвічі відсоткової ставки за користування кредитними котами для позичальника таким самим чином збільшує відповідальність поручителя перед кредитором.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ні позичальника ОСОБА_7 ні поручителя ОСОБА_6 не було повідомлено ПАТ "УкрСиббанк"про збільшення вдвічі відсоткової ставки за користування кредитом та з ними не було укладено додаткових угод про збільшення відсоткової ставки, як того вимагають ст..654 ЦК України (435-15) , а отже банк змінив зобов’язання без згоди поручителя.

За цих обставин права ОСОБА_6 були порушені та підлягають судовому захисту, його вимоги є обґрунтованими та законними, а тому позов підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до висновків про відмову у задоволенні позову внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а також судом допущено невідповідність своїх висновків обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

На підставі викладеного та, керуючисьст. 559, 654, 1056-1 ЦК України та ст.ст. 10, 60, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 1 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

Позов ОСОБА_6 до ПАТ "УкрСиббанк", третьої особи: ОСОБА_7, про припинення договору поруки –задовольнити.

Визнати договір поруки № 219126 від 22 липня 2008 року укладений між ОСОБА_6 та АКІБ"УкрСиббанк", ОСОБА_7 припиненим з підстав збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди.

рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.